Спосіб діагностики порушень сльозовідведення по слізному струмку

Спосіб діагностики порушення сльозовідведення по слізному струмку, що полягає в оцінюванні слізних точок, канальців і слізно-носової протоки, проведенні, при відсутності порушень прохідності, носової проби - вводять в носовий хід марлевий тампон та до кон'юнктивального мішка інстилюють 1 % розчин флюоресцеїну і через 2-5 3 44190 слізному струмку. Це не дозволяє вибрати адекватну тактику лікування хворих з даною патологією. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу оцінки функціональної прохідності всього сльозовідведеного шляху, шляхом введення анестетика у товщу нижнього повіка і проведення повторної носової проби за рахунок чого підвищується якість діагностики причини слізотечі, що дозволяє вибрати адекватну тактику лікування. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі діагностики порушення слізовідведення по слізному струмку, що полягає в оцінюванні слізових точок, канальців, слізно-носової протоки, при відсутності порушень прохідності проводять носову пробу - в носовий хід вводиться марлевий тампон та до кон'юнктивального мішка інстилюють 1% розчин флюоресцеїну і через 2-5 хвилин оцінюють наявність (позитивна носова проба) або відсутність (негативна носова проба) фарбування марлевого тампона флюоресцеїном, стосовно корисній моделі за наявності негативної носової проби в 4 товщу нижньої повіки у зовнішнього кута та 5 мм донизу від вільного краю вводиться анестетик (наприклад - лідокаїн 2% -1,0-1,5 мл), який дозволяє створити інфільтраційну подушку та зміщення вільного краю повіки догори на 1-1,5 мм, після чого через 10 хвилин повторно проводять носову пробу, і якщо носова проба позитивна роблять висновок про порушення сльозовідведення по слізному струмку. Технічний результат, який може бути отриманий при здійсненні корисної моделі, полягає в тому, що формується інфільтраційна подушка в зовнішній частині нижньої повіки, яка зміщує вільний край нижньої повіки догори на 1-1,5 мм, що сприяє тимчасовому відновленню функціонування струмку і дозволяє діагностувати місце порушення сльозовідведення. Практична реалізація цього способу можлива в умовах очного кабінету. Причинно-наслідкові зв'язки наведено в таблиці. Таблиця Причина При негативній носовій пробі в товщу нижньої повіки біля зовнішнього кута та 5мм донизу від вільного краю вводиться анестетик (наприклад - лідокаїн 2 % - 1,01,5 мл), який дозволяє створити інфільтраційну подушку. Для формування інфільтраційної подушки обраний анестетик з метою мінімізувати больові відчуття та рефлекторну сльозотечу. Переваги розробленого способу лікування складаються в поліпшенні якості діагностики причини сльозотечі, та, таким чином, вибору адекватної тактики лікування хворих з порушенням сльозовідведення по слізному струмку при атонії нижньої повіки або після травми повіки. Таким чином, як видно з проведеного аналізу, кінцева мета корисної моделі забезпечується сукупністю суттєвих відмінних ознак. Опис запропонованого способу. Спочатку проводять оцінку слізних точок, канальців і слізно-носової протоки. За відсутності порушень їх прохідності в носовий хід вводиться марлевий тампон та до кон'юнктивального мішка інстилюють 1% розчин флюоресцеїну та через 2-5 хвилин оцінюють наявність або відсутність фарбування марлевого тампону флюоресцеїном. Якщо на марлевому тампоні з'являється жовте фарбування пробу вважають позитивною (що свідчить Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Наслідок Формування інфільтраційної подушки дозволяє змістити вільний край нижньої повіки догори на 1-1,5 мм, що сприяє тимчасовому відновленню функціонування слізного струмка та дозволяє діагностувати місце порушення сльозовідведення. про нормальне функціонування сльозовідведених шляхів). За наявності негативної носової проби в товщу нижньої повіки у зовнішнього кута та 5 мм донизу від вільного краю вводиться анестетик (наприклад - лідокаїн 2% -1,0-1,5 мл), який дозволяє створити інфільтраційну подушку та зміщення вільного краю повіки догори на 1-1,5 мм. Через 10 хвилин повторно проводиться носова проба, та якщо вона позитивна, роблять висновок про порушення сльозовідведення по слізному струмку. Клінічні випробування проводилися у відділенні офтальмоонклогії ДУ «Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України». Таким чином, запропонований спосіб діагностики дозволяє у хворих встановити причину сльозотечі та вибрати адекватну тактику лікування. Всього під спостереженням знаходилося 26 пацієнтів. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601