Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину

Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень після, кесарева розтину, який включає зрошення порожнини матки та області розрізу матки антибіотиком, який розчинений у фізіологічному розчині, який відрізняється тим, що зрошення виконують сумішшю, розчину антибіотику та ліпосомального препарату ліній у вигляді однорідної суспензії безпосередньо після її виготовлення при кімнатній температурі. (19) (21) 2000063252 (22) 06.06.2000 (24) 15.05.2001 (33) UA (46) 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р. (72) Золотухін Микола Семенович, Бутіна Людмила Іванівна (73) Донецький державний медичний університет ім. М. Горького 38181 час якої був застосован даний спосіб. Післяопераційний період проходив без ускладнень, виписана 15.03.99 г. 2. Вагітна 3., 19 років, історія пологів №228, звернулась до пологового відділення ДОК ТМО 22.03.99 г. та була прооперована 23.03.99 г. з діагнозом: Вагітність І, 38 тижнів, ОРСТ ст. Прееклампсія легкого ступеню. Анемія вагітних ХВГП, ФПК, подвійне обвиття пуповини навколо шиї плоду. Гостра внутрішньоутробна гіпоксія плоду. Під час операції застосовано даний спосіб. Післяопераційний період проходив без ускладнень. Виписана 01.04.99 г. Перевагами цього способу профілактики гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину є те, що розчин антибіотику у суміші з ліпосомальним препаратом частково потрапляє у ліпосомальну оболонку [3]. Ліпосоми, у структурі яких знаходиться антибіотик, особливо поглинаються клітинами, які знаходяться у стані порушення та гіпоксії, для відновлення своїх мембранних структур [4]. Ліпосоми мають антигіпоскічні, антиескудативні властивості, покращують обмін речовин у клітинах. Антибіотики, які знаходяться внутрі ліпосом, здатні тривало (до 24 годин) залишатися у клітинах, які їх захопили, поступово вивільняясь під впливом лізосомальних ферментів клітин із ліпосом. Це дозволяє застосовувати антибіотик у складі цієї суміші 1 раз на добу та підтримувати у оперуємих тканинах дозу, достатню для ефективної профілактики гнійно-септичних ускладнень [3, 4]. Переваги описаного способу профілактики гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину підтверджені клінічними спостереженнями у 21 жінки. Гнійно-септичні ускладнення у цій групі зовсім не виникали, не було також і гіпертермії у перші три доби після операції, при УЗД матки, відмічено прискорення темпів її інволюції на 2-5 днів, відсутність інфільтрації швів на матці та гематом під матково-міхуровою складкою. Джерела інформації. 1. Краснопольский В.И. Кесарево сечение. М., Медицина, 1997. – 285 с. 2. Комиссарова Л.М., Галстян А.А. Превентивная антибиотикотерапия при кесаревом сечении. Акушерство и гинекология, 1987. - № 8. - С. 7-9. 3. Юхимець В.О. Ефективність фосфоліпідних ліпосом в комплексному патогенетичному лікуванні синдрому дихальної недостатності при захворюваннях органів дихання. // Автореф. дисс. д.м.н. - К., 1996. – 41 с. 4. Грегориадис Г., Аллисон А. Липосомы в биологических системах. - М., Медицина, 1983. – 383 с. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2