Спосіб формування пупка за кушнірчуком м.і.

Корисна модель відноситься до медицини, зокрема, як до пластичної, так і до загальної хірургії, і може застосовуватися при операціях у пацієнтів, яким раніше було проведено грижопластику без формування пупка. Відомий спосіб формування пупка, вибраний найближчим аналогом, який включає розтин шкіри, формування двох шкірних клаптів трапецієподібної форми, та формування лійки пупкового кільця [Патент України на корисну модель №24774, МПК А61В 17/00; Опубл. 10.07.07; Бюл. №10, 2007p.]. Недоліком цього способу є те, що у ньому відсутній процес формування власне пупка. В основу корисної моделі поставлено завдання створити спосіб формування пупка у пацієнтів, яким раніше було проведено грижопластику з приводу пупкової грижі без формування пупка. Поставлене завдання досягається тим, що у способі формування пупка, який включає розтин шкіри, формування двох шкірних трапецієподібних клаптів та формування лійки пупкового кільця, згідно з корисною моделлю, при розтині шкіри по ходу післяопераційного рубця формують один трапецієподібний клапоть і навпроти нього - другий трапецієподібний клапоть, який видовжують, формуючи на вершині трапеції додатковий клапоть у вигляді квадрата, потім до апоневрозу фіксують окремо вершини трапецієподібних клаптів і окремо - на симетричній відстані від основи трапеції - вершину видовженого клаптя, накладають з обох боків симетричні шви, після чого косметичними швами зашивають краї рани. Поставлене завдання досягається також тим, що вершини трапецій обох клаптів повинні бути однаковими і становити 15-16мм, а сторона квадрата на видовженому клапті повинна бути меншою від вершини трапеції на 56мм. Запропонований спосіб дозволяє сформувати довершений вигляд пупкової лійки і пупка: видовжений трапецієподібний клапоть двічі прилягає до апоневрозу, при цьому в глибині пупкової лійки утворюється горбик, який має вигляд власне пупка, а симетричні шви формують лійку пупка. Спосіб формування пупка ілюструється малюнками. На Фіг.1 зображено розтин шкіри, де 1 - трапецієподібний клапоть шкіри, 2 - проекція запланованого пупка, 3 - видовжений трапецієподібний клапоть, 4 - післяопераційний рубець. На Фіг.2 зображено схему швів для фіксації шкіри до апоневрозу, де А - шов, що фіксує кут видовженого трапецієподібного клаптя 3, В - шов, що фіксує вільний кут видовженого трапецієподібного клаптя 3 разом з трапецієподібним клаптем 1 до апоневрозу. На Фіг.3 зображено схему шва, який завершує формування пупка, де С - шов, який фіксує симетричні кути обох трапецій, 5 - точка, навколо якої формується пупок, в центрі між мечоподібним відростком та лобком на апоневрозі. Спосіб формування пупка у хворих, яким було проведено грижопластику без його формування, здійснюють таким чином. По ходу післяопераційного рубця проводять розтин шкіри, довжина якого залежить від довжини післяопераційного рубця. Таким чином висікають старий післяопераційний рубець з підшкірною клітковиною до апоневрозу. При цьому в точці 2, наміченій для пластики пупка, формують з одного боку трапецієподібний клапоть 1 і симетрично навпроти видовжують другий трапецієподібний клапоть 3, з якого формують власне пупок (Фіг 1). Вершина трапецій клаптів з обох сторін є однакова і становить 15-16мм. Видовжений трапецієподібний клапоть отримують так: на вершині трапеції формують додатковий квадрат, сторона якого менша від вершини трапеції на 5-6мм, а вільні кути квадрата по 1мм відсікають. Висота і ширина шкірних клаптів(вершина і основа трапецій) пропорційні до товщини підшкірної клітковини живота пацієнта. Видовжений трапецієподібний клапоть 3 прошивають (шов А) на куті вершини трапеції і квадрата і фіксують до апоневрозу на відстані 4-5мм від точки 5 у центрі між мечоподібним відростком і лобком і на боці цього видовженого клаптя 3. Аналогічний шов накладають на другому куті вершини трапеції і квадрата видовженого клаптя 3. Наступними швами прошивають вільний кут квадрата видовженого клаптя 3, симетрично відступивши 3мм від кута вершини трапеції, і фіксують симетрично до попередніх швів на 3-4мм з протилежного боку від точки 5 (Фіг.2). Завершують формування пупка швом С, в який беруть два симетричні кути трапеції, середину бокової сторони квадрата видовженого клаптя 3 і фіксують до апоневрозу на 1мм вище проекції перетину з попередніми швами (Фіг.3). Дві окремі рани зашивають косметичними швами. Таким чином, всі три шви накладають симетрично з обох боків обох клаптів. Перший(А) і другий (В) шви прилягають симетрично і паралельно до проекції лінії, яка проходила через післяопераційний рубець на відстані від останньої 3-4мм. Третій шов (С) прилягає безпосередньо до апоневрозу і на 1мм вище проекції перетину двох попередніх швів (А і В) з лінією післяопераційного рубця. Це дає можливість сформувати овал дна пупкової лійки і досягнути вільного прилягання власне пупка до апоневрозу. Запропонований спосіб дозволяє сформувати природній вигляд пупка та пупкової лійки. Клінічний приклад. Хвора Щ., 58p., прооперована у 1995р. з приводу пупкової грижі: здійснена герніопластика за методом Сапєжка з видаленням пупкового кільця. 12.11.2007р. хворій провели оперативне втручання за запропонованим способом. По ходу післяопераційного рубця довжиною до 12см розітнули шкіру, висікши таким чином старий післяопераційний рубець з підшкірною клітковиною до апоневрозу. На місці пластики власне пупка було сформовано один трапецієподібний клапоть і один видовжений трапецієподібний клапоть. Ці клапті прошили двома швами згідно із запропонованим способом, сформувавши власне пупок. Завершили формування пупка швом, яким було створено овал дна пупкової лійки. Дві отримані рани зашили косметичними швами. На 6-ту добу шви було знято, хвору виписано зі стаціонару. При подальшому спостереженні рана загоїлась первинним натягом. Хвора задоволена естетичним виглядом новоствореного пупка.