Спосіб підвищення корозійної стійкості будівельних конструкцій в умовах фтористої корозії

Спосіб підвищення корозійної стійкості будівельних конструкцій в умовах фтористої корозії, що включає захист поверхні бетону і залізобетону фундаментів, плит перекриття тощо, який відрізняється тим, що на поверхні будівельних споруд і конструкцій наносять штукатурний захисний роз 3 41626 комолотого наповнювача - червоного шламу, відходу від глиноземного виробництва з бокситу [4, 5] (в ваг. спів., %): алюмозалізний цемент 21-16 доломітовий пісок 45-58 червоний шлам 20-10 тонкомелений вапняк 5-10 СДБ /суперпластифікатор/ 0,016-0,022 вода решту. Недоліком цього способу є відсутність промислового виробництва алюмо-залізного в'яжучого (цементу), що унеможливлює здійснення захисту від фтористої корозії будівельних споруд та конструкцій і унеможливлює підвищення їх коррозійної стійкості в умовах роботи криолітового виробництва. В основі корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб підвищення корозійної стійкості будівельних споруд і конструкцій в умовах фтористої корозії і продовжити їх довговічність при дії на них плавікової кислоти. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що захист бетонних споруд і конструкцій фундаментів, плит перекриття, стін і т.д. здійснюють шляхом штукатурки бетонних поверхонь спеціальним, фторостійким складом цементного розчину, що не містить кремнезем, а включає в якості мілкого заповнювача доломітовий, чи вапняковий пісок, тонкомолотий червоний шлам і вапняк-муку з добавкою пластифікатора СДБ, відрізняється тим, що в якості в'яжучого використовують глиноземний цемент промислового виробництва марки 500, 600 і готують фторостійкий цементний розчин з розрахунку (1:3)=Цемент:(Наповнювач+заповнювач) з додаванням 20% СаО - негашеного вапна по відношенню до кількості червоного шламу - алюмоферитного відходу глиноземного виробництва з бокситу. Така захисна штукатурка поверхні бетонних конструкцій і залізобетонних споруд з традиційного портландцементу підвищить їх корозійну стійкість в умовах фтористої корозії в 5-6 разів, за рахунок того, що при контакті з плавіковою кислотою глиноземний цемент, що складається виключно з алюмінатів кальцію, червоний шлам, що містить оксиди алюмінію і заліза, а також вапняковий, чи доломітовий наповнювач і заповнювач, будуть виключно утворювати нерозчинні фториди кальцію CaF2 - флюорит, алюмінію AlF3, заліза FeF3 і їх складні фтор-вмсткі сполуки гідрогранатового типу Ca3(Al, Fe)·CaF2·6H2O, що кристалізуються у кубічні кристали з зменшенням в об'ємі які будуть робити поверхню бетону непроникною для фтор-іонів. Застосування такого фторостійкого цементного розчину на основі глиноземного (алюмінатного) цементу, який вирізняється швидким наростанням Комп’ютерна верстка О. Рябко 4 міцності, стійкістю у мінералізованих водах, здатністю надати штукатурному захисному розчину високу міцність і високу стійкість до дії плавікової (фтористої) кислоти в совокупності з червоним шламом - відходом глиноземного виробництва, що складується у великих кількостях (цілі гори на Уральському алюмінієвому заводі, м. КаменецьУральський), чи випускається у Дніпро Запорізьким алюмінієвим заводом, дасть великий економічний і екологічний ефекти, а також здійснить запобігання техногенних і технологічних аварій в цехах варки плавікової кислоти, криоліту, і не допустить провалу обертових печей через розчинення бетонних фундаментів, що траплялися на криолітовому підприємстві Полевського заводу, і підвищить корозійну міцність і довговічність бетону в 56 і більше разів. Висока корозійна стійкість захисної штукатурки на основі глиноземного цементу, червоного шламу та доломітово-вапняковому піску у фтористому середовищі обумовлюється хімічним і мінералогічним складом запропонованої штукатурної композиції, в якій відсутній кремнезем у вільному, в зв'язаному, кристалічному, чи в аморфному вигляді, що виключає, при дії плавікової кислоти, його розчинення. І навпаки, в такому складі штукатурки, що при затвердіванні утворює алюмоферитні кальцієво-магнієві гідрогранати типу 2Са3(Аl, Fe)2·6H2O, при дії іона фтору F , радіус якого 1,33Å є сумірним з іонним радіусом кисню (О2-1,32Å) і гідроксильної = групи (ОН 1,33Å), відбувається ізоморфізм в мінералах гідрогранату, причому у декілька стадій, послідовно, не руйнуючи кристалічної структури утворених гідрогранатів в цементній запропонованій композиції, а навпаки, зміцнюючи її, підвищуючи твердість поверхні до 6-7 (по шкалі Мооса), утворюючи тверду непроникну кірку, не розчинну у будь-якій кислоті, з утворенням фторзаміщенних алюмоферритних гранатів типу: СаАl(F,ОН)5·Н2О6; CaAl2(F,OH)8; Са3Аl2F10(ОН)2·Н2О. і т.д., що забезпечують високу корозійну стійкість захисної штукатурки, а вона - бетону будівельної споруди. Література: 1. Гузь С.Ю., Барановська Р.Г. Производство криолита, фтористого алюминия и фтористого натрия, М. "Металургия", - 1964г. 2. Шпынова Л.Г., Феклин В.И., Тузяк В.Е. Коррозия бетона в условиях криолитового производства.- В зб.: Изв. ВУЗов. Сер. Строительство и архитектура, 1976, №10, с.83-88. 3. Слободяник И.Я. Строительные материалы и изделия. - Изд. "Будівельник", К., - 1966, С.203204. 4. Авт.св. 874696 - Б.И. 39, 1981. 5. Авт.св: 881051. - Б.И. 42, 1981. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601