Спосіб прогнозування розвитку гестозу

1. Спосіб прогнозування розвитку гестозу у вагітних підвищеної групи ризику, який відрізняється тим, що включає визначення рівня специфічного маркера ендотеліальної дисфункції у фетоплацентарному комплексі, рівень якого не залежить від ступеня проникності фетоплацентарного бар'єра та порушень гемодинаміки у системі 3 42396 вально-профілактичних заходів. Поставлена задача вирішується таким чином. Вагітній жінці групи високого ризику розвитку ЕРНгестозу на 14-16-му тижні гестації проводиться забір крові для визначення рівня молекул адгезії ІСАМ-1. При розробці запропонованого способу прогнозування розвитку ЕРН-гестозу у вагітних жінок нами було обстежено дві групи пацієнток, які були рандомізовані за віком та особливостями акушерсько-гінекологічного і соматичного анамнезу, перша (50 вагітних), у якій прогнозування ЕРН-гестозу проводилося відповідно до запропонованого способу, та друга група (47 осіб), яким використано спосіб-прототип. У жінок першої групи вивчали рівень молекул адгезії ІСАМ-1 у сироватці крові у терміні 14-16 тижнів, а у пацієнток другої групи - рівень оксиду азоту у сироватці крові у терміні 14-16 тижнів. Поряд з цим у жінок обох груп оцінювали особливості перебігу вагітності. 50 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності склали контрольну групу. Проведені спостереження дозволили встановити, що у жінок першої групи, яким прогнозування розвитку ЕРН-гестозу проводилося відповідно до запропонованого способу, в 50 (100,0%) випадках виявлялося вірогідне підвищення рівня молекул адгезії ІСАМ-1 у сироватці крові, яке дорівнювало у середньому 986,56±4,3пг/мл. У клінічному плані у всіх вагітних з числа цих пацієнток у подальшому виникла клініка ЕРН-гестоз. У всіх вагітних з розвитком гестозу рівень молекул адгезії ІСАМ-1 у Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 сироватці крові перевищував 900,0пг/мл, напротиріч, при фізіологічному перебігу вагітності (контрольна група) рівень молекул адгезії ІСАМ-1 не перевищував 600,0пг/мл. У другій групі, де рання діагностика розвитку ЕРН-гестозу проводилося відповідно до способупрототипу, лише у 28 з 47 (59,5%) пацієнток виявлено зниження рівня оксиду азоту у сироватці крові нижче 15,0ммоль/л (середній рівень склав 18,7±1,5ммоль/л). У той же час розвиток ЕРНгестозу зареєстрований у всіх вагітних другої групи, що в 1,4 рази було частіше, ніж передбачалося. Отже, має місце зростання цінності запропонованого способу прогнозування ЕРН-гестозу. Це є підставою для раннього проведення профілактично-лікувальних заходів у вагітних в плані попередження розвитку гестозу. Таким чином, отримані дані свідчать про доцільність і перспективність визначення рівня молекул адгезії ІСАМ-1 у сироватці крові у терміні вагітності 14-16 тижнів для прогнозування розвитку ЕРН-гестозу і своєчасного проведення лікувальнопрофілактичних заходів. Цей метод недешевий, але цінність його більша, бо своєчасно проведене лікування у жінок групи ризику щодо розвитку пізніх гестозів дозволяє певним шляхом покращити її перебіг та виходи в цілому. Це дозволяє рекомендувати запропонований спосіб прогнозування розвитку ЕРН-гестозу на доклінічної стадії до поширеного використання в умовах жіночих консультацій. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601