Спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння

Реферат: Спосіб профілактики загострення неалкогольного стеатогепатиту у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння включає призначення гепатопротекторів, антиоксидантів, вітамінів, дезінтоксикаційних засобів. Додатково вводять сучасний препарат ліпін по 1 г внутрішньо (2 флакони розчиняють у 100 мл теплої кип'яченої води), збовтуючи перед застосуванням, 2 рази на день впродовж 3 тижнів поспіль. UA 85122 U (12) UA 85122 U UA 85122 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до внутрішніх хвороб. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана із збільшенням частоти виявлення за останні роки в Україні неспецифічних захворювань печінки, зокрема неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ), особливо у сполученні з іншою патологією внутрішніх органів, зокрема з ожирінням та хронічним бронхітом. Відомо, що в основі патогенезу коморбідної патології, яка є предметом нашого вивчення, простежуються порушення метаболічного гомеостазу, що пов'язано з дезорганізацією біохімічних процесів та накопиченням у крові патологічних продуктів обміну речовин, зокрема підвищення рівня середніх молекул (CM), що зумовлює розвиток клініко-біохімічного синдрому ендогенної "метаболічної" інтоксикації. Також у пацієнтів на НАСГ у сполученні з ХБ на фоні ожиріння в періоді загострення спостерігається надмірна активація процесів ліпопероксидації з накопиченням у сироватці крові продуктів перекисного окислення ліпідів та вільних радикалів. Все це створює сприятливе підґрунтя для розвитку оксидативного стресу та сприяє прогресуванню НАСГ. На жаль, на сьогоднішній день, ці факти часто залишаються неврахованими при лікуванні та медичній реабілітації даних хворих, тому розробка раціонального та клінічно обґрунтованого способу медичної реабілітації хворих з такою коморбідною патологією важлива для клінічної практики. Відомий спосіб медичної реабілітації хворих на НАСГ у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння, який включає загальноприйняту терапію, що відповідає діючим протоколам лікування захворювань травної й дихальної систем [Накази Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України № 128 від 19.03.2007 року "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія", № 271 від 13.06.2005 р. "Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія"]. Однак клінічний досвід показує, що використання цього способу, нажаль, не забезпечує досягнення тривалої ремісії хворих на НАСГ, сполучений з хронічним бронхітом, на фоні ожиріння. Тому було запропоновано проводити медичну реабілітацію хворих на НАСГ, сполучений з ожирінням, шляхом додаткового введення препарату рослинного походження еукарбону, що водночас є ентеросорбентом та фітопрепаратом [Прудникова І.В., Фролов В.М. Вплив комбінованого фітопрепарату еукарбону на клініко-біохімічні показники у хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний із ожирінням в періоді медичної реабілітації // Сучасні медичні технології.-2010, № 2. - С. 35-38]. Цей спосіб більш ефективний, ніж попередній, однак при його використанні майже у половини хворих з коморбідною патологією не відмічається досягнення стійкої й тривалої ремісії стеатогепатиту, а також зменшення надлишкової ваги пацієнтів і тому він потребує подальшого удосконалення. У зв'язку з цим було запропоновано поряд з використанням препаратів рослинного походження (еукарбону) додатково призначати хворим на НАСГ, сполучений з ожирінням, з метою проведення медичної реабілітації, засоби антиоксидантної дії, зокрема аскорбінову кислоту й токоферолу ацетат (вітамін Е), оскільки було встановлено, що в механізмах формування загострень НАСГ суттєве значення має саме активація процесів ліпопероксидації на тлі пригнічення активності системи антиоксидантного захисту (АОЗ) [Скворцов В.В. Пероксидация липидов и антиоксидантная система в гепатологии // Гепатология.