Спосіб діагностики порушень сльозовідведення при травматичних пошкодженнях середньої зони обличчя

Спосіб діагностики порушень сльозовідведення при травматичних пошкодженнях середньої зони обличчя, що включає інсталяцію індикаторної рідини до кон'юнктивального мішка ока, виявлення 3 25217 ні носа. Якщо через 5-6хв. на введеному в порожнину носа тампоні виявляється барвник, то це свідчить про відсутність порушень сльозовідведення, якщо він виявляється пізніше або не виявляється взагалі, то це свідчить про наявність таких порушень. Недоліком способу є його низька клінічна ефективність при потребі в невідкладній діагностиці порушень сльозовідведення саме при травматичних пошкодженнях середньої зони обличчя пов'язана, по-перше, з неможливістю встановлення рівня та характеру порушення сльозовідведення; по-друге, з можливістю констатації результатів як негативних при наявності відтоку сльози до верхньощелепного синуса в результаті пошкодження носо-слізного каналу або з можливістю констатації результатів як позитивних, при наявності відтоку сльози в порожнину носа не через природний вивідний отвір, а через пошкодження носо-слізного каналу. В основу корисної моделі покладена задача невідкладної діагностики порушень сльозовідведення у хворих з пошкодженнями середньої зони обличчя за рахунок забезпечення можливості дослідження функції сльозовідведення при рентгенографічному обстеженні кісток середньої зони обличчя, яке обов'язково проводиться на першому етапі обстеження даного контингенту хворих. Технічний результат буде полягати в забезпеченні виявлення порушень сльозовідведення у хворих з пошкодженнями середньої зони обличчя вже на перших етапах обстеження. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики порушень сльозовідведення, що включає інсталяцію індикаторної рідини до кон'юнктивального мішка ока, виявлення факту потрапляння барвника в нижній носовий хід та, при невиявленні даного факту, констатацію наявності порушень сльозовідведення, згідно корисної моделі, в якості індикаторної рідини до кон'юнктивального мішка ока тричі з періодичністю в 3 хвилини інсталюють 2-3 краплі водорозчинної рентгенконтрастної речовини, для встановлення факту потрапляння контрастної рідини до порожнини носа проводять рентгенографію кісток лицьового черепа в прямій проекції, в носопідборідній укладці, а наявність порушення сльозо-відведення констатують при невиявленні на рентгенограмі тіні контрастної речовини в проекції порожнини носа. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є вдосконалення виявлення факту потрапляння індикаторної рідини, що використовується для дослідження функції сльозовідведення, до порожнини носа. За рахунок цього досягається можливість невідкладної діагностики порушень сльозовідведення при зменшенні кількості маніпуляцій, економічності, атравматичності способу, оскільки рентгенографія кісток лицьового черепа в різних проекціях, в тому числі в прямій проекції, в носо-підборідній укладці, є обов'язковим етапом обстеження хворих з пошкодженнями середньої зони обличчя і проводиться в першу чергу. За відомими літературними даними такий спосіб невідкладної діагностики порушень сльозовідведення 4 при травматичних пошкодженнях середньої зони обличчя невідомий. Спосіб здійснюється наступним чином. Хворому, що знаходиться в положенні сидячи, після попереднього спорожнювання слізного мішка масажуванням його через шкіру, в кон'юнктивальний мішок ока закапують 2-3 краплі водорозчинної рентген контрастної речовини і пропонують пацієнту, нахиливши голову, декілька разів закрити око. Через 3 хвилини проводять аналогічну маніпуляцію. Ще за 3 хвилини процедуру повторюють, після чого одразу проводять рентгенографію кісток лицьового черепа в прямій проекції, в носопідборідній укладці. Суть способу, в тому, що при непошкоджених сльозовідвідних шляха х перша порція рентгенконтрастної речовини за 6 хвилин має потрапити до порожнини носа, а факт і місце потрапляння фіксується на рентгенограмі. Дві наступні порції використовуються для підсилення ефекту контрастування і вводяться відповідно до часу нормальної здатності очищення кон'юнктивального мішка - 2-3 хвилини. Час проведення рентгенографії відповідає часу потрапляння рідини в порожнину носа. При