Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб прогнозування реперфузійного синдрому, який включає виконання проби реактивної гіперемії та вимірювання вихідного і максимального рівня перфузії тканин, який відрізняється тим, що пробу реактивної гіперемії виконують в передопераційному періоді, визначають відношення максимального рівня перфузії тканин до вихідного, і при його значенні менше 2,0 прогнозують реперфузійний синдром.

Текст

Спосіб прогнозування реперфузійного синдрому, який включає виконання проби реактивної гіперемії та вимірювання вихідного і максимального рівня перфузі'і тканин, який відрізняється тим, що пробу реактивної гіперемії виконують в передопераційному періоді, визначають відношення максимального рівня перфузії тканин до вихідного, І при його значенні менше 2,0 прогнозують реперфузійний синдром. Винахід відноситься до медицини, а саме до діагностики, і може бути застосований для профілактики реперфузійного синдрому при операціях на черевній аорті та артеріях нижніх кінцівок. Відомі способи прогнозування реперфузійного синдрому, які включають вивчення процесів обміну кисню в тканинах, морфологічні та біохімічні дослідження [1, 2, 3]. Недопіком цих способів являється низька точність прогнозування при черезшкірному вимірюванні напруги кисню, довгочасність дослідження при визначенні морфологічних та біохімічних показників Найбільш близьким за технічною суттю і прийнятим за прототип являється спосіб прогнозування реперфузійного синдрому, який включає пробу реактивної гіперемії та вимірювання вихідного і максимального рівня перфузії тканин підчас операції [4]. Недоліком цього способу також є низька точність прогнозування через суб'єктивну оцінку результатів. Задачею винаходу являється розробка такого способу прогнозування реперфузійного синдрому, який за рахунок визначення відношення вихідного та максимального рівня перфузії тканин в передопераційному періоді дозволив би підвищити точність прогнозування. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі прогнозування реперфузійного синдрому, який включає виконання проби реактивної гіперемії та вимірювання вихідного і максимального рівня перфузії тканин, згідно до винаходу, пробу реактивної гіперемії виконують в предопераційному періоді, визначають відношення максимального рівня перфузії тканин до вихідного, і при його зна ченні менше 2,0 прогнозують реперфузійний синдром. Визначення відношення максимального рівня перфузії до вихідного дозволяє отримати об'єктивний критерій оцінки рівней перфузії, що і забезпечує підвищення точності прогнозування реперфузійного синдрому. Зазначена у винаході величина відношення максимального рівня перфузії' тканин до вихідного, яка дорівнює 2,0, обгрунтована клінічними дослідженнями 15 хворих. Дані зведені в таблицю Таблиця Хворий Реперфузійний 1 Відношення рівня максимальної перфузії тканин до вихідної 2 П., 3449 2,6 не розвився К., 4598 1,5 розвився Ц., 3346 2,1 не розвився Я, 4878 со О) ю синдром 3 1,9 розвився Р., 3955 1,1 розвився В., 4267 0,96 розвився В., 4776 2,5 не розвився О., 3588 2,2 не розвився К.. 5243 0,48 розвився Д., 3790 2,8 не розвився Г., 3229 2,2 не розвився ф 41598 Продовження таблиці К, 4493 1,4 розвився Ю., 3036 3.1 не розвився Л., 3128 0,76 розвився С,4862 1,9 розвився Спосіб здійснюють наступним чином. Хворий знаходиться в горизонтальному положенні. Датчик лазерного допплерівського флоуметра типу "Perimed PF-3" фірми "Penflux" (Швеція) накладають на шкіру тильноГ поверхні стопи Вимірюють вихідне значення перфузи тканин. На нижню третину гомілки накладають пневматичну манжету, в якій створюють тиск, перевищуючий системний на 20 мм рт. ст. Ішемія тканин триває 5 хвилин Після декомпресії кінцівки регіструють максимальний рівень перфузи' тканин підчас постішемічноі реактивної гіперемії. Визначають величину відношення максимального рівня перфузи' тканин до вихідного, і при