-2006. - № 2. С. 10-14]. Але при використанні й цього способу в частини хворих на НАСГ, сполучений з ожирінням, все ж таки не вдається в ході медичної реабілітації досягнути стійкої й тривалої ремісії стеатогепатиту, що в патогенетичному плані пов'язано, перш за все з надмірною активністю системи ПОЛ. Тому був запропонований спосіб медичної реабілітації таких хворих, що передбачає введення окрім гепатозахисних препаратів рослинного походження, антиоксидантів, еукарбону, ще й додаткове введення поліоксидонію [Патент України на корисну модель № 48393. - МПК А61К 35/14 (2006.01). - Спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит, сполучений з ожирінням. - Опубл. 10.03.2010, бюл. № 5]. Цей спосіб більш ефективний, ніж попередні та в патогенетичному плані забезпечує в більшості хворих на НАСГ, сполучений з ожирінням, зниження активності ліпопероксидації й підвищення функціональних спроможностей системи АОЗ тому був вибраний як прототип. До недоліків відомого способу - найближчого аналога належить те, що в деяких хворих на НАСТ, сполучений з ожирінням, при використанні даного способу все ж таки не вдається в ході медичної реабілітації досягнути стійкої й тривалої ремісії стеатогепатиту, що потребує подальшого удосконалення вказаного способу. 1 UA 85122 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу лікування загострення НАСГ у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння та профілактики у майбутньому загострень НАСГ. Поставлена задача вирішується шляхом введення хворим на НАСГ у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння додатково сучасного препарату ліпін, який володіє антиоксидантними, антигіпоксичними та мембраностабілізуючими властивостями. Ліпін - препарат, діюча речовина якого фосфатидилхолін є ліпідним компонентом клітинних мембран, універсальним "будівним" матеріалом. Крім цього ліпін має антиоксидантні властивості, антигіпоксичною дію, сприяє підвищенню швидкості дифузії кисню з легенів в кров і з крові в тканини, нормалізує процеси тканинного дихання, відновлює функціональну активність ендотеліальних клітин, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові. Цей препарат інгібує процеси перекисного окислення ліпідів у крові і тканинах, підтримує активність антиоксидантних систем організму, проявляє мебранопротекторний ефект, виконує функцію неспецифічного дезінтоксиканта, підвищує неспецифічний імунітет. Даний лікарський препарат позбавлений кумулятивної токсичності, тератогенних, мутагенних і канцерогенних властивостей. Ліпін затверджений Наказом МОЗ України № 264 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали" від 13.04.2012 р. як лікарський препарат, зареєстрований в Україні та дозволений до клінічного застосування (реєстраційне посвідчення № UA/3528/01/01). Наша пропозиція щодо додаткового призначення хворим на НАСГ у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння ліпіну базується на вперше встановленій досвідним шляхом авторами корисної моделі закономірності, яка полягає в прояві позитивних рис фармакологічної дії ліпіну в плані нормалізації стану ПОЛ за показниками МДА, ДК, CM, ПГЕ, а в клінічному плані сприяє досягненню тривалої повноцінної ремісії. Заявлений спосіб здійснювали таким чином. Хворим з клініко-лабораторними проявами НАСГ у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння, розподіленим на дві групи призначали загальноприйняту для кожної з нозологій терапію в середньотерапевтичних дозах. У періоді медичної реабілітації хворим другої групи додатково призначали ліпін по 1 г внутрішньо (2 флакони розчиняли у 100 мл теплої кип'яченої води), збовтуючи перед застосуванням, 2 рази на день впродовж 3 тижнів поспіль. Корисна модель базується на вперше виявленій авторами закономірності, що введення ліпіну суттєво зменшує ризик зростання рівня продуктів ПОЛ у крові хворих, тому що препарат володіє антиоксидантною активністю. Для підтвердження ефективності заявленого способу медичної реабілітації було обстежено дві групи хворих із встановленим діагнозом НАСГ у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння: основна група (42 осіб), яка отримувала