Спосіб визначення адаптаційно-пристосовних можливостей організму за дії низьких рівнів шкідливих чинників довкілля

Корисна модель відноситься до галузі медичної екології, зокрема до визначення впливу шкідливих чинників довкілля на імунну систему організму. Відомим є спосіб оцінки значущості для організму змін імунологічної реактивності, що полягає у використанні неспецифічних навантажувальних тестів (гостра барокамерна гіпоксія, плавальні проби та ін.) або створення певного функціонального стану (анафілактичний шок) та вивчення його протікання [Див. Методические рекомендации: Оценка влияния факторов окружающей средьі на иммунологическую реактивность организма / НИЙ общей й коммунальной гигиеньї им. А.Н. Марзеева.- Киев, 1988. - 23с.]. Недоліками цього способу є трудоємність та складність відтворюваності внаслідок проведення цілої низки навантажувальних тестів при оцінці значущості змін в імунній системі організму в цілому за дії різних чинників довкілля у відновний період. Найбільш близьким до заявленого є спосіб оцінки значущості для організму імунологічних ефектів за спільної дії факторів навколишнього середовища у період післядії, який полягає у дослідженні стану клітинних, гуморальних та неспецифічних реакцій організму в умовах функціонального навантаження, створюваного шляхом комбінованої імунізації тварин завісиною баранячих еритроцитів (Т-залежний антиген) і прогрітою стафілококовою вакциною (Т-незалежний антиген), а також додаткового використання в якості наванжувального тесту кератокон'юктивальної проби за методикою Шереня [Див. Винарська 0.1. Наукові основи гігієнічної оцінки дії хімічних та біологічних факторів середовища при їх спільному надходженні в організм на основі імунологічного критерію шкідливості: Автореф. дис...доктора мед.наук: 14.02.01 / Київ. Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України. - К., 2000. - 35с.]. Недоліком цього способу є трудоємність та тривалість проведення внаслідок використання декількох типів навантажувальних тестів з наступною постановкою імуно-алергологічних тестів через 21 добу після імунізації. Основним завданням способу, який пропонується, було підвищення достовірності та зменшення тривалості визначення адаптаційно-пристосовчих можливостей організму за дії низьких рівнів шкідливих чинників довкілля. Поставлене завдання вирішено тим, що у способі визначення адаптаційно-пристосовчих можливостей організму за дії низьких рівнів шкідливих чинників довкілля, який включає затруювання дослідних тварин хімічними сполуками, здійснення антигенного навантаження Т-залежним антигеном, проведення імуноалергологічних тестів, згідно із запропонованим рішенням, антигенне навантаження Т-залежним антигеном (завісина баранячих еритроцитів) здійснюють після навантаження діючими речовинами, а проведення імуноалергологічних тестів здійснюють на 7 день після імунізації. Спосіб реалізується наступним чином: проводиться затруювання дослідних тварин шкідливими хімічними сполуками протягом 6 місяців, здійснюється навантаження діючими речовинами через 5-7 днів у період післядії з послідуючою імунізацією тварин 25% завісиною баранячих еритроцитів (Т-залежний антиген). Визначення стану імунної системи тварин здійснюють в 1-, 2-, 6-місячні терміни дії ксенобіотиків, через 1 місяць відновного періоду, а також через 7 днів після антигенного навантаження Т-залежним антигеном. Приклад здійснення способу: В лабораторних умовах на білих нелінійних статевозрілих щурах з початковою масою тіла 180-200г були встановлені закономірності прояву імунологічних ефектів за ізольованої та комбінованої дії фенолу і хлороформу. Хімічні сполуки надходили до організму тварин з питною водою протягом 6 місяців. Тварини були розділені на чотири групи, по 7 голів у кожній: - 1 група - контроль, інтактні тварини; - 2 група - фенол на рівні 1 ГДК; - 3 група - хлороформ на рівні 1 ГДК; - 4 група - фенол на рівні 1 ГДК, хлороформ на рівні 1 ГДК; Постановка