Спосіб визначення магнію в гранулоцитах крові

Спосіб визначення магнію в гранулоцитах крові, що включає забір крові, підготовку мазка, його забарвлення, визначення за допомогою світлового мікроскопа присутності магнію в 3 27576 формаліну, забарвлення мазків сумішшю, яка містить 1 об'ємну частину 1% розчину магнезону, 5 об'ємних частин 10% розчину ацетату натрію, 1 об'ємну частину 0,25% розчину гідроксиду амонію та 3 об'ємні частини дистильованої води, промивання забарвлених мазків у дистильованій воді та підсушування на повітрі, визначення інтенсивності цитохімічної реакції за допомогою світлового мікроскопа та виявлення магнію у гранулоцитах крові за їх червоним забарвленням. Відмінними від найближчого аналога ознаками є: нанесення на предметні стекла яєчного білка, підсушування на повітрі, промивка мазків у дистильованій воді та фіксація в парах формаліну, забарвлення мазків сумішшю, яка містить 1 об'ємну частину 1% розчину магнезону, 5 об'ємних частин 10% розчину ацетат натрію, 1 об'ємну частину 0,25% розчину гідроксиду амонію та 3 об'ємні частини дистильованої води, промивання мазків у дистильованій воді та підсушування на повітрі, визначення інтенсивності цитохімічної реакції за червоним забарвленням гранулоцитів. Спосіб здійснюють таким чином: попередньо на предметні стекла наносять шар яєчного білка, виконують забір крові, готують мазки проведенням їх поверх білка на стеклах, мазки підсушують на повітрі, промивають протягом 5±1хв. дистильованою водою, обробляють парами формаліну, для цього в чашку Петрі наливають 20мл формаліну, на дно чашки кладуть два скляних валики, поверх валиків розміщують два предметних стекла мазками донизу, чашку Петрі накривають кришкою, фіксують мазки у висхідних парах формаліну протягом 5±1хв., потім предметні стекла занурюють у суміш, яка містить 1 об'ємну частину 1% розчину магнезону, 5 об'ємних частин 10% розчину ацетату натрію, 1 об'ємну частину 0,25% розчину гідроксиду амонію та 3 об'ємні частини дистильованої води, забарвлення мазків проводять упродовж 12±0,5год., потім мазки промивають протягом 5±1хв. у дистильованій воді, підсушують на повітрі. На мазок наносять краплю імерсійної олії та розглядають його у світловому мікроскопі. На препаратах у цитоплазмі зернистих лейкоцитів визначаються червоні гранули. Оцінку інтенсивності цитохімічної реакції проводять в умовних одиницях (у.о.). за трибальною системою: за один бал приймають слабопозитивну, два бали - помірну, три бали - виражену за інтенсивністю реакцію. Приклад 1. У здорової людини проводили забір крові із пальця. Краплю крові наносили на предметне скло, покрите тонким шаром яєчного білка. Готували мазки, підсушували їх на повітрі, витримували протягом 5хв. у дистильованій воді, фіксували впродовж 5 хвилин парами формаліну. Потім протягом 12 годин мазки забарвлювали сумішшю, яка містить 1 об'ємну частин у 1% розчину магнезону, 5 об'ємних частин 10% розчину ацетату натрію, 1 об'ємну частину 0,25% розчину гідроксиду амонію та 3 об'ємні частини дистильованої води, потім мазки промивали протягом 5хв. дистильованою водою, підсушували на повітрі та розглядали під мікроскопом з імерсійною системою. На забарвлених препаратах 4 у цитоплазмі зернистих лейкоцитів визначали червоні гранули. Інтенсивність цитохімічної реакції складала 0,9±0,08у.о. Приклад 2. Мазки крові людини, що хворіє на цукровий діабет, обробляли, як вказано у випадку зі здоровою людиною. Інтенсивність цитохімічної реакції була нижче, ніж у здорової людини, та складала 0,6±0,05у.о.; (р