Спосіб діагностики травматичного розриву жовчного міхура

Спосіб діагностики травматичного розриву жовчного міхура, який відрізняється тим, що проводять біохімічне дослідження і визначають показники білірубіну у венозній крові і у патологічному субстраті з черевної порожнини і, якщо показник у крові у межах норми, а у субстраті складає 650657 мкмоль/л, то діагностують травматичний розрив жовчного міхура. (19) (21) u200801395 (22) 04.02.2008 (24) 26.05.2008 (46) 26.05.2008, Бюл.№ 10, 2008 р. (72) КАПШИТАР ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, U A, КАПШИТАР ОЛЕКС АНДР ВАСИЛЬОВИЧ, UA (73) КАПШИТАР ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, U A, КАПШИТАР ОЛЕКС АНДР ВАСИЛЬОВИЧ, UA 3 32769 требує уточнення за допомогою лапароцентезу, лапароскопії, відеолапароскопії. Спільних ознак у вказаному відомому способі та у способі, що заявляється, немає. В основу корисної моделі поставлено задачу запропонувати спосіб діагностики травматичного розриву жовчного міхура шляхом проведення біохімічного дослідження, що забезпечить підвищення надійності діагностики. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики травматичного розриву жовчного міхура новим є те, що проводять біохімічне дослідження і визначають показники білірубіну у венозній крові і у патологічному субстраті з черевної порожнини, і якщо показник у крові у межах норми, а у субстраті складає 650-657мкмоль/л, то діагностують травматичний розрив жовчного міхура. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом, полягає у наступному. Запропонований спосіб діагностики, при наявності нечіткої клінічної картини, дозволяє виключити небезпечне динамічне спостереження за постраждалим, в ранні терміни до операції встановити діагноз травматичного розриву жовчного міхура, своєчасно, до розвитку жовчного перитоніту, визначити показання до невідкладної операції. Під час останньої при невеликих розривах його стінки та початкових запальних змінах у черевній порожнині збільшується можливість огранозберігальної операції (зашивання жовчного міхура, холецистостомія), яка виконуються при значно меншій анестезіологічній та хірургічній агресії. Після органозберігальних операцій жовчний міхур продовжує виконувати свою функцію і якість життя у ци х хворих значно краща ніж після холецистектомії. При неможливості виконання органозберігальної операції рання холецистектомія переноситься пацієнтом значно легше, ніж запізніла в умовах інфікованого жовчного перитоніту, особливо у хворих похилого та старечого віку з важкою супутньою патологією. Результатом своєчасної операції є задовільний перебіг післяопераційного періоду, зменшення післяопераційних ускладнень, витрат на лікування, перебування у клініці, летальність. Спосіб здійснюється таким чином. Під час виконання лапароцентезу з підозрою на пошкоджен Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 4 ня органів черевної порожнини при закритій травмі живота отримують патологічний субстрат з черевної порожнини, що не дозволяє встановити топічний діагноз. Використавши визначення білірубіну у вказаному патологічному субстраті, і за наявності його в межах 650-657мкмоль/л, при нормальних показниках білірубіну у венозній крові, діагностують травматичне пошкодження жовчного міхура. Приклад. Хворий П., 65 років доставлений у хірургічн у клініку 21.02.07р. о 10.00. машиною швидкої медичної допомоги з діагнозом „Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки. Гострий панкреатит. Алкогольне сп'яніння" через 10 годин після захворювання. Загальний аналіз крові НВ. 150г/л. ЕР. - 4,5х1012 /л. Л. - 9,6 х109/л, п - 2%, с 68%, л - 24%, м - 6%. Алкоголь крові 1,96г/л. Загальний аналіз сечі без патологічних змін. Оглядова рентгенографія органів грудної та черевної порожнин - патологію виключено. Через 40 хвилин виконаний лапароцентез, з черевної порожнини отриманий патологічний субстрат в якому визначена наявність 380мкмоль/л білірубіну. Результат дослідження дав змогу встановити наявність закритої травми живота, розриву жовчного міхура. Невідкладна верхня серединна лапаротомія. В підпечінковому та піддіафрагмальному заглибленнях, по правому боковому каналу та малій мисці 500,0мл жовчі з домішкою крові. Запальні зміни очеревини. На внутрішній частині жовчного міхура повний розрив його стінки 3х3см, через який з порожнини жовчного міхура у черевну порожнину витікає жовч. Холецистектомія від шийки з дренуванням загальної жовчної протоки за Холстедом, санація та дренування підпечінкового та піддіафрагмального заглиблень, малої миски. Післяопераційний діагноз „Закрита травма живота. Травматичний розрив жовчного міхура. Дифузний жовчний перитоніт". Після операції хворий пригадав, що за 24 години до госпіталізації на виробництві його придавило вагонеткою у ямку під грудьми до стіни. Післяопераційний перебіг без ускладнень. Дренажні трубки видалені з черевної порожнини на 5 добу, шви зняті - на 11 добу. Фістуло холангіографія - патологічні зміни відсутні. Дренаж з загальної жовчної протоки видалений на 14 добу. У задовільному стані виписаний 08.08.07р. для закінчення лікування у хірурга поліклініки. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601