імуно-алергологіних тестів здійснювалась в 1-, 2-, 6-місячні терміни дії ксенобіотиків, через 1 місяць відновного періоду, а також після антигенного навантаження Т-залежним антигеном. Комплекс імунологічних методів включав: визначення вмісту лейкоцитів у периферичній крові та їх якісного складу; кількості Т- і В-лімфоцитів; реакції: фагоцитозу, гальмування розпластування макрофагів, дегрануляції базофілів (за Шеллі), преципітації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) розчином поліетиленгліколя 6000. Дані щодо характеру змін в імуному статусі тварин у досліджувані періоди представлені в таблиці. Як видно з наведених даних, визначеннялейкоцитарного складу крові та показників імунного статусу організму тварин 2 та 3 груп (відповідно, ізольована дія фенолу та хлороформу на рівні ГДК) після антигенного навантаження виявило вірогідне зниження рівня Т-лімфоцитів у щурів 3 групи, яке визначалося й після 1-го місяця дії ксенобіотика але на наступних термінах впливу зникало. Отже узагальнюючи картину стану імунної системи тварин 2 і 3 груп після антигенного навантаження, можна говорити, що виявлені зрушення в імунному статусі тварин, які зазнавали ізольованого впливу хлороформу на рівні ГДК (3 група) менш сприятливі й свідчать про порушення адаптаційнокомпенсаторних процесів в організмі. У щурів, які отримували з питною водою комбінацію фенолу та хлороформу на рівні ГДК кожної речовини (4 група), після антигенного навантаження спостерігали зменшення як відносного, так і абсолютного числа В-лімфоцитів. Співставлення результатів попередніх термінів вивчення імунологічної реактивності щурів 4 групи з такими після навантажувального тесту дало можливість визначити стійкість зрушень в гуморальній ланці імунної системи. Так, пригнічення популяції В-лімфоцитів, яке спостерігалося через 2 місяці впливу ксенобіотиків, було відсутнє на кінець хронічного експерименту та після 1 місяця відновного періоду, проте у відповідь на антигенне навантаження відбувалося знову. Таблиця Характе-ристика змінених показників порівняно з : 1 групою (контрольною) 1 групою (контрольною) Групи дослідних тварин 2гр. 3гр. 4гр. 1 місяць впливу ксенобіотиків ¯T% 2 місяці впливу ксенобіотиків ­СЯН, ­Ней%, ­Фаг%, ¯Лім%, ¯В%, ¯Вa аутоімунна р-ція 6 місяців впливу ксенобіотиків 1 групою(контрольною) ¯Лім%, ГНТ(ф), аутоімунна рція, ГСТ ¯T%, ¯Tа 1 місяць відновного періоду 1 групою (контрольною) після антигенного навантаження 1 групою (контрольною) ¯T% ¯В%, ¯Ва, ГНТ(хл), ГНТ(ф) аутоімунна р-ція Примітка. * умовні позначення: вміст у периферичній крові: СЯН - сегментоядерних нейтрофілів, Лім% - відносний лімфоцитів, ЛІМа - абсолютний лімфоцитів, Т% - відносний Т-лімфоцитів, Та - абсолютний Т-лімфоцитів, В% - відносний В-лімфоцитів, Ва - абсолютний В-лімфоцитів, Нейа - 1 відносний нейтрофілів, Нейа абсолютний нейтрофілів, Фаг% - відносний активно фагоцитуючих клітин, Фаг% - абсолютний активно фагоцитуючих клітин, аутоімунна р-ція - гіперчутливістьнегайного типу до тканинного антигену, ГНТ(хл) гіперчутливість негайного типу до гаптену (хлороформ), ГНТ(ф) - гіперчутливість негайного типу до гаптену (фенолу), ГСТ - гіперчутливість сповільненого типу, ¯ - зниження показників, ­ - підвищення показників. визначалася сенсибілізація й аутосенсибілізація слабкого ступеню виразності, котра була відсутня у період післядії. Таким чином, особливості імунної відповіді на Т-залежний антиген у тварин, які разом з питною водою вживали комбінацію фенолу та хлороформу у концентраціях, що відповідають їх гігієнічним нормативам, полягають у пригніченні гуморальної ланки імунітету, яке супроводжується ауто- та сенсибілізацією організму. Застосування запропонованого способу дозволяє скоротити термін проведення експериментальних досліджень, при цьому достовірно визначити імунотоксичні ефекти за комбінованої дії широкого спектру антропогенних забрудень довкілля та оцінити стан адаптаційно-компенсаторних можливостей організму.