Спосіб профілактики рефлюкс-холангіту при хірургічному лікуванні механічної жовтяниці

Спосіб профілактики рефлюкс-холангіту при хірургічному лікуванні механічної жовтяниці, що включає накладання анастомозу між жовчною протокою і порожньою кишкою, який відрізняється тим, що додатково в ділянці анастомозу між жовчною протокою зі слизисто-підслизистих шарів порожньої кишки формують арефлюксний циркулярний інвагінаційний клапан шляхом розсікання серозно-м'язової оболонки порожньої кишки розрізом, що оточує подовжньо розташований єюнотомічний отвір, відступивши на 10-15мм від країв 3 37509 заднє півколо анастомозу накладають 5-6 вузлових шві в, що проходять через край єюнотомічного отвору з захопленням слизисто-підслизистих шарів порожньої кишки з боку її просвіту назовні і далі через край розсіченої серозно-м'язової оболонки порожньої кишки і край жовчної протоки з прошиванням його стінки зовні в його просвіт, після накладення швів на заднє півколо анастомозу шви по черзі зав'язують, далі в такий же спосіб на переднє півколо анастомозу накладають і по черзі зав'язують 5-6 вузлових швів, при цьому надлишок слизисто-підслизистих шарів порожньої кишки у вигляді дуплікатури інвагінують у просвіт кишки, закінчують додатковим накладанням 2-3 серозном'язових швів на переднє півколо анастомозу. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з механічною жовтяницею і холангітом, досягають за рахунок формування циркулярного арефлюксного інвагінаційного клапана зі слизистопідслизистих шарів порожньою кишки в ділянці холедоха або гепатикоєюноанастомозу. Спосіб здійснюють наступним чином: Виконують верхньо-серединну лапаротомію. Після чого виконують пристіночну мобілізацію порожньої кишки на протязі 40-60мм, відступивши від зв'язки Трейца на 15-20см. На даній ділянці кишку двічі прошивають апаратом УКЛ і перетинають між накладеними рядами скріпок з наступною перитонізацією відвідного відділу порожньої кишки кисетним швом. Далі відвідний відрізок порожньої кишки проводять спереду або позаду ободової кишки до дистального кінця резектованої жовчної протоки. На протибрижовій стороні відвідного відрізка кишки, відступивши від кисетного шва на 3-4см, накладають дві лігатури-держалки, за допомогою яких піднімають і розсікають її стінку в подовжньому напрямку розрізом довжиною до 1,5см. Після чого відсепаровують серозно-м'язову оболонку кишки до підслизистого шару, відступивши на 1,5см від країв єюнотомної рани. Потім в ділянці дистальної частини холедоха накладають дві лігатури-держалки і на заднє півколо анастомозу накладають 5-6 вузлових швів, що проходять через єюнотомічний отвір із захопленням слизистопідслизистих шарів порожньої кишки з боку її просвіту назовні і потім через край розсіченої кишкової серозно-м'язової оболонки і край задньої стінки жовчної протоки з прошиванням зовні усередину. Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 4 Після накладення швів на заднє півколо анастомозу шви по черзі зав'язують. Потім таким же способом накладають вузлові шви на передню окружність анастомозу, при цьому надлишок слизистопідслизистих шарів порожньої кишки у вигляді дублікатури інвагінують у просвіт останньої, формуючи циркулярний інвагінаційний клапан. Після цього накладають 2-3 серозно-м'язових шва на переднє півколо для зміцнення анастомозу. Прохідність кишкового тракту відновлюють дистальніше сформованого анастомозу по РуГерцену. Дані експериментальних і клінічних спостережень свідчать, що сформований інвагінаційний клапан не перешкоджає жовчовідтоку і забезпечує надійні арефлюксні властивості сформованому холецисто- чи гепатикоеюноанастомозу. Спосіб апробований при хірургічному лікуванні 5 хворих з механічною жовтяницею. Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад. Хворий Д., 58 років, надійшов у клініку зі скаргами на періодичні болі в правому підребер'ї, жовтяничний колір шкірних покривів, гіркоту в роті. Занедужав за 5 діб до надходження в стаціонар. Протягом 5 років страждає жовчнокам'яною хворобою. При обстеженні в клініці встановлений діагноз: хронічний калькульозний холецистит, холедохолітіаз, тубулярний стеноз дистального відділу холедоха, механічна жовтяниця. Після передопераційної підготовки виконана верхньосерединна лапаротомія. Під час операції діагноз підтверджений. Виконана холецистектомія від шийки, холедохолітотомія, накладений холедохоеюноанастомоз запропонованим способом. Черевна порожнина дренована рукавично-трубковим дренажем із правого підребер'я. Післяопераційний період протікав гладко. Жовтяниця зникла на 5 добу. На 10 добу хворий виписаний зі стаціонару в задовільному стані. При контрольних оглядах протягом 4-х років стан хворого задовільний, скарг не пред'являє. При УЗД гепатопанкреатобіліарної зони патології не виявлено. Таким чином, застосування запропонованого способу профілактики рефлюкс-холангіта при хірургічному лікуванні хворих з механічною жовтяницею і холангітом різної етіології підвищує ефективність лікування за рахунок профілактики регургітаційних ускладнень. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601