Різець для динамічних і температурних досліджень

3 46154 h=f. Пластину із інструментального матеріалу дротом електроіскровим методом розрізають по діагоналі площини отриманої фаски. Разом із пластиною розрізають державку 1 різця і утворюють дві частини одного різця. Розрізаний різець кріплять на динамометрі, при чому передню частину 4 кріплять до корпусу динамометра , а задню частину 5 ізолюють від передньої і підключають до датчиків, які замірюють силове і температурне навантаження, що діє на задню поверхню робочої частини різця. При дослідженнях динамометр з різцем на верстаті стоїть нерухомо, а заготівці у вигляді полоси металу товщиною b надають два рухи: поздовжній вздовж ріжучої крайки передньої частини різця зі швидкістю V1 і впоперек заготовки зі швидкістю V2, при чому V1=V2. Обидва рухи починають з меншої довжини контакту заготовки з задньою поверхнею задньої частини 5 різця. При такому переміщенні заготовки змінюється площа контакту заготовки з задньою поверхнею частини 5 різця. При заданих товщині b заготовки, швидкості V переміщення заготовки і тимчасовим інтервалом Dt приріст площі контакту заготовки з задньою поверхнею різця визначається як DS=b×V×Dt, а прирости нор Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 4 мальної DNi=(Ni+1-Ni та дотичної DFi = (Fi+1 - Fi ) сил і термо ЕДС DTi = ( Ti +1 - Ti ) Якщо різати заготовку розрізним різцем і заміряти прирости площин контакту заготовки з задньою поверхнею, та прирости сигналів сил і термо ЕДС у плині кожного тимчасового інтервалу, то по величинам цих приростів визначаються сили нормальна N і дотична F та температури Т, що діють по довжині контакту заготовки з задньою поверхнею різця: нормальна сила N=(dN/dt)×b×v; дотична сила F=(dF/dt)×b×v; температура T=(dT/dt)×b×v. Використання корисної моделі на підприємствах дозволить без допоміжних досліджень і розрахунків визначити силове і температурне навантаження, що діють на задню поверхню робочої частини інструменту. По силовому та температурному навантаженню можна керувати процесом зносу інструмента, отримувати оптимальну шорсткість поверхонь деталей, що оброблюються різанням, і тим самим найбільш повно використовувати інструмент по його стійкісним якостям, що дозволить підвищити продуктивність обробки деталей на металорізальних верстатах в 1,3...1,5 рази і знизити собівартість обробки різанням на 15...20% Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601