медичну реабілітацію за допомогою заявленого способу (загальноприйнята терапія НАСГ у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння + ліпін) і група зіставлення (35 осіб), що отримувала медичну реабілітацію згідно зі способом прототипу, тобто тільки загальноприйняту терапію НАСГ у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння. Обидві групи обстежених пацієнтів були рандомізовані за статтю й віком, а також тяжкістю клінічного перебігу поєднаної патології. Діагноз НАСГ встановлювали згідно з Наказом МОЗ України № 271 від 13.06.2005 р. "Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія", за даними комплексного клініколабораторного й сонографічного дослідження. Верифікація діагнозу ХБ здійснювалася на підставі даних анамнезу, клінічного, лабораторного та рентгенологічного дослідження відповідно до вимог Наказу МОЗ України № 128 від 19.03.2007 року "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія", діагноз ожиріння виставлявся за даними анамнезу та результатами антропометричного дослідження, що включало визначення індексу маси тіла (ІМТ). Активність ПОЛ оцінювали за вмістом в крові продуктів ліпопероксидації: проміжних дієнових кон'югат (ДК) та кінцевого - малонового діальдегіду (МДА); активність ферментів АОЗ супероксиддисмутази (СОД) та каталази (КТ) вивчали спектрофотометрично. Рівень СМ у сироватці крові вивчали за методом В.В. Ніколайчика та співавт. (1991). Обстеження пацієнтів з НАСГ у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння, які були під наглядом, у динаміці дозволило встановити позитивний вплив заявленого способу медичної реабілітації на динаміку клінічних і низку лабораторних показників. До початку проведення медичної реабілітації хворих на НАСГ у сполученні з ХБ на фоні ожиріння більшість пацієнтів мали однакові скарги, що свідчили про наявність перш за все астено-невротичного синдрому: у 67 пацієнтів (87 %) спостерігався головний біль, у 34 (44,2 %) запаморочення, у 61 (79,2 %) - порушення сну, у 71 (92,2 %) - легка збудливість, у 73 (94,8 %) 2 UA 85122 U 5 10 15 20 25 загальна слабкість, у 72 (93,5 %) - підвищена втомлюваність, у 53 (68,8 %) - зниження толерантності до фізичного та розумового навантаження, порушення сну та апетиту - у 60 (77,9 %). Також більшість пацієнтів, а саме 67 (87 %), турбував диспептичний синдром, який проявлявся зниженням апетиту, гіркотою або металевим присмаком у роті, метеоризмом, порушенням випорожнень, больовий синдром був наявний у 48 (62,3 %) пацієнтів у вигляді помірного тупого або ниючого болю у правому підребер'ї. Після завершення медичної реабілітації з додатковим включенням препарату ліпіну у хворих на НАСГ у сполученні з ХБ на фоні ожиріння частота скарг була вірогідно меншою, ніж до проведення реабілітаційних заходів і ніж у пацієнтів групи зіставлення, що вживали лише загальноприйняті засоби. Так, після завершення курсу медичної реабілітації 41 особи основної групи (97,6 %), які вживали ліпін, скарг на стан здоров'я не мали й вважали себе на цей час практично здоровими, що перевищувало ефект, досягнутий при використанні хворими тільки загальноприйнятих засобів (18 пацієнтів групи зіставлення - 51,4 %). Прояви астеноневротичного, абдомінального больового й диспептичного синдромів зберігалися після завершення курсу реабілітації в осіб основної групи теж рідше (6 хворих - 14,3 %), ніж у пацієнтів групи зіставлення (11 осіб - 32,4 %). Отже, заявлений спосіб має суттєві переваги перед відомим способом-прототипом, оскільки він сприяє зниженню частоти розвитку загострення ПВ ДПК у сполученні з ХОЗЛ майже удвічі відносно прототипу. При спеціальному біохімічному дослідженні до початку медичної реабілітації у пацієнтів обох груп були виявлені однотипні зміни показників активності процесів ліпопероксидації (табл. 1). Зокрема рівень у крові кінцевого метаболіту ПОЛ, а саме МДА, у хворих обох груп був підвищеним в основній групі в середньому у 2,3 рази, в групі зіставлення в 2,25 разу та дорівнював 8,15±0,21 мкмоль/л та 8,1±0,2 мкмоль/л відповідно (р