Спосіб лікування запального процесу ложа передміхурової залози, обумовленого хронічним простатитом, після вилучення гіперплазованої простати

Спосіб лікування запального процесу ложа передміхурової залози, обумовленого хронічним простатитом, після вилучення гіперплазованої простати, що включає проведення низькоенергетичного лазерного опромінювання ложа передміхурової залози з використанням гелій-неонового лазера, який відрізняється тим, що опромінювання проводять трансуретрально з потужністю лазерного опромінювання 1,0 мВт і експозицією 10 хвилин щоденно протягом 7-8 діб. (19) (21) u200711982 (22) 30.10.2007 (24) 10.01.2008 (72) БАЧУРІН ГЕОРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, UA, КНИШЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ, UA (73) ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA, БАЧУРІН ГЕОРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, U A, КНИШЕНКО ОЛЕКС АНДР МИКОЛАЙОВИЧ, U A (56) 3 29544 ложа передміхурової залози з використанням гелій-неонового лазера, новим є те, що опромінювання проводять трансуретрально з потужністю лазерного опромінювання 1,0мВт і експозицією 10 хвилин щоденно на протязі 7-8 діб. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Пропонований спосіб не потребує додаткових розтинів та виключає можливість впливу на інші органи. Запропонований спосіб не є хірургічним та не потребує спеціальних додаткових навичок лікаря. Це дозволить підвищити ефективність лікування хворих доброякісною гіперплазією простати у післяопераційному періоді, прискорити одужання хворих, зменшити кількість ускладнень. Спосіб здійснюється таким чином. У операційній, до початку проведення операції виконувалося нанесення рисок на уретральні дренажі на відстані 25 сантиметрів від місця їх знаходження у ложі гіперплазованої передміхурової залози, видалення якої є одним з етапів операції, для орієнтування глибини встановлення моноволоконного світлодіоду у післяопераційному періоді. Така сама риска на відстані 24 сантиметрів малась і на світлодіоді. Після закінчення підготовки дренажів проводилось виконання операції черезміхурової простатектомії. На етапі антеградного дренування сечового міхура, встановлювалися дренажі з нанесеними на них рисками, наявність рисок була єдиною відміною особистістю при проведенні оперативного лікування. У післяопераційному періоді, з другої доби трансуретрально виконувалось проведення попередньо обробленого у розчині перекису водню гнучкого світловоду повздовж уретральних дренажів до співпадання рисок та фіксація останнього до дренажів. Після чого протягом 10 хвилин опромінювалося ложе видаленої гіперплазованої простати один раз на добу. Потужність лазерного опромінювання з довжиною хвилі 0,63мкм дорівнювала 1,0мВт. По закінченню процедури світлодіод вилучався з уретри, проводилась його обробка. Сеанс опромінювання ложа виконувався щоденно. Кількість сеансів дорівнює 7-8, до моменту вилучення уретральних дренажів. Приклад. Хворий П. 1936 р.н., був госпіталізований до урологічного відділення міської клінічної лікарні №5 12.09.2005р. з діагнозом: "Доброякісна гіперплазія передміхурової залози, хронічна затримка сечі", історія хвороби №15002. При госпіталізації стан середньої тяжкості, скарги на болі у надлобковій області, порушення акту сечовипускання, відчуття неповного вивільнення сечового міхура, ноктурію до 4-5 разів. При обстеженні: в загальному аналізі крові: еритроцитів - 4,2х1012, гемоглобін - 136, лейкоцитів - 5,8х109, паличкоядерні - 5%, сегментоядерні - 47%, лімфоцита - 38%, моноцити - 4%, ШЗС - 13мм/г. На УЗД: Верхні сечові шляхи без патології. Об'єм сечового міхура - 300мл. Передміхурова залоза щільна, неоднорідної 4 структури, вн утрішньоміхуровий ріст. Розміри 5,2х5,8см. Об'єм - 87,3см 3. Залишкової сечі 167мл. Біохімічні показники: білірубін 16мкмоль/л, креатинин - 70мкмоль/л, сечовина 6,0ммоль/л, калій - 3,72ммоль/л, натрій 138ммоль/л. Хворому було проведено оперативне лікування - черезміхурова простатектомія 14.09.2005. З другої доби після операції проводилося низькоенергетичне лазерне опромінювання ложа простати. У положенні хворого на спині, після обробки уретральних дренажів та головки статевого прутня, повздовж перших проводилося трансуретральне проведення гнучкого світлодіоду до ложа простати до співпадання рисок на ньому та дренажах. Після фіксації їх один до одного виконувалось лазерне опромінювання ложа видаленої передміхурової залози на протязі 10 хвилин з потужністю лазерного опромінювання 1,0мВт з довжиною хвилі 0,63мкм. Надалі світлодіод вилучався з уретри та проводилася його обробка розчином перекису водню. Лікування даним способом проводилося до вилучення уретральних дренажів на потязі семи діб. Контрольні показники загального аналізу крові: еритроцити - 3,9х1012, гемоглобін 128, лейкоцити 8,3х109, паличкоядерні - 6%, сегментоядерні - 60%, лімфоцити - 23%, моноцити - 6%, ШЗС - 28мм/г. Біохімічні показники практично у межах норми: білірубін - 14мкмоль/л, креатинин - 105мкмоль/л, сечовина - 7,2ммоль/л, калій - 4,74ммоль/л, натрій - 132ммоль/л. Стан хворого задовільний, скарг майже нема, сечовипускання після вилучення уретральних дренажів самостійне, задовільне. 24.09.2007, на десяту добу після проведення операції хворого виписано для подальшого амбулаторного лікування за місцем проживання. При контрольному огляді через один місяць без негативної динаміки. Таким чином, завдяки проведенню трансуретрального низькоенергетичного лазерного опромінювання з використанням гелійнеонового лазера у післяопераційному періоді відмічається більш швидке одужання хворих та відновлення акту сечовипускання, відсутність кровотечі, незначні зміни у клініко-лабораторних дослідженнях, що є позитивним результатом лікування.