Спосіб прогнозування виживання хворих з хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка

Спосіб прогнозування виживання хворих з хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка, що включає проведення трансторакального ехокардіографічного обстеження, під час якого вимірюють розмір лівого передсердя, кінцево-систолічний та кінцеводіастолічний об'єми лівого шлуночка, вимірюють фракцію викиду лівого шлуночка, ударний індекс, індекс маси міокарда, ступінь мітральної недостатності, відносну товщину стінки лівого шлуночка та кінцево-систолічне напруження, індекси кінцевосистолічного та кінцево-діастолічного об'ємів лівого шлуночка, співвідношення маси міокарда до кінцево-діастолічного об'єму лівого шлуночка, вра U 2 (19) 1 3 та летального кінця у хворих з хронічною серцевою недостатністю. Відомий спосіб прогнозування ускладнень та летального кінця у хворих з хронічною серцевою недостатністю [5], який передбачає проведення ехокардіографії за стандартною методикою, вимір на вдосі та видиху в фазі діастоли розмір лівого передсердя та кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка, розрахунок передсердно-шлуночкового співвідношення, а далі за математичною формулою розрахунок прогностичного індексу. Недоліком зазначеного способу є те, що даний спосіб має обмежене використання - лише у хворих з діастолічною формою серцевої недостатності, передбачає використання лише двох ехокардіографічних показників (розмір лівого передсердя та кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка), не враховує найважливіші клініко-функціональні та електрокардіографічні показники стану хворого (функціональний клас серцевої недостатності (СН), стадію ХСН, величину артеріального тиску, наявність зубця Q на електрокардіограмі (ЕКГ), етіологія ХСН, без яких неможлива адекватна оцінка важкості перебігу ХСН. Найбільш близьким по суті та прийнятим за прототип є відомий спосіб прогнозування виживання хворих з хронічною серцевою недостатністю [6], який передбачає проведення трансторакального ехокардіографічного обстеження під час якого вимірюють розмір лівого передсердя, кінцевосистолічний та кінцево-діастолічний об'єми лівого шлуночка, вимірюють фракцію викиду лівого шлуночка, ударний індекс, індекс маси міокарду, ступінь мітральної недостатності, відносну товщину стінки лівого шлуночка та кінцево-систолічне напруження, індекси кінцево-систолічного та кінцеводіастолічного об'ємів лівого шлуночка, співвідношення маси міокарда до кінцево-діастолічного об’єму лівого шлуночка, враховують наявність або відсутність дилятаційної кардіоміопатії, ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби, стадію гіпертонічної хвороби та хронічної серцевої недостатності, варіант серцевої недостатності, величину функціонального класу серцевої недостатності при поступленні та при виписці зі стаціонару, наявність або відсутність асциту та гідротораксу, значення систолічного артеріального тиску, за допомогою ЕКГ визначають наявність або відсутність зубця Q та на підставі зазначених параметрів виконують розрахунок імовірності сприятливого перебігу та фатального кінця у хворих з хронічною серцевою недостатністю з використанням формули Байєса. Недоліком зазначеного способу є те, що при даному способі не враховується тривалість існування ознак захворювання та компенсація ХСН. Також не враховуються лабораторні показники хворого, без яких неможлива адекватна оцінка важкості перебігу ХСН. Не відображаються результати прогностичної оцінка на певних термінах спостереження (6-12-24-36), що не дає можливість адекватного диспансерного спостереження. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у вдосконаленні способу прогнозування виживання хворих на хронічну серцеву 41944 4 недостатність з систолічною дисфункцією лівого шлуночка після вивчення інформативності показників. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає проведення трансторакального ехокардіографічного обстеження, під час якого вимірюють розмір лівого передсердя, кінцево-систолічний та кінцеводіастолічний об'єми лівого шлуночка, вимірюють фракцію викиду лівого шлуночка, ударний індекс, індекс маси міокарда, ступінь мітральної недостатності, відносну товщину стінки лівого шлуночка та кінцево-систолічне напруження, індекси кінцевосистолічного та кінцево-діастолічного об'ємів лівого шлуночка, співвідношення маси міокарда до кінцево-діастолічного об’єму лівого шлуночка, враховують наявність або відсутність дилятаційної кардіоміопатії, ішемічної хворобисерця та гіпертонічної хвороби, стадію гіпертонічної хвороби та хронічної серцевої недостатності, варіант серцевої недостатності, величину функціонального класу серцевої недостатності при поступленні та при виписці зі стаціонару, наявність або відсутність асциту та гідротораксу, значення систолічного артеріального тиску, згідно корисної моделі додатково визначають індекс маси тіла, дистанцію 6 хвилинної ходи, середньодобову частоту серцевих скорочень, кількість лімфоцитів, інсуліну, сечової кислоти, малонового діальдегіду, інтерлейкіну-6 та туморнекротичного фактора-a у плазмі крові, індекс НОМА, рівень норадреналіну та адреналіну у добовій сечі, оцінюють терапію, яку отримують хворі, та тривалість існування ознак хронічної серцевої недостатності, отримані дані вносять до розробленої комп'ютерної бази даних «MS ACCESS» на персональному комп'ютері, підраховують відсоток виживання пацієнтів на встановлених 6-12-24-36 місячних етапах спостереження шляхом інформаційного методу прогностичної оцінки подій. Спосіб виконують таким чином. Проводять трансторакальне ехокардіографічне обстеження, під час якого вимірюють розмір лівого передсердя, кінцево-систолічний та кінцево-діастолічний об'єми лівого шлуночка, вимірюють фракцію викиду лівого шлуночка, ударний індекс, індекс маси міокарда, відносну товщину стінки лівого шлуночка та кінцево -систолічне напруження, індекси кінцевосистолічного та кінцево-діастолічного об'ємів лівого шлуночка, співвідношення маси міокарда до кінцево-діастолічного об’єму лівого шлуночка, враховують наявність або відсутність дилятаційної кардіоміопатії, ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби, стадію гіпертонічної хвороби та хронічної серцевої недостатності, величину функціонального класу серцевої недостатності, значення систолічного артеріального тиску, додатково визначають індекс маси тіла, дистанцію 6 хвилинної ходи, середньодобову частоту серцевих скорочень, кількість лімфоцитів, інсуліну, сечової кислоти, малонового діальдегіду, інтерлейкіну-6 та туморнекротичного фактора-a у плазмі крові, індекс НОМА, рівень норадреналіну та адреналіну у добовій сечі, оцінюють терапію, яку отримують хворі, та тривалість існування ознак хронічної сер 5 цевої недостатності, отримані дані вносять до розробленої комп'ютерної бази даних «MS ACCESS» на персональному комп'ютері, підраховують відсоток виживання пацієнтів на встановлених 6-12-24-36 місячних етапах спостереження шляхом інформаційного методу прогностичної оцінки подій. Отримані дані вносять до розробленої комп'ютерної бази даних «MS ACCESS» на персональному комп'ютері з подальшим підрахунком відсотка виживання пацієнтів даної когорти на встановлених 6-12-24-36 місячних етапах спостереження шляхом інформаційного методу прогностичної оцінки подій. Приклади застосування. Приклад 1. Хвора Є. 42 роки (історія хвороби №1856, 2004р), лікувалася у відділі серцевої недостатності Інституту кардіології з діагнозом: Гіпертонічна хвороба III стадії. Гіпертензивне серце. ІХС. Стенокардія напруги III ФК, кардіосклероз постміокардитичний. Блокада лівої ніжки п. Гісу. Суправентрикулярна та шлуночкова тахікардія. Шлуночкова тахікардія. СНII Б стадія, з систолічною дисфункцією лівого шлуночка, знаходилась у III ФК. Дані пацієнта: стать - жін; початок обстеження - 17.03.2004; зріст (см) -165; вага (кг) - 95; індекс маси тіла - 34,89 кг/м2; інфаркт міокарду - ні; AT сист (мм.рт.