Спосіб йодування корму для сільськогосподарської птиці

Спосіб йодування корму сільськогосподарської птиці, який включає введення в нього йодовмісного препарату, який відрізняється тим, що як йодуючий препарат використовують йодовмісний жир, що вводять у корм у кількості 0,5-1 мг/кг. Спосіб відноситься до галузі сільського господарства, конкретно, до методів годівлі сільськогосподарської' птиці і може бути використаний в кормовиробництві для введення додаткового йоду в раціон. Йод необхідний для синтезу йодовмісних гормонів щитовидної' залози (тироксину, трийодтироніна), що впливають, зокрема, і на густоту перопухового покриву птиці. Відомий класичний спосіб введення йоду в раціон сільськогосподарської птиці, що передбачає використання йодида калію в кількості до 2 мг на 1 кг корму [1]. Недоліком даного способу є мала стійкість йодиду, що швидко окислюється до вільного йода і вивітрюється з корму. Крім того для позитивного впливу неорганічний йод повинний спочатку перейти в органічні похідні, а цей перехід відбувається в організмі повільно й у неповній мірі, багато введеного йоду не засвоюється [2]. Відомий також спосіб йодування корму за допомогою йодату калію (кальцію) [3]. Хоча стійкість йодату трохи вища, ніж йодиду, але у сенсі другого відзначеного вище недоліку цей спосіб від попереднього принципово не відрізняється Таким чином, недоліками цього способу є - короткий термін зберігання йодованого корму через втрати йоду в часі - низька засвоюваність йоду, обумовлена його неорганічною природою Задача корисної моделі: підвищення - збереженості йоду в йодованому кормі - засвоюваності йоду, що вводиться, та більш ефективне його використання Поставлена задача вирішується тим, що в якості препарату для йодування корму використовується йодовмісний жир, який вводиться в корм у кількості 0,5... 1 мг/кг. Недоліки прототипу переборюються в результаті використання органічної йодовмюноі речовини, що безпосередньо бере участь в обмінних циклах ліпідш (Кноопа-ЛІннена), і введений в такий спосіб йод уже не є чимось стороннім для організму. Крім того, йод у складі йодовмісного жиру значно більш стійкий у порівнянні зі своїми неорганічними аналогами, не окислюється в звичайних умовах і не виводиться з обробленого корму. Стійкість пропонованого йодовмісного препарату аналогічна СТІЙКОСТІ звичайних насичених жирів (навіть перевищує термін збереження самого нейодованого корму, тому що стійкість останнього визначається значно менш стійкими білками і ненасиченими жирами). Експеримент. До 10 мл рідкої рослинної олії (рапсової, соняшникової, соєвої) доливали 10% розчин йода в хлороформі до появи стійкого коричневофіолетового забарвлення суміші. На це витрачали від 90 до 13О мл розчину йоду. Отриману суміш випарювали у витяжній шафі до повного видалення хлороформу й одержували 19... 23 г йодовмісного жиру, що використовували для йодування корму для птиці. Розраховану кількість отриманого препарату розприскували над кормом, який потім старанно перемішували у кормозмішувачі на протязі 10-15 хвилин. В якості основного корму застосовувався повно-раціонний комбінований корм ПК 33-1 [4]. Аналіз змісту йоду в кормі виконувався відразу після приготування І через 6 місяців зберігання йодованого корму методом прямого титрування йоду тіосульфатом натрію [5] після витяжки йоду з корму окисленням його дихроматом калію в кис 4570 1-5 використовувався йодовмісний насичений рапсовий жир, у режимі 6 - йодат калію за прототипом (для порівняння). Результати перевірки різних режимів йодування корму за цим способом приведені в таблиці. лому середовищі. Для реалізації способу, що заявляється, проведена порівняльна характеристика різних режимів отримання йодованого корму. Режими 1-5 відрізняються відсотковим вмістом доданого в корм йодуючого препарату. У режимах Таблиця Результати дослідження різних режимів йодування корму Режим Добавка йодовмістного жиру, мг/кг Аналіз вміста йоду, мг/кг Первісній Через 6 місяців Зниження, % до первісного Густота пір'яних фолікул, шт/см^ 1 0,01 2 0,1 3 0,5 4 1,0 5 5,0 6 1.0* 0,005 0,002 60 25,0 0,047 0,041 13 26,2 0,235 0,22 6 26,4 0,47 0,44 6 26,5 2,35 2,29 3 26,5 1,0 0,27 73 25,5 * У якості йодуючого агента додавався йодат калію (прототип) Як свідчать дані таблиці 1, найбільш доцільно додавати йодовмісний жир у кількості 0,5...1 мг на 1 кг маси корму (режими 3, 4). Густота пір'яних фолікул в цьому випадку максимальна, а втрати йоду з корму незначні (тобто термін зберігання йоду в кормі тривалий). У разі зменшення кількості доданого йодовмісного жиру (режим 2 і особливо режим 1) відносні втрати йоду при зберіганні корму різко зростають, а густота пір'яних фолікул значно зменшується. У разі збільшення кількості доданого йодовмісного жиру (режим 5) не досягається ні збільшення густоти пір'яних фолікул (тобто вміст йоду в кормі цілком достатній), ні зниження втрат йоду при зберіганні (3% від первісного в режимі 5 в абсолютних числах значать більше, ніж 6% у режимі 4) Порівнюючи результати випробувань, слід зробити висновок, що 0,5...1 мг йодовмісного жиру на 1 кг корму є оптимальною концентрацією. У разі зменшення її до 0,01 мг/кг помітно зменшується густота пір'яних фолікул, а збільшення її до 5 мг/кг недоцільно з економічної точки зору (в інтервалі 1...5 мг/кг густота пір'яних фолікул вже не змінюється). Порівняно з прототипом запропонований спосіб має такі переваги: - засвоюваність йоду, що вводиться, підвищується, тому можна використовувати його в меншій Комп'ютерна верстка А. Крулевский кількості; - термін зберігання йодованого корму значно збільшується, тому що йодовмісна речовина має підвищену стійкість до втрат йоду Економічний ефект від застосування запропонованого способу полягає в наступному на виготовлення йодованого корму способом, що заявляється, навіть при однаковій концентрації добавки витрачається вдвічі менше йоду в порівнянні з прототипом, тому що тільки половина маси йодованого жиру - це йод. Це складає ЗО грн/1000 т корму у вартісному вираженні (при ціні йоду 60 грн/кг). Однак найбільш важливо те, що йодований корм зберігає йод протягом практично необмеженого часу і не вимагає повторного йодування. Джерела інформації 1. В.И. Георгиевский. Минеральное питание сельскохозяйственной птицы М.. Колос. - 1970. С.302. 2. Nutrimed Labs: GOITER, www nutrimed.com/GOITER.HTM - 5k 3 Product informationIodine, www.iodine.com/iodine.htm -31k 4. B.H Агеев, Ю.П. Квиткин, П.Н. Паньков, О.Д. Синцерова. Кормление сельскохозяйственной птицы. М.: Россельхозиздат, 1982, с.212 5. А.П. Крешков. Основы аналитической химии, т.2. М.. Химия. -1976. -с.266-280. Підписне Тираж 37 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601