Пристрій блискавкозахисний

Пристрій блискавкозахисний, що містить тру Корисна модель відноситься до галузі електротехніки, зокрема, до засобів захисту різного роду технічних об'єктів, ділянок території від удару блискавки. Відомий пристрій захисту робочої ділянки від удару блискавки містить блоки для виявлення грозового розряду, грозовий розрядник, блоки для утворення іонізованого каналу, блоки контролю та джерела живлення [1] Недоліками відомого пристрою захисту робочої ділянки від удару блискавки є конструктивна складність та залежність від електричних джерел енергії. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним за прототип, є пристрій блискавкозахисту, який містить трубу, нижня частина якої" закрита і заземлена, а верхня відкрита [2] Недоліком відомого пристрою, обраного за прототип, є умова роботи поблизу радіопередавачів потужних радіостанцій, що значно звужує його експлуатаційні можливості. В основу корисної' моделі поставлено задачу шляхом Іонізації потоку повітря, яке утворюється завдяки різниці тиску у верхній та нижній частині труби, за допомогою тертя та радіоактивного джерела всередині труби, створити іонізоване поле над її верхнім зрізом - забезпечити розширення експлуатаційних можливостей корисної моделі при відносній простоті конструкції та незалежності від електричних джерел енергії й роботи поблизу радіопередавачів потужних радіостанцій. Суть корисної" моделі пристрою блискавкозахисту, що містить трубу, нижня частина якої закри бу, нижня частина якої закрита і заземлена, а верхня - відкрита, який відрізняється тим, що додатково в нижній частині труби виконано отвір, у верхній частині, в середині труби, закріплена діелектрична конусна втулка, що має спіралеподібні пази, радіоактивний елемент та елемент тертя, а над втулкою, у каналі труби, встановлено розрядник, заземлений через корпус і який не виходить за межі верхнього зрізу труби та і заземлена, а верхня відкрита, відрізняється тим, що додатково в нижній частині труби зроблено отвір, у верхній частині, в середині труби закріплена діелектрична конусна втулка, що має спіралеподібні пази, радіоактивний елемент, та елемент тертя, а над втулкою, у каналі труби встановлено розрядник, заземлений через корпус і який не виходить за межі верхнього зрізу труби. Порівняння корисної моделі, яка заявляється, із прототипом дозволяє зробити висновок, що корисна модель пристрою блискавкозахисту, відрізняється тим, що додатково в нижній частині труби зроблено отвір, у верхній частині, в середині труби закріплена діелектрична конусна втулка, що має спіралеподібні пази, радіоактивний елемент, та елемент тертя, а над втулкою, у каналі труби встановлено розрядник, заземлений через корпус і який не виходить за межі верхнього зрізу труби. Таким чином корисна модель пристрою блискавкозахисту, що заявляється відповідає критерію "новизна". Суть корисної' моделі пояснюється за допомогою креслення, де на Фіг. показано конструктивна схема пристрою блискавкозахисту, що заявляється Корисна модель блискавкозахисту конструктивно містить (див. Фіг.) трубу 1, отвір 2, конусну діелектричну втулку 3 із спіралеподібними отворами (не показані), радіоактивний елемент 4, елемент тертя 5, розрядник 6 Труба 1 зроблена з металів, які добре проводять електричний струм. Радіоактивний елемент 4 встановлено у конусній діелектричній втулці, яка не має електричного кон 4470 такту з трубою 1, елемент тертя 5 уявляє собою крильчатку (гвинт) з діелектричними щітками. Корисна модель пристрою блискавкозахисту працює наступним чином Завдяки отвору 2 у нижній частині труби 1 утворюється різниця тиску й потік повітря, який, проходячи скрізь спіралеподібні пази конусної діелектричної втулки 3, закручується. Під дією елементу тертя 5 та випромінювання радіоактивного елемента 4 над розрядником 6 утворюється поле, що складається із іонізованих частинок повітря та їх слідів. При виникненні грозового розряду іонізоване повітря утворює канал, по якому проходить розряд блискавки на землю, через розрядник 6. Корисна модель блискав козахисту, що заявляється, забезпечує розширення експлуатаційних можливостей пристрою при відносній простоті конструкції та незалежності від електричних джерел енергії. Джерела Інформації: 1. Патент Франції №9801929, кл. 6Н02 G13/00, 1997 - аналог. 2 Патент РФ №2019002, кл. 5Н01 01/48, Н05 F3/02, 1991 -прототип 6 ФІГ. Комп'ютерна верстка А Крулевский Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вуп Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601