Пристрій для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Пристрій для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня, який має форму циліндра, який відрізняється тим, що один з його кінців має форму конуса, зміщеного під кутом 15 градусів у фронтальній площині.

Текст

Корисна модель відноситься до галузі медицини, зокрема може бути використана в ортопедії та травматології під час виконання дистального блокування при інтрамедулярному остеосинтезі переломів кісток. Відомий набір пристроїв для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня [1], який має направник-протектор, в якому розміщений направник свердла чи троакар. Для проведення дистального блокування використовують метод "вільної руки". Блокування відбувається під постійним контролем електроннооптичного перетворювача (ЕОП). Для цього направник-протектор підносять до вибраної, приблизно, точки проведення дистального блокуючого гвинта. Через направник-протектор вводять троакар та відмічають його дотик із точкою на шкірі. Через відмічену точку виконують розріз м’яких тканин довжиною 1,5см. Троакар разом з направником-протектором занурюють у надріз тканин таким чином, щоб його кінець розташовувався якнайближче до кортикального шару. Троакар видаляють. У залишений направник-протектор вводять направник свердла. Перевіряють за допомогою ЕОП взаємне розміщення отворів направника свердла та отвору у стержні, які повинні співпадати - на екрані отримають форму кільця. Недоліком вищезгаданого пристрою для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня є труднощі точного проведення дистального блокуючого гвинта через отвір у інтрамедулярному стержні. Часто блокуючий гвинт проходить вище або нижче у фронтальні площині, ніж отвір інтрамедулярного стержня. Повторне виконання дистального блокування збільшує тривалість оперативного втручання та його травматичність, що може призвести до ранніх та пізніх інфекційних ускладнень. Крім того ця методика дистального блокування потребує постійної роботи ЕОП, що збільшує променеве навантаження на медичний персонал. Відомий набір пристроїв для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня [2], взятий нами за прототип. Набір пристроїв включає візир (навігаційна система), направник-протектор, в якому розміщений направник свердла чи троакар. До проксимального кінця інтрамедулярного стержня під’єднують візир. Перевіряють на екрані ЕОП взаємне розташування отворів у повзуні візира та отворів на дистальному відрізку стержня. ЕОП встановлюють таким чином, щоб отримані на відеоекрані отвори у стержні (ближній чи дальній) мали вигляд кільця. У відповідний отвір повзуна візира вводять направник-протектор і направник свердла, кінець якого повинен упиратися у шкіру. Перевіряють на екрані ЕОП взаємне розташування направника свердла та отвору у стержні, виймають направник свердла. Через направник-протектор вводять троакар та відмічають точку його дотику із шкірою. Далі через неї виконують розріз м’яких тканин довжиною 1,5см. Троакар разом з направником-протектором погружають у надріз тканин таким чином, щоб його кінець розташовувався якнайближче до кортикального шару. Троакар видаляють. У залишений направник-протектор вводять направник свердла. Перевіряють за допомогою ЕОП взаємне розміщення отворів направника свердла та отвору у стержні. Недоліком вищезгаданого пристрою для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня є складність точного проведення блокуючого дистального гвинта через дистальний отвір інтрамедулярного стержня. Похибки при дистальному блокуванні ведуть до збільшення тривалості та травматичності оперативного втручання. Крім того цю методику застосувати неможливо без використання ЕОП, що збільшує ризик променевого навантаження для медичного персоналу. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення пристрою для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня шляхом зміни конструктивних елементів та їх взаєморозміщення, що зменшує травматичність та тривалість оперативного втручання, а також променеве навантаження на медичний персонал. Поставлена задача досягається тим, що у пристрої для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня, який має форму циліндра, згідно з корисною моделлю, один з його кінців має форму конуса, зміщеного під кутом 15 градусів у фронтальній площині. Виконання одного з кінців циліндра у вигляді зміщеного під кутом 15 градусів конуса дозволяє інтраопераційно визначити розміщення дистального отвору в інтрамедулярному стержні без використання додаткових пристроїв візуального контролю та тривалих маніпуляцій. Пристрій для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня пояснюється ілюстративно. На Фіг. представлено вигляд пристрою для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня - вид збоку. Пристрій для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня має форму циліндра 1 з конусом 2 на одному з його кінців, який зміщений під кутом 15 градусів у фронтальній площині. Пристрій використовують наступним чином. До проксимального кінця інтрамедулярного стержня під’єднують візир. У відповідний отвір повзуна візира вводять направник-протектор, через нього вводять троакар та відмічають дотик останнього із точкою на шкірі. Через відмічену точку виконують розріз м’яких тканин довжиною 1,5см. Троакар разом з направником-протектором занурюють у надріз тканин таким чином, щоб його кінець розташовувався якнайближче до кортикального шару. Троакар видаляють. У залишений направник-протектор вводять направник свердла. За допомогою дриля, проводячи свердло по направнику свердла, висвердлюють отвір у кістковій тканині, який проходить через обидва кортикальні шари. Видаляють свердло дриля, направник для свердла та направник-протектор. Візир від’єднують від проксимального кінця інтрамедулярного стержня. В отвір м’яких тканин кінцем з конусом проводять пристрій для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня. Круговими рухами встановлюють позицію дистального отвору інтрамедулярного стержня. Запропонований пристрій використаний при виконанні дистального блокування у 20 хворих з переломами довгих кісток та у 15 випадках сповільненої консолідації кісток. Малотравматичність та зменшення тривалості оперативного втручання забезпечили добрий результат проведеного лікування. Ускладнень під час дистального блокування при виконанні інтрамедулярного остеосинтезу не було. Література, використана при експертизі: 1. Гиршин С.Г. Клинические лекции по неотложной травматологии. - М.: изд. дом "Азбука", 2004. - 543с. 2. Starr A.I., Bucholz R.W. Fractures of the shalt of the femur. In Fractures in adults. Ed. R. Bucholz et J. Heckman 5 ed, 2001. - Vol2. - P.1683-1730.

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Device for detecting site of distal blocking of intramedullary rod

Автори англійською

Haiko Heorhii Vasyliovych, Kalashnykov Andrii Valeriiovych, Lutsyshyn Vadym Hryhorovych, Kalashnykov Oleksii Valeriiovych

Назва патенту російською

Устройство для определения места дистальной блокировки интрамедуллярного стержня

Автори російською

Гайко Георгий Васильевич, Калашников Андрей Валерьевич, Луцишин Вадим Григорьевич, Калашников Алексей Валерьевич

МПК / Мітки

МПК: A61B 17/16, A61B 17/22

Мітки: дистального, визначення, інтрамедулярного, стержня, місця, блокування, пристрій

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/2-31877-pristrijj-dlya-viznachennya-miscya-distalnogo-blokuvannya-intramedulyarnogo-sterzhnya.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Пристрій для визначення місця дистального блокування інтрамедулярного стержня</a>

Подібні патенти