Спосіб діагностики хронічного тонзиліту в.м.ткаченка

1. Спосіб діагностики хронічного тонзиліту, що включає збір анамнезу захворювання, огляд ротоглотки, оцінку стан у піднебінних мигдаликів і встановлення діагнозу при наявності не менше двох симптомів з імовірних місцевих ознак - гною в лакунах, почервоніння піднебінних дужок з симптомами Зака і Преображенського, спайок мигдаликів з дужками, регіонарного лімфаденіту, який відрізняється тим, що додатково оцінюють стан усть лакун і ділянок слизової оболонки між лакунами і при виявленні хоча б однієї спайки в устях або між 3 37575 такий їх стан можливий тільки після виразок, які створюються на мигдаликах при специфічному XT (туберкульоз, сифіліс, склерома), а нашою темою є характеристика неспецифічного XT. Проте "ущільнення" всього ПМ може бути після проведення хворим з частими ангінами лакунотомії, вишкрібання лакун, гальваноакаустики, діатермокоагуляції, що рекомендуються І.Б.Солдатовим. Між тим ці напівхірургічні методи лікування являються не ефективними т.я. після них утворюються потужні рубці, порушується нормальна анатомічна будова ПМ, знижується активність їх функції, а також місцева і загальна імунологічна реактивність організму, що призводить до відновлення рецидивів ангін. Висловлені недоліки сприяють помилкам при діагностиці XT, особливо у школярів та молодих людей, яким не проводили вказане вище напівхірургічне лікування. У них виявити "рубцеві спайки" і "рубцево-змінені та ущільнені мигдаликів" не вдасться. Цих ознак не було і у 103 військовослужбовців молодого поповнення хворих на XT, які були оглянуті нами у 2004 році (див. таблицю в тексті первинній заявці). Але вказані ознаки можуть бути у хворих на XT середнього та старшого поколінь, т.я. раніше напівхірургічні методи лікування були в моді і їх використовували багато лікарів, але пізніше застосування цих методів стало обмеженим. У зв`язку з викладеним, завданням корисної моделі є уточнення діагностики XT для виключення можливих помилок при встановленні діагнозу XT шля хом об'єктивного підтвердження розповіді хворих про перенесені ними ангіни, а не ГРЗ і гострих фарингітів, які перебігають з однаковими як і при ангіні болісними відчуттями в горлі. Таке завдання вирішується за рахунок включення в перелік імовірних ознак XT нових симптомів: спайок у вістях лакун, міжлакунарних спайок на вільній поверхні мигдаликів (у подальшому міжлакунарних спайок) і обмеженого безболісного ущільнення паратонзилярних тканин. Спайки у вістях лакун з устрічаються, за нашими даними, у вигляді одиничних волос на одному мигдалику у 39,3% випадків, а одночасно на обох Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 4 мигдаликах - в 12,1%. Міжлакунарні спайки спостерігаються у вигляді окремих волос в 16,3% випадків і в 13,5% - у вигляді декількох волос різноманітної форми. Ці дві ознаки виникають підчас перебігу ангін і добре видні при ротації мигдаликів та нерідко одночасно з відомими спайками між мигдаликами і дужками. Що до обмеженого безболісного ущільнення паратонзилярних тканин, яке діагностують за допомогою легкої пальпації шпателем, то ця ознака є наслідком колишнього паратонзилярного абсцесу, який не був розкритий. Три нових ознаки бувають при XT постійно. Залишаючись незмінними протягом багатьох років, вони побічно підтверджують розповідь пацієнтів про перенесені ними ангіни, а не гострі фарингіти і (або) ГРЗ. Це дуже важлива деталь у діагностуванні XT, оскільки багато хворих будь-який біль у горлі вважають ангіною і плутано розповідають про своє захворювання, що нерідко сприяє помилкам лікарів, особливо у визначення консервативного або хірургічного лікування при незначній кількості (1-2) місцевих ознак XT. Відомо, що гнійні пробки в лакунах, почервоніння дужок з симптомами Зака і Преображенського, реґіонарний лімфаденіт розвиваються, в основному, непомітно на тлі зниженої імунологічної реактивності і підвищеної бактеріальної алергізації організму. Ці ознаки можуть змінюватися по своїй виразності аж до їхнього зникнення при поліпшенні імунологічної реактивності, знижені бактеріальної алергізації організму, або після проведеного місцевого і (або) загального лікування. Тому, при огляді ЛОР-органів під час диспансеризації, ці відомі ознаки (або деякі з них) можуть бути відсутні. При цьому наявність нових ознак XT та відомих спайок мигдаликів з дужками можлива, але при ангінозному анамнезі. Отже, введення в імовірні ознаки XT нови х клінічних ознак - спайок у війстях лакун, спайок між лакунами і обмежене безболісне ущільнення паратонзилярних тканин, допомагає лікарям в діагностуванні XT і в безпомилковому визначенню тактики лікування хворих. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601