Спосіб прогнозування розвитку гнійного запалення клітковинних просторів голови та шиї

Спосіб прогнозування розвитку гнійного запалення клітковинних просторів голови та шиї, що 3 45869 підщелепної ділянки. З анамнезу відомо, що жінка хворіє протягом 5-6 діб, причину захворювання вказати не може. Скаржиться на обмеження при відкриванні рота, утруднене ковтання, загальну слабкість, спрагу, біль та припухлість в лівій підщелепній ділянці з поширенням на щічну ділянку та шию. При спеціальному обстеженні виявлено припухлість, різку болючість при пальпації в лівій підщелепній ділянці з поширенням на щічну ділянку. Шкіра над нею гіперемована, напружена. Фарингоскопічне: слизова оболонка глотки гіперемована, без патологічного нальоту, асиметрія ротоглотки за рахунок випинання лівого піднебінного мигдалика. Температура тіла не підвищена, артеріальний тиск 110/60мм рт.ст. пульс 96 на хвилину, ритмічний, частота дихання 20 на хвилину. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. За результатами рентгенівської комп'ютерної томографії шиї виявлено запальний процес в лівій парафарингеальній області, виражений набряк м'яких тканин шиї, особливо ретрофарингеальної ділянки з можливою наявністю гнійного вмісту, шийний лімфаденіт, більше зліва, незначний набряк жирової клітковини заднього середостіння по ходу верхнього відділу стравоходу. При визначенні протамінрозщеплюючої активності та активності еластази виявлено, що їх рівень підвищений: 92нмоль арг./ (хв.×мл) (при нормі 73,00±3,3нмоль арг./ (хв.×мл) та 50нмоль пНА/ (год×мл) (при нормі 9,00±1,2нмоль пНА/ (год×мл) відповідно. Співставивши отримані дані з результатами комп'ютерної томографії, діагностовано гнійне запалення глибоких клітковинних просторів шиї. Хворій було виконано оперативне втручання, при якому виявлено гнійний ексудат в підбородочному, парафарингеальному, крилопіднебінному просторах. Гнійний осередок сановано. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Виписана у задовільному стані на 12-й день, дані відповідні рекомендації. Отже, виявлення у даної пацієнтки підвищеного рівня протамінрозщеплюючої активності та активності еластази клінічно проявилось значними руйнівними змінами в клітковинних просторах голови та шиї та початковими стадіями поширення гнійного запалення на верхнє середостіння. Клінічне впровадження способу виконане на базі ЛОР клініки комунального закладу Київської обласної Ради „Київська обласна клінічна лікарня", яка є базою кафедри отоларингології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Проведені спостереження на 37 хворих підтвердили наявність зв'язку протамінрозщеплю Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 ючої активності та активності еластази з розвитком гнійного запалення клітковинних просторів голови та шиї. Даний спосіб дозволяє прогнозувати перебіг запальних захворювань глотки та шиї та прийняти рішення про необхідність оперативного втручання. Джерела інформації: 1. Веремеенко К.Н., Голобородько В.П., Кизим А.И. Протеолиз в норме и при патологии. Кн..: Изд. Здорові. К. – 1988 - С.200. 2. Веремеенко К.Н., Кизим А.И., Терентьев А.Г. Определение эластазы и ее ингибиторов в сыворотке крови с помощью хромогенных субстратов. // Клин. лаб. диагностика. - 1992. - №5-6. С.58-61. 3. Гарюк Г.И., Тимошенко Ю.В., Шевченко A.M., Гарюк О.Г. Флегмоны шеи, как осложнения воспаления паратонзиллярной клетчатки. // Журн. вушних, носових та горлових хвороб. – 2006 - №5с”. - С.92-93. 4. Мітін Ю.В., Васильєв В.М., Чорний B.C., Дєєва Ю.В., Біль И.О. Особливості перебігу та сучасні підходи до лікування флегмон шиї. // Журн. вушних, носових та горлових хвороб. - 2006. - №5-с”. - С. 125. 5. Тимошенко Ю.В., Костылева О.В. К вопросу о редких осложнениях абсцесса паратонзилярной клетчатки. // Журн. вушних, носових та горлових хвороб. - 2007. - №3-с”. - С. 254-255. 6. Центило В.Г. Медиастинальные осложнения флегмон вокруг глотки: медиастиниты и медиастинальные затеки, пути распространения, методы диагностки, разработанный метод чрезшейной медиастинотомии. // Вісник стоматології. - 2002. №2. - С. 24-28. 7. Kedzierski В., Calka K., Wilczynski К. Gas gangrene or inflammation of the neck-diagnostic difficulties // Przegl. Lek. - 2000. - V.57, №3. P. 181184. 8. McClay J., Murray A., Booth T. Intravenous antibiotic therapy for deep neck abscesses defined by computed tomography Arch. Otolaryng. Head-Neck Surg. - 2003. - V. 129, №11. P. 1207-1212. 9. Steyer Т.Е. American Family Physician, January 1, 2002. Діагностика та лікування паратонзилярного абсцесу. Скорочений виклад. // Медицина світу. - 2003. Том 15. - №2 - С. 73-76. 10. Пат. 4140, МПК А61В8/00. Спосіб ранньої діагностики абсцесу паратонзилярної клітковини / Гарюк Г.І., Гарюк О.Г., Шевченко О.М., Євдокіменко B.I., Тимошенко Ю.В. (Україна). - №2004010721. Заявлено 31.01.2004; Опубл. 17.01.05, Бюл. №1. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601