його значенні менше 2,0 прогнозують реперфузійний синдром. Приклад 1. Хворий Я., 1947 року народження, і/х № 4878, поступив в судинне відділення інституту хірургії та тра неп л антології 7.08 2000 р. з скаргами на болі в животі та в лівій нижній кінцівці. При клінічному дослідженні визначено наявність пухлиноподібного утворення в черевній порожнині, ліва нижня кінцівка бліда, холодна на дотик, пульсація на гомілкових артеріях зліва знижена. За результатами ультразвукового дуплексного сканування і рентгеноконтрастної ангіографії діагностовано аневризму черевної аорти, стеноз зовнішньої клубової артерії1 зліва Хворому проведено пробу реактивної гіперемії з визначенням величини відношення максимального рівня перфузи тканин до вихідного, згідно способу прогнозування реперфузійного синдрому Рівень відношення склав 1,9. Прогнозовано розвиток реперфузійного синдрому при виконанні операції. Підчас операції резекції1 аневризми та ендартеректоми з зовнішньої клубово'і артерії, 12 08 2000 р., у хворого діагностовано реперфузійний синдром. Приклад 2. Хворий Ц., 1944 р народження, і/х №3346 Поступив в судинне відділення інститу інституту хірургії та трансплантологи' 13.07.2000 p. з скаргами на болі в животі. При клінічному дослідженні виявлено пухлиноподібне утворення черевної порожнини. За результатами ультразвукового дуплексного сканування і рентгеноконтрастної ангіографії діагностовано аневризму черевної аорти, артерії нижніх кінцівок прохідні. Хворому проведено пробу реактивної гіперемії з визначенням величини відношення максимального рівня перфузії тканин до вихідного, згідно способу прогнозування реперфузійного синдрому. Рівень відношення склав 2, 1. Прогнозовано відсутність реперфузійного синдрому при операції на аневризмі черевної аорти. 22.07 1999 р хворому виконано резекцію аневризми. Підчас операції' реперфузійний синдром не розвився. Запропонований спосіб прогнозування реперфузійного синдрому застосовано у 15 пацієнтів За результатами дослідження, реперфузійний синдром прогнозовано у 8 хворих, що було підтверджено наступними клінічними дослідженнями, в той час, як у хворих, які були обстежені за прототипом, помілковий діагноз встановлено в 5 випадках. Таким чином, порівняння з прототипом показує, що застосування запропонованого способу прогнозування реперфузійного синдрому дозволяє підвищить точність діагностики і прийняти відповідні міри для профілактики реперфузійного синдрому Джерела інформації 1. Forbes T.L., Harris K.A., Janueson W.G. Leucocyte activity and tissue injury following ischemia - reperfusion in sceleta muscl. //Microvasc. Res.-1996.Vol.51.-N3.-P 275-287. 2. Hjortdal V.E., Henriksen T.B., Kjolseth D., Hansen E., Djurhuus J C , Gottrup F. Tissue oxygen tension in myocutaneous flaps.//Acta Chir Scand.-1991.-Vol.1.N 1.-P. 1-5. 3. Verrier E. The microvascular cell and ischemiareperfusion injury. //J.Cardiovasc. Pharmacol.-1996.Vol.27.-Suppl. 1.-P.26-30. 4. Gurlek A Schusterman M.A., Evans G.R.D., Gherardini G. Blood fljw and microcirculatory changes in an ischemia-reperfusion injury model: Experimental study in the rabbit. //J.Reconstr. Microsurg. - 1997. Vol. 13. - N 5. - P 345-349 - прототип ДП «Український інститут промислової1 власності» (Укрпатент) вул. Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна (044)456-20- 90

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Sukhariev Ivan Ivanovych, Huch Alla Oleksiivna, Vlaikov Heorii Heorhiiovych, Levchuk Oleksii Yakovych

Автори російською

Сухарев Иван Иванович, Гуч Алла Алексеевна, Влайков Георгий Георгиевич, Левчук Алексей Яковлевич

МПК / Мітки

МПК: A61B 8/00

Мітки: реперфузійного, спосіб, синдрому, прогнозування

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/2-41598-sposib-prognozuvannya-reperfuzijjnogo-sindromu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб прогнозування реперфузійного синдрому</a>

Подібні патенти