Спосіб відновлення синусового ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до кардіології, і може бути використана для проведення ранньої кардіоверсії у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь. Відомий спосіб відновлення синусового ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь (див. Рекомендації Робочої групи з порушень серцевого ритму Українського наукового товариства кардіологів. Принципи ведення хворих з фібриляцією та тріпотінням передсердь //Київ. - 2002.- 42с.) за яким до відновлення синусового ритму хворим з пароксизмом фібриляції передсердь визначають наявність тромбів у лівому передсерді та його вушці шляхом проведення черезстравохідної ехокардіографії і пацієнтам, у яких не діагностовано ознак тромбозу лівого передсердя і його вушка проводять кардіоверсію. Проведення черезстравохідної ехокардіографії, незважаючи на великі можливості цього методу, на жаль, має свої обмеження. Протипоказаннями до проведення черезстравохідної ехокардіографії є захворювання стравоходу - дивертикули, стриктури, новоутворення, варикозне розширення вен стравоходу, а також променева терапія органів грудної клітки в анамнезі. Варіабельність структури вушка лівого передсердя та наявність в ньому гребінчатих м'язів часто помилково сприймаються при проведенні черезстравохідної ехокардіографії як тромб, що веде до гіпердіагностики. Недоліком зазначеного методу є також виникнення дискомфорту у пацієнтів під час введення черезстравохідного зонду з ультразвуковим датчиком та проведення черезстравохідної ехокардіографії. В основу корисної моделі покладене завдання створення способу відновлення синусового ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь в якому за рахунок застосування нового способу визначення наявності тромбів у лівому передсерді або у вушці лівого передсердя забезпечується скорочення термінів до проведення кардіоверсії групі пацієнтів, у яких не діагностовано ознак тромбозу лівого передсердя і його вушка та розширюється межа застосування способу за рахунок забезпечення можливості застосовувати спосіб для пацієнтів з захворюваннями стравоходу - дивертикули, стриктури, новоутворення, варикозне розширення вен стравоходу, для яких протипоказано проведення черезстравохідної ехокардіографії. Для вирішення завдання спосіб передбачає визначення наявності тромбів у лівому передсерді або у вушці лівого передсердя, і пацієнтам, у яких не виявлено наявності тромбів у лівому передсерді або у вушці лівого передсердя проводять кардіоверсію Новим у способі є те, що визначення наявності тромбів у лівому передсерді або у вушці лівого передсердя здійснюють шляхом проведення мультиспіральної комп'ютерної томографії серця з застосуванням внутрішньовенного болюсного контрастування і трьохмірною реконструкцією зображення. Завдяки новим ознакам цей метод дозволяє діагностувати ознаки тромбоутворення, включаючи і хворих з протипоказами до проведення черезстравохідної ехокардіографії. Новий метод візуалізації структур серця проводиться на надшвидкісних спіральних томографах. Швидка ротація трубки при мультиспіральній комп'ютерній томографії серця, відсутність інтервалів між циклами випромінення значно скорочує час дослідження та зменшує променеве навантаження на пацієнта, а висока швидкість сканування дозволяє отримати значно чіткіші зображення з малою кількістю артефактів від рухів серця, легень, діафрагми та гребінчатих м'язів. Оскільки при мультиспіральній комп'ютерній томографії серця збирають дані з усього об'єкту досліджуваної ділянки, то знижується ризик пропустити дрібні структури при ретроспективному аналізі, в тому числі і незначні тромби у вушці лівого передсердя. Заявлюваний спосіб ілюструється прикладами його виконання Опис способу в загальному вигляді. При поступленні в стаціонар протягом 3 діб для виключення внутрішньошньопередсердних тромбів хворим проводили мультиспіральну комп'ютерну томографію серця МСКТС на комп'ютерному томографі „Light Speed-16" („General Electric Company", Японія) з проспективною та ретроспективною кардіосинхронізацією на моніторі „Millennia 3500 СТ-Р" (США) з обробкою даних на кардіологічній робочій станції „Advantage Workstation 4.2". В якості контрастуючого препарату використовували „Ультравіст-370" або „Омніпак-350" 