Спосіб модифікації робочих поверхонь деталей

1. Спосіб модифікації робочих поверхонь деталей, що включає нанесення легуючого покриття у вигляді обмазки, дію на нього лазерним випромінюванням, який відрізняється тим, що як покриття наносять шар шлікерної обмазки, що включає порошкові матеріали оксидів елементів зернистіс 3 41524 порошкові матеріали оксидів елементів зернистістю 50-120мкм і різною температурою плавлення, а лазерне опромінювання проводять сфокусованим лазерним променем потужністю 0,7-1,3кВт, діаметром лазерного пучка 3-4мм і швидкістю сканування 2-12см/с, після чого поверхню додатково піддають зміцненню алмазним вигладжуванням. При цьому в покриття у вигляді шару шлікерної обмазки введені порошки шлаків феросплавного виробництва, зольних відходів від спалювання вугілля на ТЕЦ, міді, графіту, NaF, FeCr, SiO2. Крім того, алмазне вигладжування проводять із зусиллям вигладжування Р=18-23кГ, числом обертів деталі N=500-800об/хв. і подовжній подачі S=0,04-0,06мм/об. Вживання у складі шлікерної обмазки відвального шлаку виробництва феросплавів покращує механічні властивості і зносостійкість робочих поверхонь деталей, завдяки оксидам таких елементів, як: Mg, Al, Si, Ca, Ті, V, Cr, Mn, Fe, що містяться в його складі. Введення NaF в обмазку сприяє зменшенню пористості оброблюваної поверхні. Введення FeCr, SiO2, графіту підвищують зносостійкість, а мідь стабілізує аморфізацію. Введення зольних відходів від спалювання вугілля на ТЕЦ зменшує витрати на додаткове введення легуючих елементів в обмазку і підвищує зносостійкість робочих поверхонь деталей. Крім того, для підвищення якості оброблюваної поверхні (шорсткості), зменшення зносу і періоду прироблення деталей типу тіл обертання, їх робочі поверхні піддають зміцненню алмазним Комп’ютерна верстка О. Рябко 4 вигладжуванням по наступному режиму: зусилля вигладжування Р=18-23кГ, число обертів деталі N=500-800об/хв.., подовжня подача S=0,040,06мм/об, при цьому використовують радіус алмазного наконечника R=1,0-4,0мм. Приклад Просіяні порошки шлаку феросплавного виробництва, зольних відходів, міді, графіту, NaF, FeCr, SiO2 зернистістю 50-120мкм змішували із зв'язуючим (рідке скло) в об'ємному відношенні 1:10. Таку шлікерну обмазку наносили на поверхню зразків із сталі 45 шаром завтовшки 1,5-2,0мм і обробляли променем лазера потужністю 0,7-1,3кВт, діаметром 3,0-4,0мм і швидкістю сканування 2,0-12см/с, а потім оброблену поверхню зразків піддавали алмазному вигладжуванню по режиму, вказаному вище і випробовували на зносостійкість. Результати випробувань показали, що зносостійкість робочих поверхонь деталей, які піддалися поверхневій модифікації пропонованим способом, підвищилася в 1,3-2,0 рази в порівнянні з показниками аналога, а період прироблення скоротився на 40-80%. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє підвищити зносостійкість робочих поверхонь деталей і скоротити період прироблення поверхонь деталей, що сполучаються. Джерела інформації 1. Авторське свідоцтво СРСР №1609003А1, МПК6 В23К26/00 опубл. в Бюл. №11,20.04.96. 2. Авторське свідоцтво СРСР №1492596А1, МПК6 В23К26/00 опубл. в Бюл. №33, 27.11.95. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601