Спосіб хіміотерапії при метастатичному ураженні печінки

1. Спосіб хіміотерапії при метастатичному ураженні печінки, що включає проведення внутріартеріальної поліхіміотерапії з використанням гепатопротекторів, імуномодуляторів, антигіпоксантів, який відрізняється тим, що перед кожним 3 33231 Недоліком даного способу є обмежена кількість курсів XT, отже, і кількість введень Ербісолу. Препарат надає більшою мірою імуномодулюючого ефекту і не збільшує транспорт кисню та глюкози в клітину, отже, належним чином не дозволяє знизити токсичний вплив цитостатиків, тому що не впливає на кисневий метаболізм і належною мірою детоксикаційну функцію гепатоцитів. Корисна модель вирішує задачу забезпечення цитопротекції та зниження токсичного впливу хіміопрепаратів на гепатоцити здорової тканини печінки за рахунок збільшення кисневого метаболізму і збільшення енергетичного статусу клітини, що забезпечують внаслідок доставки активних компонентів речовини безпосередньо в артеріальне русло і створення високої концентрації препарату в здорових клітинних і тканинних структурах печінки, котрі перебувають в умовах тимчасового стресу, індукованого впливом хіміопрепаратів. Поставлена задача вирішується тим, що у хворих зі злоякісними новоутвореннями з метастатичним ураженням печінки після катетеризації власної печінкової артерії через шлунковосальникову артерію, перед кожним введенням хіміопрепаратів в артеріальне русло печінки, виконують внутріартеріальне введення Актовегіну в дозі 400мг (10мл) за допомогою інфузомату лікарських речовин, протягом 1-1,5 години з наступним введенням хіміопрепаратів. Попереднє внутріартеріальне введення Актовегіну здійснюють протягом усього курсу П ХТ. Новим у заявленому технічному рішенні є випереджаюче, тобто перед кожним введенням ХП, введення Актовегіну безпосередньо в судинне русло печінки, через власну печінкову артерію, що дозволяє створити необхідну концентрацію препарату в судинній мережі і забезпечує прямий вплив активних компонентів на здорові клітинні і тканинні структури паренхіми печінки, які підлягли впливу хіміопрепаратів. Таким чином, розроблений спосіб за рахунок забезпечення можливості збільшення транспорту кисню і глюкози в гепатоцити дозволяє здійснити цитопротекцію і, тим самим, поліпшити їх детоксикаційну функцію, що в решті-решт сприяє зниженню токсичності проведеної хіміотерапії. Спосіб здійснюється таким чином. Виконують лапаротомію з ревізією органів черевної порожнини. При наявності метастазів у печінці, виконують катетеризацію власної печінкової артерії через праву шлунково-сальникову артерію. Місце знаходження катетера підтверджують інтраопераційним забарвленням 1% метиленовим синім. Дистальний кінець катетера відводять на передню черевну стінку, через контрапертурний прокол у лівому підребер’ї, фіксуючи до шкіри, лапаротомну рану ушивають пошарово наглухо. Після відновлення Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 4 перистальтики кишечника, приблизно на 2-4 добу, починають внутріартеріальну хіміотерапію. Безпосередньо перед введенням ХП здійснюють внатріартеріальне введення Актовегіну в дозі 400мг (10мл) за допомогою інфузомату лікарських речовин протягом 1-1,5 години, потім через 10-15 хвилин після введення Актовегіну починають внутріартеріальне введення ХП. Внутріартеріальне введення Актовегіну здійснюють перед кожним введенням ХП, протягом усього курсу П ХТ. У процесі лікування вивчають показники периферичної крові, біохімічні показники, коагулограми перед проведенням курсу внутріартеріальної хіміотерапії та через кожні 2-3 дні під час проведення курсу внутріартеріального режиму хіміотерапії. Приклади конкретного використання способу: 1. Хворий К. Діагноз: рак нижньоампулярного відділу прямої кишки T4N1M0 стан після комбінованого лікування. Продовження хвороби, метастази в печінку, IIкл. гр. Проведено комбіноване лікування, котре включає в себе черевно-анальну резекцію прямої кишки і курс променевої терапії. Через 1 рік під час обстеження виявлено тотальне метастатичне ураження печінки. У зв’язку з відсутністю відділених метастазів в інші органи, виконано оперативне втр учання: катетеризація власної печінкової артерії. У післяопераційному періоді на 3 добу початий курс внутріартеріальної хіміотерапії за схемою: 5фтор урацил, елоксатин, лейковорин. Відповідно до заявленого способу попередньо перед введенням хіміопрепаратів здійснювали внутріартеріальне введення Актовегіну в дозі 400мг (10мл) за допомогою інфузомату лікарських речовин протягом 1-1,5 годин. Вивчали показники крові до проведення XT і після курсу внутріартеріальної XT. Відзначено, що перед початком XT біохімічні показники у хворого були такі: ACT - 0,5 (N 0,1-0,45), АЛТ - 1,0 (N 0,1-0,68), лужна фосфатаза - 2200 (N 900-2290). Після проведення курсу XT, протягом якого перед кожним введенням ХП здійснюють внутріартеріальне введення Актовегіну у дозі 400мг, біохімічні показники нормалізувалися: ACT - 0,3 (N 0,1-0,45), АЛТ -0,4 (N 0,1-0,68), лужна фосфатаза - 1200 (N 900-2290). Внутріартеріальне введення Актовегіну здійснювали протягом усіх курсів П ХТ. Хворому проведено 4 курси ПХТ, перенесення внутріартеріальної XT було задовільним, за час лікування токсичних явищ відзначено не було. За запропонованим способом проліковано 10 пацієнтів, яким була застосована методика внутріартеріального введення Актовегіну під час проведення курсів XT. У результаті чого, за час проведення курсів ПХТ суб’єктивних скарг хворі не пред’являли, лейко і тромбоцитопенії не відзначалося, біохімічні показники залишалися в нормі. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601