Спосіб діагностики шлуночкової парасистолії

Спосіб діагностики шлуночкової парасистолії, що включає десинхронізацію синусового та парасистолічного ритмів, який відрізняється тим, що проводять короткочасну фармакологічну блокаду атриовентрикулярного вузла аденозинтрифосфатом і одночасно безперервно реєструють електрограму, при цьому на фоні вузлового або ідеовентрикулярного ритмів продовжують реєструватись шлуночкові парасистоли, а при відновленні синусового ритму з'являються патогномонічні ознаки парасистолії. (19) (21) 99031410 (22) 16.03.1999 (24) 15.02.2001 (33) UA (46) 15.02.2001, Бюл. № 1, 2001 р. (72) Мороз Василь Максимович, Липницький Тарас Миколайович, Тараканова Ірина Борисівна, Липницький Юрій Тарасович (73) Вінницький державний медичний університет ім. М. І. Пирогова 33593 реважній більшості випадків реєструються патогномонічні ознаки парасистолії. Спосіб виконують таким чином. Після реєстрації ЕКГ хворому в горизонтальному положенні внутрішньовенозно вводять 1 мл 1% розчину аденозин; трифосфату (АТФ) на протязі 2 с. Одночасно починають реєструвати ритмограму і без перерви записують її до відновлення початкового ритму (0,5-2 хв.). Якщо на ЕКГ повна атриовентрикулярна блокада не зафіксована, інфузію АТФ повторюють в подвійній дозі (20 мг). При парасистолії десинхронізація синусового та парасистолічних ритмів виключає вплив імпульсів синусового ритму на парацентр. На електрограмі продовжують реєструватись ектопічні шлуночкові комплекси при відсутності нормальних синусови х комплексів. При відновленні синусового ритму реєструються патогномонічні ознаки парасистолії (різні по тривалості інтервали зчеплення, зливні комплекси та ін.). На відміну від парасистолії при екстрасистолічній аритмії при повній атріовентрикулярній ло аді реєструється короткочасна асистолія шлуночків без спонтанних ектопічних комплексів, а з появою вузлового або ідеовентрикулярного ритму реєструються ектопічні шлуночкові комплекси, які мають інтервали зчеплення з комплексами основного ритму однакової тривалості. Приклад. Хворий Ю., 54 p. поступив в кардіологічне відділення зі скаргами на біль та перебої в роботі серця. Діагноз: ІХС, стабільна стенокардія напруження П ФК; атеросклеротичний кардіосклероз, ХСН 1 стадії, шлуночкова екстрасистолічна бігіменія. З метою визначення патогенезу екстрасистолічної бігіменії хворому внутрішньовенозно введено і мл 1% розчину АТФ. Одночасно проводилась постійна реєстрація ЕКГ. Через 6 с синусові комплекси на ЕКГ зникли, а шлуночкові ектопічні комплекси продовжували записуватись на протязі 5 с, не змінюючи форми і частоти. В наступні секунди між ектопічними шлуночковими комплексами з'явились синусові цикли з короткими комплексами QRS, кількість яких поступово збільшувалась. Інтервали зчеплення ектопічних комплексів з синусовими були не одинакові, різниця в їх тривалості перевищувала 0,14 с. Зареєстровані два зливних комплекси. Таким чином, завдяки застосуванню фармакологічної проби з АТФ впевнено визначена шлуночкова парасистолія зчепленого типу, яка формується по механізму спонтанної діастолічної деполяризації. Після заміни анаприліну на амідарон та включення до лікування внутрішньовенозних інфузій розчину сульфату магнію в середньотерапевтичних дозах ритм серця нормалізувався. ____________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2