Спосіб захисту міокарда при корекції мітральної вади серця

Спосіб захисту міокарда при корекції мітральної вади серця, що включає етап подання кардіо 3 45950 градній канюлі, зменшувати ризик значної гемодилюції за рахунок збільшення часу подання кардіоплегічного розчину та інтервалу між повторним введенням кардіоплегії. Зовнішнє охолодження серця також додатково сприяє повноцінному захисту міокарда. Вибір захисту міокарда впливає істотним чином на техніку та термін виконання операції. Так при повторному ретроградному введенні кардіоплегічного розчину нема потреби витрачати зайвий час на утримання канюль у висхідній аорті, як це буває при антеградному шляху введення. Задача, що вирішується способом, що заявляється, полягає в забезпеченні адекватного захисту міокарда серця шляхом зміни параметрів подання тиску при ретроградній кардіоплегії, терміну прокачки та часу реперфузії. Технічний результат: збільшення арсеналу хірургічних можливостей при значному поліпшенні безпосередніх результатів операцій при корекції мітральних набутих вад серця. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі ретроградної кардіоплегії, що включає етап подання кардіоплегічного розчину під тиском через вінцевий синус та контролем на вході, згідно корисної моделі безперервно подають кардіоплегічний розчин з доданням 300мл оксигенованої крові та 100мл рефортану на вході в вінцевий синус під тиском в межах 13-14мм.рт.ст. Спосіб здійснюється наступним чином. Оперативне лікування при корекції набутої мітральної вади серця виконують в умовах помірного системного гіпотермічного захисту (34°С). Після повної гепаринізації пацієнта під контролем пальця ставимо кардіоплегічну канюлю через праве передсердя в вінцевий синус. Розпочинаємо штучний кровообіг. Після затискання висхідної аорти та зупинки роботи серця починаємо ретроградний шлях подачі кардіоплегічного розчину через систему вінцевого синусу. При цьому тиск подання кардіоплегічного розчину має бути в межах 1314мм.рт.ст. та безперервним поданням кардіоплегічного розчину на основі крові при тривалості прокачки кожного флакона 450мл протягом 10 хвилин. Спосіб ілюструється конкретним прикладом його здійснення. Приклад Хворий Ж. 50 років, історія хвороби №1395. Поступил в Інститут серцево-судинної хірургії 12.02.2009 р. зі скаргами на задишку і серцебиття при невеликих фізичних навантаженнях, набряки на нижніх кінцівках. Комп’ютерна верстка О. Рябко 4 Вважає себе хворим більше 7 років. Протягом всього цього періоду відмічалися періодично виникаюча, поступово наростаюче задихання, періодично приступи серцебиття. Виражене погіршення стану відмічає з 2005 року. У той же час при проведенні ехокардіографічного дослідження у хворого виявлена ревматична мітральна вада серця. Від хірургічного втручання хворий на той час відмовився. На оперативне лікування поступив тільки в 2009 році. При обстеженні відзначена аускультативна картина, що імітувала комбіновану мітральну ваду. Проведене оперативне лікування по корекції мітрального клапана (заміна). Операція виконана під поглибленим гіпотермічним захистом (Т=34°С), пережаття аорти становило 45 хвилини. Враховуючи великі розміри серця, особливо лівого шлуночка, його гіпертрофію стінки, особливу увагу звернули на захист міокарда, який виконувався ретроградним методом подачі кардіоплегічного розчину (рецептура подібна до розчину Святого Томаса на основі крові). При цьому під контролем пальця була поставлена ретроградна канюля у вінцевий синус до початку штучного кровообігу, поперечним доступом відкрите ліве передсердя після зупинки серця. Після початку проведення ретроградної прокачки кардіоплегічного розчину (тиск 13-14мм.рт.с.т. на вході) розпочата процедура висікання мітрального клапана. Були введені безперервно 3 флакони кардіоплегічного розчину і цього вистачило для корекції. Була проведена заміна мітрального клапана серця, після чого герметизовані порожнини серця та відновлена серцева діяльність. Післяопераційний період протікав гладко. Усього виконано 37 операцій у пацієнтів за запропонованим способом. У всіх випадках не було проявів серцевої недостатності, що свідчить про адекватність методу. Ускладнень при проведенні подібних операцій не було. Ранній післяопераційний період у всіх випадках протікав без особливостей. Хворі виписані з клініки з хорошими безпосередніми результатами операцій. Таким чином спосіб, що заявляється, дозволяє збільшити арсенал хірургічних можливостей при значному поліпшенні безпосередніх результатів операцій. Література: 1. Kaiser L.R., Kron I.L., Spray T.L. "Mastery of Cardiothoracic Surgery" 1997 NY-London, P.287-297. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601