Спосіб лікування гіперактивного сечового міхура

Спосіб лікування гіперактивного сечового міхура шля хом медикаментозної стабілізації рецепторної збудливості сечового міхура, який відрізняється тим, що застосовують курсове введення агоніста δ- та μ-опіоїдних рецепторів тирозил-2аланіл-гліцил-фенілаланіл-лейцил-аргініну Даларгіну у дозі 0,001 г двічі на добу, кожен день протягом 12 тижнів, а потім - циклами по 10 перших днів щомісяця. (19) (21) u200802958 (22) 07.03.2008 (46) 25.06.2008, Бюл.№ 12, 2008 р. (72) КОСТЄВ ФЕДІР ІВАНОВИЧ, UA, ШОСТАК МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ, U A, ДЕХТЯР ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, U A (73) ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA 3 33560 змін об'єктивних та суб'єктивних симптомів захворювання роблять висновок відносно ефективності монотерапії симптомів гіперактивного сечового міхура та доцільності комплексної терапії у поєднанні з препаратом - антихолінергічним засобом. Третім, основним етапом, хворим призначають внутрішньом'язове введення тірозіл-2-аланілгліцил-фенілаланіл-лейцил-аргініну (Даларгіну) у середньотерапевтичних дозуваннях (по 0,001г два рази на добу) циклами по 10 перших днів щомісяця (з перервами між курсами введення по 20 днів до початку нового календарного місяця). Протягом перших 6 місяців лікування по вищеозначеному принципу проводять динамічний контроль ефективності лікування. У випадку застосування комплексної терапії сечового міхура у поєднанні з холінолітичними засобами протягом лікування здійснюють динамічну корекцію дозування антихолінергічного засобу по загальноприйнятої методиці до мінімального терапевтичного дозування. Приклад конкретного використання способу. Хвора Е., 51 років. Поступила в клініку для лікування з приводу гіперактивного сечового міхура. Прогресивне погіршення свого стану відзначає протягом останніх декількох років. При обстеженні у клініці за даними щоденника сечовипускань середня кількість мікцій протягом доби складала 22, кількість імперативних позивів - 15 та епізодів ургентного нетримання сечі - 5. Дослідження осаду сечі та посіву сечі на стерильність не виявило патологічних змін. Хворій запропоновано та проведено лікування з використанням агонисту δ- та μопіоїдних рецепторів Даларгіну по 0,001г внутрішньом'язово два рази на добу у якості монотерапії постійним прийомом протягом перших 12 тижнів, а потім - циклами по 10 перших днів кожного місяця тривалістю 12 тижнів. Ефективність лікування демонструє позитивна динаміка добового ритму сечовипускань та показників комплексного уродинамічного обстеження, покращення соціальної адаптації та якості життя хворої, нормалізація кількості сечовипускань, істотне зменшення кількості та інтенсивності ургентних позивів та усунення ургентної інконтіненції. Хвора У., 25 років. Звернулась до уролога у зв'язку з поллакіурією протягом останніх двох років. Початок захворювання пов'язує з родами. На Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 4 підставі об'єктивного, клініко-лабораторного та інструментального дослідження хворій підтверджений діагноз гіперактивного сечового міхура. При дослідженні якості життя хворої виявлені суттєві зміни опитувальників якості життя SF-36 та OAB-q, що характеризує глибокі зміни всіх сфер активності пацієнтки. Хворій проведене поєднане медикаментозне лікування з використанням толтеродину у дозуванні 2 мг 2 рази на добу перорально та агонисту δ- та μ-опіоїдних рецепторів Даларгіну по 0,001г внутрішньом'язово два рази на добу у якості монотерапії постійним прийомом протягом перших 12 тижнів. Наступні три місяці дозування толтеродину було знижено до 2мг/добу, застосування Даларгіну проводилось циклами по 10 перших днів кожного місяця тривалістю 12 тижнів. В порівнянні з найближчим аналогом, запропонований спосіб дозволяє запобігти у разі монотерапії негативних проявів використання холінолітичних засобів, таких як сухість слизових, сухість та гіркий смак в роті, нудо та, затримка калу та сечі, головна біль, зменшити у разі поєднаної терапії ступеню прояв побічних ефектів шляхом корекції дозування холінолітиків та досягнути суттєво більш вираженого клінічного ефекту при добрій переносимості лікувальних засобів хворими, запобігти необхідності постійного використання препаратів при проведення циклічної терапії, покращити якість життя хворих та забезпечити більш ефективне усунення основних об'єктивних та суб'єктивних симптомів захворювання. Запропонований спосіб дозволяє застосовувати е фективне лікування гіперактивного сечового міхура на суттєво новому рівні з використанням новітніх досягнень у галузі неадренергічних нехолінергічних механізмів регуляції функціональної активності нижніх сечових шляхів людини. Література: 1. Milliard R, Tuttle J, Moore К et al. Clinical efficacy and safety of tolterodine compared to placebo in detrusor overactivity. J Urol 1999; 161: 1551-5. 2. Andersson K.E. Treatment of the overactive bladder: possible central nervous system drug targets. Urology 2002; 59: 18-24. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601