120-150 мл зі швидкістю введення 4,5 мл/с за допомогою двоколового ін'єктора „Nemoto A-60" (Японія). Використовували поперечну орієнтацію зрізу товщиною 0,625 мм. Сканування всього серця здійснювали за період однієї затримки дихання. Для аналізу отриманих зображень використовували мультипланарні реконструкції по короткій і довгій осям. Тромб визначали як дефект наповнення в контрастованому лівому передсерді та вушці лівого передсердя. Пацієнтам, в яких не було виявлено тромбів при проведенні мультиспіральної комп'ютерної томографії серця на слідуючий день на фоні антикоагулянтної терапії проводилась кардіоверсія, а хворі з тромбозом вушка лівого передсердя приймали антикоагулянти 3 тижні до відновлення ритму. Виконання способу проводилось у 20 хворих з персистуючою формою ФП. При проведенні мультиспіральної комп'ютерної томографії серця внутрішньо-передсердні тромби візуалізувались у 3 (15%) пацієнтів, яким проводилась тривала антикоагулянтна терапія до відновлення ритму. 17 хворим проведено відновлення синусового ритму протягом 3-5 днів прийому антикоагулянтів без виникнення у них тромбоемболічних ускладнень протягом 2 місяців спостереження. Конкретні приклади виконання способу. Приклад 1. Хворий P., 57 років, госпіталізований з діагнозом: ІХС. Атеросклероз. Персистуюча форма фібриляції передсердь. Гіпертонічна хвороба II стадії. СН І ст. У хворого вперше виявлений пароксизм фібриляції передсердь, що тривав 40 діб. До поступлення в стаціонар антикоагулянтну терапію не отримував. При госпіталізації стан хворого задовільний, AT 130/90 мм рт. ст., на ЕКГ - фібриляція передсердь з середньою частотою шлуночків 100 за хвилину. При проведені трансторакальної ехокардіографії: розмір лівого передсердя - 4,7 см, фракція викиду лівого шлуночка 53%. Від тривалого прийому антикоагулянтів протягом 3 тижнів хворий відмовився, а проведення черезстравохідної ехокардіографії було не можливим в зв'язку з вираженим блювотним рефлексом. На третій день госпіталізації хворому проведена мультиспіральна комп'ютерна томографія серця з використанням 150 мл омніпаку для виявлення тромбів у лівому передсерді та його вушці. Ознак тромбоутворення не зафіксовано. Мультиспіральна комп'ютерна томографія серця хорошо перенесена хворим і при цьому ускладнень не відмічалося. На четвертий день перебування в стаціонарі проведена електроімпульсна терапія на фоні прийому антикоагулянтів з успішним відновленням синусового ритму. В подальшому протягом 2 місяців спостереження тромбоемболічні ускладнення не виникали. Приклад 2. Хворий P., 49 років, госпіталізований з діагнозом: ІХС. Атеросклероз. Персистуюча форма фібриляції передсердь. Гіпертонічна хвороба II стадії. СН І ст. Анамнез аритмії складає 3 роки. Останній пароксизм тривав 12 діб. Спроби медикаментозного відновлення синусового ритму виявилися без ефекту. При госпіталізації стан хворого задовільний, AT 150/90 мм рт. ст., на ЕКГ -фібриляція передсердь з середньою частотою шлуночків 90 за хвилину. Розмір лівого передсердя - 4,5 см, фракція викиду лівого шлуночка 63%. На другий день стаціонарного лікування проведена черезстравохідна ехокардіографія, але в зв'язку з спіралеподібною формою вушка лівого передсердя візуалізація була утруднена і однозначної відповіді про відсутність тромбу у вушці лівого передсердя не отримано. Для вирішення цього сумнівного питання проведена мультиспіральна комп'ютерна томографія серця, що чітко показала відсутність тромбозу вушка лівого передсердя. Це дало змогу на 5-й день госпіталізації провести електроімпульсну терапію на фоні антикоагулянтної терапії з відновленням синусового ритму та без тромбоемболічних ускладнень. Мультиспіральна комп'ютерна томографія серця з використанням контрастних препаратів є більш дорожчою методикою, але до її переваг слід віднести неінвазивний характер і короткий час дослідження та хорошу переносимість пацієнтами. Мультиспіральна комп'ютерна томографія серця розширює контингент хворих з фібриляцією передсердь для проведення діагностики тромбозу вушка лівого передсердя та ранньої кардіоверсії, що тим самим зменшує тривалість пароксизму фібриляції передсердь, знижує ризик ускладнень як фібриляції передсердь, так і антикоагулянтної терапії та скорочує терміни перебування хворого в стаціонарі.