Спосіб припинення кровотечі та перитонізації ложа жовчного міхура

Винахід, що заявляється, стосується медицини, а саме хірургії і може бути використаний для зупинки кровотечі з паренхіматозних органів. Цианокралати були вперше синтезовані у 1949 році. У 1959 році їх почали використовувати для склеювання ран шкіри. У медицині використовували метил-2-цианакрилат та етил-2-цианакрилат. Вони були достатньо ефективні, але короткі алкільні з'єднання швидко розпадались на цианацетати та формальдегіди. Ці речовині виявилися токсичними для тканин та спричиняли гостре та хронічне їх запалення. За наявністю більш довгих алкільних з'єднань токсичність препарату значно зменшується завдяки повільній біодеградації. У Європі та Америці п-2-бутілцианакрілат використовується для закриття ран шкіри близько 20 років. За цей час не було відмічено негативних ефектів. У доступній нам вітчизняній та зарубіжній літературі немає повідомлень про використання п-2-бутілціанакрілатного клею для зупинки кровотечі з паренхіматозних органів. Найбільш близькім до способу, що заявляється є спосіб зупинки кровотечі та перітонезації ложа жовчного міхура шля хом зшивання країв очеревини кетгутовим швом /1/. Спосіб-прототип має суттєві недоліки, зокрема небезпека прорізання швів та як наслідок посилення кровотечі, пошкодження жовчних протоків з підтіканням жовчі у післяопераційному періоді, загрози виникнення гнояка при деструктивних формах запалення жовчного міхура. Задача, що вирішується винаходом, полягає у забезпеченні зупинки кровотечі та перітонезації ложа жовчного міхура, зменшені кількості ускладнень· Технічним результатом нового способу буде забезпечення надійного гемостазу та перітонезації ложа жовчного міхура, що скорочує час операції та запобігає ускладненням, які притаманні способу-прототипу. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є застосування клею п-2-бутілцианакрілату для фіксації до ложа жовчного міхура частки великого сальника на судинній ніжці. Це дозволяє забезпечити надійність гемостазу та перітонезації. За доступними літературними даними такий спосіб зупинка кровотечі та перітонезації ложа жовчного міхура не відомий.· Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі зупинка кровотечі та перітонезації ложа жовчного міхура, що передбачає зшивання країв очеревини, згідно винаходу після видалення жовчного міхура та міхурової протоки та артерії оцінюють розмір ложа жовчного міхура, з великого сальника викроюють частку на судинній ніжці на 2-3см більше за розмір ложа жовчного міхура і Фіксують її до нього за допомогою п-2бутілцианакрілатного клею. Спосіб зупинки кровотечі та перітонезації ложа жовчного міхура, що заявляється, виконується наступним чином. Після видалення жовчного міхура та перев'язок міхурової протоки та артерії оцінюють розміри ложа жовчного міхура, в нього закладають серветку з фізіологічним розчином NаСІ - 0,8%, яку притискають до ложа печінковим гачком. З великого сальника викроюють частку на судинній ніжці, яка по розмірам на 2-3см більш за розміри ложа жовчного міхура. Серветку з ложа міхура видаляють і за допомогою робочої канюлі стерильного контейнеру по краях та центру ложа міхура на відстані 5-8мм краплями наносять п-2бутілцианакрілатний клей. Через 4-5 секунд /початок фази полімерізації/ до ложа жовчного міхура прикладають викроєну частку сальник на судинніи ніжці. Черевну порожнину дренують та зашивають. Конкретний приклад застосування. Хвора Н. ,1962 року народження поступила до клініки 20.10,01р. /історія хвороби №15070/ зі скаргами на біль у правому підребір’ї, нудоту, блювоту до 3-х разів на добу жовчу без полегшення, підвищення температури тіла до 37,8°С. Хворіє на протязі 4-х діб. Початок хвороби пов'язує з порушенням режиму харчування. ПРИ УЗД органів черевної порожнини діагностовано гострий калькульозний холецистит. Під час операції виявлено гострий флегмонозний холецистит з щільною фіксацією стінки жовчного міхура до паренхими печінки. Після видалення жовчного міхура зупинка кровотечі з ложа та його перетонізація виконана шляхом фіксації п-2-бутілцианакрілатим клеєм частки великого сальника на судинній ніжці. Черевна порожнина дренована та зашита. Післяопераційній період перебіг без ускладнень. Рана загоїлась первинним натягом, дренажі видалені на 5 добу. Запропонований спосіб зупинки кровотечі та перітонезації ложа жовчного міхура було застосовано на 4 хворих. Післяопераційних ускладнень не було. Таким чином при порівнянні запропонованого способа зі способом прототипом показує, що спосіб, що заявляється дозволяє надійно зупинити кровотечу та перетонізувати ложе жовчного міхура, Додатковими перевагами способу є зменшення тривалості операції. ЛІТЕРАТУРА 1. Атлас операцій на черевній стінці та органах черевної порожніти. В.M, Войленко, A.І. Мезедян, B.M. Шельменко “Медицина”, Москва, 1965.