не виявленні на рентгенівському знімку тіні рентгенконтрастної речовини в проекції порожнини носа роблять висновок про наявність порушення сльозовідведення. Перевагою запропонованого способу є забезпечення можливості невідкладної діагностики порушень сльозовідведення і, додатково, оцінки стану сльозовідвідних шля хів: встановлення рівня, на якому має місце їх пошкодження, встановлення факту наявності дефектів носо-слізного каналу, дослідження детальної будови слізних канальців. Спосіб дозволяє вже на перших етапах обстеження хворих з пошкодженнями середньої зони обличчя виявити порушення сльозовідведення, визначити потребу в наступних діагностичних кроках та спрогнозувати об'єм необхідних лікувальних чи профілактичних заходів, причому застосування даного способу можливе паралельно з класичними методами обстеження хворих з пошкодженнями середньої зони обличчя, не потребує значних витрат часу і зусиль лікаря та спеціальних навичок. Також можливе його застосування на етапах лікування зазначеного контингенту хворих при проведенні контрольного рентгенографічного обстеження після оперативного втручання. Спосіб вирізняється низькою собівартістю при цілковитій атравматичності, добре переноситься хворими. Ускладнень при його застосуванні не спостерігалось. Таким чином, спосіб дозволяє підвищити якість обстеження хворих з травматичними пошкодженнями середньої зони обличчя, а саме виявляти порушення сльозовідведення вже на перших етапах обстеження. Приклад конкретного використання Хворий М., 38 років, звернувся зі скаргами на деформацію лівої підочної ділянки, припухлість м'яких тканин лівої половини обличчя, крововилив в ділянці лівої нижньої повіки, застій сльози в лівому куті ока. Об'єктивно: обличчя асиметричне за рахунок набряку лівих підочної та виличної ділянок, в ділянці лівої нижньої повіки визначався кро 5 25217 вовилив під шкіру, також мав місце субкон'юнктивальний крововилив зліва, при пальпації по лівому нижньоорбітальному краю визначався симптом "сходинки" ближче до медіального кута ока. Відкривання рота в звичному об'ємі. В порожнині рота при пальпації вилично-альвеолярного гребня зліва визначалось порушення його цілісності. Хворого було обстежено згідно запропонованого нами способу. Після попереднього спорожнювання обох слізних мішків хворого шляхом їх масажування через шкіру, виконано інсталяцію 3 крапель 76% розчину урографіну до кон'юнктивальних мішків як правого, так і лівого ока. Через 3 хвилини зазначену маніпуляцію повторили. Ще за 3 хвилини процедуру знову повторили, після чого одразу провели рентгенографію кісток лицьового черепа в прямій проекції, в носо-підборідній укладці та в аксіальній проекції. Паралельно зі встановленням основного діагнозу: травматичний злам лівого вилично-орбітального комплексу 1с, 3п, 4 с о, встановлено, що порушення сльозовідведення у даного хворого відсутнє, оскільки на рентгенограмі виявлено тіні контрастної речовини в проекції порожнини носа з обох сторін. В подальшому, хворому проведено оперативне втручання: репозиція металостеосинтез лівого вилице-орбітального Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 6 комплексу з ревізією лівого верхньощелепного синуса. Післяопераційний період без ускладнень, з одужанням виписаний з відділення. За період з жовтня 2006 року по квітень 2007 року в щелепно-лицьовому відділенні при кафедрі хірургічної стоматології НМУ запропонованим способом обстежено 17 осіб з травматичними пошкодженнями середньої зони обличчя. В 3-х випадках вже в приймальному відділенні було виявлено порушення сльозовідведення, що дозволило спланувати та здійснити наступні діагностичні заходи, а також усунути зазначені порушення. Отже, запропонований спосіб дозволяє виявляти порушення сльозовідведення у хворих з пошкодженнями середньої зони обличчя вже на перших етапах їх обстеження, що в кінцевому результаті після їх усунення дозволяє попередити небажані ускладнення у віддаленому періоді після лікування. Джерела інформації: 1. Слезотечение и методы его устранения / В.В. Моторный, - Минск: «Вышейшая школа», 1991, с. 10-11, с.15-17. 2. Раднот М., Галл И. Рентгенодиагностика заболеваний слёзоотводящих путей // Будапешт, 1969, с. 13-18. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601