Спосіб ранньої діагностики порушень слухової функції

Спосіб ранньої діагностики порушень слухової функції, що включає проведення аудіометрії в конвенціональному діапазоні частот, який відрізняється тим, що додатково одночасно проводять аудіометричне дослідження в розширеному діапазоні частот (9-16кГц) у працівників шумових професій і при підвищенні слухових порогів в розширеному діапазоні діагностують ранні порушення слухової функції. (19) (21) u200903787 (22) 17.04.2009 (24) 10.06.2009 (46) 10.06.2009, Бюл.№ 11, 2009 р. (72) ЯВОРОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ, UA, ВЕРТЕЛЕНКО МИХАЙЛО ВІТАЛІЙОВИЧ, UA (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ, UA 3 41943 Були проведені бінауральні обстеження 52 працівників "шумових" професій; штампувальників, на робочих місцях яких реєструється імпульсний шум з еквівалентним рівнем 98,5±1,3 дБА екв - та столярів деревообробних верстатів, еквівалентний рівень переривчастого шуму на робочих місцях яких становить 90,0±0,5 дБА екв. Вік працівників становив від 20 до 50 років, стаж роботи в умовах шуму від 1 до 29 років. Контрольну групу склали 20 соматично здорових осіб віком від 20 до 30 років, професії яких не були пов'язані з впливом виробничого шуму. Суб'єктивна аудіометрія виконувалась в конвенціональному (0,125-8кГц) і в розширенму (912кГц) діапазонах частот із застосуванням клінічного імпедансометра АС-40, фірми "Interacoustics" (Данія). Разом з цим досліджувались коротколатентні та довголатентні слухові викликані потенціали, проводилась акустична імпедансна аудіометрія, динамічна тимпанометрія для виключення патології середнього вуха, визначались пороги акустичного рефлексу внутрішньовушних м'язів при іпси- та контралатеральній стимуляції. У працівників, на робочих місцях яких рівні виробничого шуму перевищували гранично допустимі, були встановлені найбільш інформативні критерії ранньої діагностики слухових порушень в периферійному відділі слухового аналізатора. За даними аудіометрії в розширеному діапазоні частот (9, 10, 11, 5, 12, 14 і 16кГц) слух на тони відповідно становив 20,77±2,54; 22,54±2,26; 25,48±3,61; 36,42±4,61; 39,15±4,43 і 41,86±4,76 дБ, при нормальному сприйнятті слуху на тони в звичайному діапазоні (0,125-8кГц). Такі працівники не скаржилися на порушення слуху, однак у них мав місце суб'єктивний вушний шум, який турбував 70,8% робітників. Робітників, у яких порушення слуху на тони мало місце не тільки в розширеному діапазоні частот, але і в конвенціональному, починаючи з 2кГц і Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 становили відповідно - 21,11±4,32 дБ, а в діапазоні 3,0; 6,0 і 8,0кГц - 28,11±4,62; 32,11±4,76; 36,41±4,89 і 39,31±4,93 дБ, суб'єктивний вушний шум турбував у 89,2% випадків. Отже, при періодичних медичних оглядах працівників "шумових" професій слід звертати увагу, перш за все, на суб'єктивний вушний шум і при його наявності проводити аудіометричне дослідження не тільки в конвенціональному (0,1258кГц), але і в розширеному (9-16кГц) діапазонах Частот. Це дозволить в ранні терміни виявити слухові порушення, своєчасно проводити лікувальнопрофілактичні заходи і тим самим попередити розвиток професійної сенсоневральної приглухуватості. Таким чином, даний спосіб має достатню точність для визначення ранніх порушень слухової функції під впливом виробничого шуму і може бути рекомендований для впровадження в практичну медицину. Подібні дослідження виконані нами вперше. Література: 1. Мамчик Н.П., Сисев В.А., Борисов Н.А. Условия труда и состояние здоровья работающих в авиостроительной отрасли. Воронеж: Истоки, 2004. 176с. 2. Шум и шумовая болезнь. / Е.Ц. АндрееваГаланина, С.В. Алексеев, и др. Медицина 1972, 302с. 3. Шидловська Т.В. Показатели импедансометрии в раннем периоде раз вития профессиональной тугоухости // Журнал ушніх, носових и горловых болезней.-1001,- 5.- с.7-12. 4. Сенсоневральна приглуховатість: / Т.В. Шидловська, Д.І. Заболотний, Т.А. Шидловська - К.: Логос -2006. - 752с. 5. Котов А.И. Показатели импедансной аудиометрии в динамике шумового воздействия и их значение в развитии профессиональной тугоухости: Автореф.дис...канд.мед.наук-Киев.-1992.- 20с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601