Двигун внутрішнього згоряння

Двигун внутрішнього згоряння, що містить радіатор системи охолодження, розміщений у 3 30329 відпрацьованих газів, сполучений енергопередаючою лінією з активним соплом ежектора згідно корисної моделі енергопередаюча лінія виконана у вигляді компресора теплового стиску, теплообмінник витискуючої магістралі якого підключений до колектора відпрацьованих газів, а патрубок відводу стисненого повітря - до активного сопла ежектора. Виконання енергопередаючої лінії у вигляді компресора теплового стиску дозволяє генерувати в ньому потік повітря з надлишковим тиском за рахунок утилізації скидної теплової енергії відпрацьованих газів для наступного підведення його до активного сопла ежектора. При цьому на здійснення процесів газообміну в циліндрах двигуна затрачається менша робота насосних ходів через вільний рух відпрацьованих газів крізь теплообмінник компресора теплового стиску, опір якого досить незначний. Підключення теплообмінника витискувальної магістралі компресора теплового стиску до колектора відпрацьованих газів, дозволяє використати теплову енергію відпрацьованих газів для здійснення робочого циклу компресора теплового стиску. Сполучення патрубка відводу стисненого повітря з активним соплом ежектора забезпечує можливість використання як активного середовища ежектора повітря, що нагнітає безпосередньо агрегат компресора теплового стиску. Зміна навантажувального режиму двигуна, а, отже, і температури відпрацьованих газів супроводжується зміною охолодної здатності радіатора, чим забезпечується саморегуляція температурного режиму двигуна. Сутність корисної моделі пояснюється малюнком, на якому зображений двигун внутрішнього згоряння 1, що містить радіатор 2 системи охолодження, розміщений у пасивному соплі 3 ежектора, камера змішування 4 якого сполучена з атмосферою, а активне сопло ежектора 5 підключене до патрубка 6 відведення стисненого повітря компресора теплового стиску 7. Теплообмінник 8 витискувальної магістралі 9 компресора теплового стиску 7 сполучений з колектором відпрацьованих газів 10. Двигун вн утрішнього згоряння працює наступним чином. Відпрацьовані гази з двигуна 1 по колектору відпрацьованих газів 10 надходять до теплообмінника 8, де охолоджуються, одночасно нагріваючи своєю тепловою енергією робоче тіло, що циркулює у витускувальній магістралі 9 компресора теплового стиску 7, і далі надходить в атмосферу. У компресорі теплового стиску 7 здійснюється перетворення скидної теплової енергії відпрацьованих газів в енергію стисненого повітря. Частина цього стисненого повітря, проходячи через патрубок 6 відведення стисненого повітря, надходить до активного сопла 5 ежектора, звідки потрапляючи з великою швидкістю до камери змішування 4, захоплює за собою повітря з пасивного сопла 3 з'єднаного з атмосферою. Атмосферне повітря рухається по 4 пасивному соплу 3 та у результаті омивання радіатора 2 системи охолодження, встановленого в цьому соплі, здійснює охолодження циркулюючого в ньому теплоносія. Підвищення навантажувального режиму роботи двигуна (збільшення температури і витрати відпрацьованих газів) супроводжується ростом продуктивності компресора теплового стиску, а, отже, збільшенням інтенсивності охолодження радіатора, тобто реалізується так званий ефект саморегуляції режиму охолодження двигуна.