Спосіб діагностики та лікування хворих на цукровий діабет

Корисна модель, що заявляється, належить до медицини і призначена для діагностики та лікування хворих на цукровий діабет. Цукровий діабет є хронічним ендокринно-обмінним захворюванням, яке пов’язане з абсолютною недостатністю інсуліну. При цьому вважають, що інсулінова недостатність може бути обумовлена генетично вродженими чинниками або набута внаслідок різних ушкоджень клітинного апарату підшлункової залози. Медико-соціальна складність проблеми хворих на цукровий діабет пов’язана з високим відсотком інвалідності та смертності, обумовлених прогресуючими мікроангіопатіями, раннім атеросклерозом, ішемічною хворобою серця, метаболічним синдромом, вазоренальною артеріальною гіпертонією, розвитком діабетичної стопи, ретинопатії та ін. При цьому особливе місце займає метаболічний синдром або симптомокомплекс „Х”. В розвитку цих ускладнень провідна роль належить інсулінорезистентності клітинним мембранам різних органів та тканин. Слід підкреслити, що у світовий літературі мало уваги приділяється ролі патогенних грибів в розвитку цукрового діабету. Між тим, вже деякі лікарі середньовіччя вказували на прямий зв’язок різних грибів, паразитуючих в організмі зі злоякісними новоутвореннями та іншими небезпечними захворюваннями. Серед великої кількості грибів слизовиків заслуговує особливої уваги слизовик типу "вовче молоко". Більшу частину свого життя цей гриб слизовик проводить у вигляді клубка слизу (етап плазмодія) під корою гниючого пенька. Цей гриб має властивості до зовнішніх умов та переміщення зі швидкістю 0,4мм/хв. В спеку у гриба закінчується запас поживних речовин і він відрощує велику кількість плодових тіл у формі кульок рожевого, червоного, потім - коричневого кольору. Оболонки цих кульок тверді, а рідина всередині їх густіє та поступово висихає, перетворюючись в велику кількість найдрібніших спор, Із кульки, що тріснула спори викидаються в зовнішнє середовище і, якщо потрапляють в організм, перетворюються в одноклітинні паразити, які мають форму клітинної, амебоподібної та жгутикової трихомонади. Дослідженнями був встановлений прямий патогенетичний зв’язок захворювання цукровим діабетом з грибом слизовиком через ураження підшлункової залози та печінки. Ери цьому одночасно блокується чутливість інсулінових рецепторів, внаслідок чого вже на перших етапах захворювання при нормальному синтезі інсуліну розвивається цукровий діабет І або ІІ типу. Розвитку цукрового діабету сприяє наявність в організмі радіонуклідів, нітратів, пестицидів, глистних та мікозних інвазій, а також стресових ситуацій. В комплексній терапії хворих на цукровий діабет передбачається застосування дієтотерапії, цукрознижувальних препаратів та інсуліну, дозованого фізичного навантаження, одночасне навчання хворих здійснювати постійний контроль за своїм станом з метою своєчасного попередження гіперглікемічних або гіпоглікемічних станів. Головна причина безуспішної терапії хворих цукровим діабетом полягає в незнанні справжньої причини цього важкого ендокринно-обмінного захворювання. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб діагностики та лікування цукрового діабету, що передбачає призначення дієтотерапії, цукрознижувальних препаратів та інсуліну [1]. Однак цей спосіб має багато недоліків: не дозволяє встановити справжню причину захворювання цукровим діабетом, що веде до більш тривалого лікування. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу вдосконалення способу діагностики та лікування хворих на цукровий діабет шляхом використання способу індивідуальної енерго-інформаційної діагностики та енергоінформаційної терапії. Технічний результат, що досягається, буде полягати в передчасному виявленні справжньої причини захворювання цукровим діабетом та дозволить підвищити ефективність лікування хворих на цукровий діабет. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає призначення дієтотерапії, цукрознижувальних препаратів та інсуліну, згідно з корисною моделі, діагностують наявність гриба слизовика, проводять енерго-інформаційну ірадикацію у хворих на цукровий діабет як І, так і ІІ типу і призначають „Еспа Ліпон” (Берлітіон, Тімогама) по 600мг крапельно внутрішньовенно зі швидкістю 30-50мг/хвилину/ І раз на день впродовж 3-4 тижнів, при необхідності терапію можна продовжувати вживанням препарату всередину по 300мг 2 рази на день протягом 1 місяця, одночасно призначають „Гептрал” по 400мг 2 рази на день під час їжі - 2-4 тижня, препарати галстени по 15 крапель 3 рази на день за 30 хвилин до їжі або відвар цейлонської трави Пол-Пала по 1ст.л 3 рази на день - 4-6 тижнів, в разі тривалого та тяжкого перебігу захворювання після лікування вищевказаними препаратами доцільно застосовувати „Гепатонормалайзер” по 1г 3 рази на день протягом 1 місяця. Спосіб здійснюється наступним чином: Зразкова схема лікувально-оздоровчих заходів, на усунення жирової дегенерації печінки (діабетичний гепатоз): „Еспа Ліпон” по 600мг крапельно внутрішньовенно (зі швидкістю 30-50мг/хвилину) 1 раз на день впродовж 2-4 тижнів. При необхідності терапію можна продовжувати вживання препарату всередину по 300мг 2 рази на день протягом 1 місяця. Внаслідок вказаного лікування суттєво зменшується наявність жирової дегенерації печінки та покращується глікогенолепоніруюча та інші її функції. Одночасно з „Еспа Ліоном” доцільно вживати „Гептрал” по 400мг 2 рази на день під час їжі впродовж 4-6 тижнів. Під впливом „Гептрала” досягається виразний гепатопротекторний ефект. Для покращення екскреторної функції печінки виправдовує себе застосування гомеопатичного препарату „Гал стени” по 15 крапель 3 рази на день за 30 хвилин до їжі або відвар цейлонської трави Пол-Пала по 1ст.л. 3 рази на день впродовж 4-6 тижнів. Менш ефективним є лікувальне застосування препарату „Холедіус” по 10 крапель 1 раз на день натне впродовж 4 днів кожного тижня. Курс лікування „Холедіусом” також складає 4-6 тижнів. Вразі тривалого та тяжкого перебігу захворювання цукровим діабетом після лікування вищевказаними препаратами доцільно застосовувати „Гепатонормалайзер” по 1г 3 рази на день впродовж 1 місяця, який має високу гепатопротекторну та антиоксидандну дію. Важливою складовою комплексної терапії хворих на цукровий діабет є відновлення ушкоджених функцій в системі імунітету з метою усунення аутоагресії та підвищеного утворення протиінсулінових антитіл, особливо у хворих цукровим діабетом І типа. Перевагами запропонованого технічного рішення в порівнянні з прототипом є достовірна діагностика гриба слизовика та його повна енерго-інформаційна ірадикація у хворих цукровим діабетом як І, так і ІІ типа, незалежно від тяжкості та тривалості захворювання, характеру ускладнень, а також супутніх патологічних процесів. Спосіб діагностики та лікування хворих на цукровий діабет, що заявляється, не має навіть подібних аналогів в світовій практиці. Література: 1. Трошхоева Х.М., Ибрагимова Л.М., Зотова С.А., Микоберидзе Т.Н. Диагностика и лечение диабетической автономной нейропатии. // Лечащий врач. - 2005. - №4. – с.63-68.