Спосіб визначення зміни фізичного стану будівель і споруд

Спосіб визначення зміни фізичного стану будівель і споруд, що полягає у вимірюванні просторових коливань об'єкта, наприклад, віброприскорень, під впливом мікросейсмічного фону природного та техногенного походження, в умовах якого постійно знаходиться об'єкт, за допомогою вібродатчиків, у визначенні властивого кожній будівлі або споруді індивідуального комплексу параметрів динамічних характеристик власних просторових коливань, які є наслідком 3 27698 4 застосуванням нового методу обробки вібраційних вібраційних сигналів, а порівняння отриманих сигналів - вейвлет-претворення, яке, на відміну від спектрів з тими, що були отримані раніше, традиційного спектрального аналізу, що знаходить дозволить визначити зміну фізичного стану амплітудно-частотне відображення сигналу, будівель і споруд. аналізує сигнал в масштабно-часовій області, що Література. дозволяє використати переваги такої обробки. 1 Леньков СВ. Теоретические основы Сутність заявленого способу полягає в тому, що разработки устройств систем контроля и виміряний сигнал віброприскорення аналізують в управления динамическими испытаниями и масштабно-часовій області шляхом обчислення вибродиагностикой машин - Автореф. дис. к.т.н. прямого вейвлет-перетворення, виділяють Ижевск, 2006. низькочастотну складову, яку віднімають від 2 Способ определения физического состояния виміряного сигналу віброприскорення, різницю зданий и сооружений. Патент РФ №2140625, інтегрують, отримують сигнал віброшвидкості, G01M7/00. аналізують його в масштабно-часовій області шляхом прямого вейвлет-перетворення, виділяють низькочастотну складову, які віднімають від виміряного сигналу віброшвидкості, результат інтегрують для отримання вібропереміщення, потім шляхом перетворення Фур'є отримують спектр частот сигналу, який при повторному проведенні вимірювань за зміною спектру частот визначає зміну фізичного стану будівлі чи споруди. На Фіг.1 представлено схему обробки виміряного сигналу віброприскорення. На Фіг.2 приведено приклад обробки тестового сигналу за допомогою вейвлета Добеші на 10 рівнів розкладання. На Фіг.3 зображено постійну складову тестового сигналу та її спектр. Розглянемо запропонований спосіб докладніше. На Фіг.1 шляхом прямого вейвлетперетворення (ВП) в блоці 1 вихідного сигналу х з датчика віброприскорення (на Фіг.1 не показано) виділяється найнизькочастотна складова а n, яка віднімається за допомогою суматора 2 від ×× виміряного сигналу c, віброприскорення æ .. ö отриманий результат å di ç c÷ ç ÷ è ø інтегрується в блоці × 3, отримується сигнал віброшвидкості c , в якому також шляхом прямого ВП в блоці 1 виділяється найнизькочастотна складова аn, яка віднімається × від виміряного сигналу віброшвидкості c за допомогою суматора 2, отриманий результат æ .ö å di ç c÷ ç ÷ è ø інтегрується в блоці 3, отримується c. сигнал вібропереміщення На Фіг.2 представлено розкладання тестового сигналу за допомогою вейвлета Добеші на 10 рівнів, причому найнижчий рівень а10, так звана апроксимація, являє собою найнизькочастотну складову, а рівні d1-dl0 представляють деталізацію сигналу більш високої частоти. Низькочастотна складова показана ближче на Фіг.3 вгорі, а знизу - її спектр, який знаходиться близько 0Гц. Після усунення низькочастотної складової проводять спектральний аналіз для сигналів віброприскорення, віброшвидкості та вібропереміщення з метою визначення власних частот будівлі за показаним на Фіг.1 алгоритмом. Результат не буде включати похибки від інтегрування низькочастотних складових