Спосіб припинення кровотечі з ложа жовчного міхура під час лапароскопічної холецистектомії

Спосіб припинення кровотечі з ложа жовчного міхура під час лапароскопічної холецистектомії, який включає біполярну коагуляцію судин у зоні кровотечі, який відрізняється тим, що біполярну коагуляцію здійснюють двома стандартними гу 3 40951 нинної рідини і фрагментів девіталізованих тканин, з наступною іригацією холодним розчином антисептика зони коагуляції, що забезпечує надійний гемостаз та відповідно - зниження частоти післяопераційних ускладнень. На фіг. зображена загальна схема розташування інструментів та з'єднання їх з пристроями. Спосіб здійснюють таким чином. Два гудзикоподібні електроди для монополярної коагуляції за допомогою з'єднувального кабелю приєднують до біполярного генератора струму. До аспіраційноіригаційного каналу одного з інструментів приєднують трубку аспіратора, до іншого - трубку іригатора. Кожен з електродів заводять крізь окремий лапаропорт у черевну порожнину. З метою чіткої візуалізації джерела кровотечі, шляхом іригації розчину антисептика відмивають від крові ложе жовчного міхура. Робочі кінці електродів розміщують поблизу один відносно одного на поверхні печінки в зоні джерела кровотечі. При цьому електрод, який приєднаний до аспіратора, локалізують безпосередньо над судиною, що кровить. У подальшому здійснюють коагуляцію тканин до зупинки кровотечі. Одночасно аспірують кров, фрагменти девіталізованих тканин і киплячу тканинну рідину. У випадку зменшення інтенсивності кровотечі, але неможливості досягнути остаточної її зупинки, змінюють у циркулярному напрямку положення інструментів відносно джерела кровотечі та проводять повторну коагуляцію до забезпечення надійного гемостазу. Після зупинки кровотечі, з метою зниження температури нагрітої тканини печінки та зменшення зони некробіотичних змін, ложе жовчного міхура зрошують охолодженим розчином антисептика. Приклад. Медична карта № 4235 (198921). Пацієнтка К., 1928 р. н., оперована 24.04.2007 р. з Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 приводу гострого гангренозного калькульозного холециститу. Під час виділення жовчного міхура виникла кровотеча з ложа останнього. Застосування монополярної коагуляції паренхіми печінки в зоні кровотечі не лише не забезпечило зупинки кровотечі, а й сприяло її посиленню. У черевну порожнину через епігастральний лапаропорт та лапаропорт, локалізований по середньо-ключичній лінії, заведено два гудзикоподібні електроди для монополярної коагуляції, які приєднані до біполярного генератора струму за допомогою з'єднувального кабелю та аспіратораіригатора - за допомогою трубок. Шляхом іригації розчину фурациліну локалізовано джерело кровотечі. Над судиною встановлено гудзикоподібний електрод, до якого приєднано трубку аспіратора. Інший електрод розміщено поблизу попереднього. Здійснюючи аспірацію крові, одночасно проведено коагуляцію судини до повної зупинки кровотечі. Зона коагуляції зрошена розчином антисептика. Рецидиву кровотечі в інтра- та післяопераційному періоді не було. У задовільному стані виписана зі стаціонару 26.04.2008 р. Спосіб апробований та застосований при виконанні лапароскопічної холецистектомії у 87 випадках. Таким чином, застосування способу дозволяє не лише досягнути надійного гемостазу, а й зменшити тривалість періоду дії високочастотного струму, знизити температуру нагрітої тканини печінки, що сприяє зменшенню поширеності зони некробіотичних змін. У кінцевому результаті спосіб забезпечує зниження рівня післяопераційних ускладнень, пов'язаних з рецидивом кровотечі та електротермічною травмою печінки. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601