ст) - 120; гіпертонічна хвороба - 3 ст.; група діагнозу – ІХС+ГХ; стадія СН - IIБ; функціональний клас СН - III; давність СН (міс) - 80; 8(тіла) (м2) -2,0164; 6 хв тест (м) - 500; iАПФ (%) 12,5; bАБ (%) - 50; фуросемід (мг/тижд) 260; розмір ЛП (мм) - 51; КСР (мм) - 68; КДР (мм) - 80; КСО (мл) 239; КДО (мл) - 345; Тзс (мм) - 8; Т мжп (мм) - 8; iКСО (мл/м2) - 118,53; iКДО (мл/м2) - 171,1; УО (мл) - 106; ММ (г) - 374,05; УІ (мл/м2) - 52,57; іММ(г/м2) - 185,5; ФВ ЛШ (%) - 30; ММ/КДО - 1,08; лімфоцити (%) - 34,5; сироватка ІЛ6 (пг/мл) - 13; креатінін (мкмоль/л) – 100; кліренс креатініну (мл/мін) - 114,37; сечова кислота (мкмоль/л) - 612; глюкоза (ммоль/л) - 5,37; індекс НОМА - 2,32; інсулін (mIU/ml) - 9,7; AT інс (U/ml) - 3,05; МДА (у.о/мл) 2,3; ЧСС (сер/доб) - 82; НСТ інд (%) - 3; TFN (пг/мл) - 20; НСТ сп (%) - 5; норадреналін (нмоль/л) -161,2; адреналін (нмоль/л) - 58,8. Прогноз на: 6міс. - 50%; 12міс.-31,58%; 24міс. - 22%; 36міс. - 19%. Заключення: найвищі показники відсотку ймовірного виживання у даної пацієнтки спостерігаються на термінах 6-24 місяців, знаходячись приблизно у однакових показниках. Прогноз пацієнтки виявися вірним - пацієнтка померла через 33 місяці від початку спостереження. Приклад 2. Хворий Г. 27 років лікувався у відділі серцевої недостатності Інституту кардіології з діагнозом: Дилатаційна кардіоміопатія. Синусова тахікардія. Шлуночкова екстрасистолія. СН II Б 41944 6 стадії з систолічною дисфункцією лівого шлуночка, знаходився у II ФК. Дані пацієнта: стать - чол.; початок обстеження - 11.04.2005; зріст (см) -178; вага (кг) - 66; індекс маси тіла (ІМТ) - 20,83; інфаркт міокарду - ні; AT сист (мм.рт.ст) - 105; група діагнозу - ДКМП; стадія СН - IIБ; функціональний клас СН - II; 6 хв тест (м) - 250; S(тілa) (м2) - 1,8248; іАПФ (%) - 12,5; b-АБ (%)- 25; фуросемід (мг/тижд) - 840; давність СН (міс) - 9; розмір ЛП (мм) - 56; КСР (мм) - 76,5; КДР (мм) - 87; Тзс (мм) - 7,7; Т мжп (мм) - 7,5; КСО (мл) -313,5; іКСО (мл/м2) - 171,8; КДО (мл) - 416,5; іКДО (мл/м2) - 228,24; УО (мл) - 103; ММ (г) - 411,72; УІ (мл/м2) - 56,44; іММ(г/м2) - 225,62; ФВ ЛШ (%) 24,23; ММ/КДО - 0,99; креатінін (мкмоль/л) - 136; кліренс креатініну (мл/мін) - 57,26; сечова кислота (мкмоль/л) - 640; лімфоцити (%) - 17,6; сироватка ІЛ6(пг/мл) - 100; глюкоза (ммоль/л) - 4,2; індекс НОМА - 2,61; інсулін (mIU/ml) - 14; AT інс (U/ml) 3,9; МДА (у.о/мл) - 7; ЧСС (сер/доб) - 81; НСТ інд (%)- 7; TFN (пг/мл) - 49; НСТ сп (%) - 9; норадреналін (нмоль/л) - 460,5; адреналін (нмоль/л) - 75,8; Прогноз на: 6міс. - 17%; 12міс. - 11,53%; 24міс. - 11%; 36міс. - 10%. У цього пацієнта спостерігається, на всіх термінах спостереження, дуже низькі показники відсотку виживання. Заключення: прогноз несприятливий, навіть самий короткотривалий. Прогноз для даного пацієнта також виявився вірним - пацієнт помер через 6 місяців від початку спостереження. Виходячи із всього вищенаведеного, заявлений спосіб допомагає індивідуальному підбору терапії хворим з ХСН, уточненню їх прогнозу на фоні проведення сучасного патогенетичного лікування, контролю за його ефективністю, виявленню хворих, які потребують додаткових оглядів при проведенні диспансеризації. Література: 1. Рекомендації Української асоціації кардіологів з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих // К.: Четверта хвиля - 2006. - 48с. 2. Cowburn P.J., Cleland J.G.F., Coats A. Et al. Risk stratification in chronic heart failure // Europ. Heart J. -1998. - Vol. 19. - P. 696-710. 3. Task Force for the Diagnosis and Treatment of Chronic Heart Failure of the European Society of Cardiology. Guidelines for the diagnosis and treatment of chronic heart failure // Europ. Heart J. 2006. - Vol. 22. - P. 1527-1562. 4. Патент Российской Федерации №99126345/14 МПК А61В5/02, А61Р9/12, дата публікації - 2001.10.27. 5. Патент Российской Федерации №2191544 МПК А61В8/00, дата публікації - 2002.10.27. 6. Патент України №65765А МПК А61В8/00, дата публікації - 2004.03.15. 7 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 41944 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601