Різець складений

Різець складений, що містить державку і різальну пластину, який відрізняється тим, що різальна пластина містить дві частини, одна із яких утворює передню поверхню пластини і виконана із інструментального матеріалу з 3 робочої частини, що забезпечує підвищення зносостійкості та міцності робочої частини різця. Поставлена задача вирішується тим, що ріжуча пластина різця містить дві частини, одна із яких утворює передню поверхню пластини і виконана із інструментального матеріалу з високою межею прочності на розтягування, а друга частина утворює задню поверхню і фаску f і виконана із інструментального матеріалу з високою межею міцності на стиск, причому частини пластини жорстко з'єднані між собою під кутом Y=arctgb/(b+f) так, щоб фаска f контакту другої частини пластини зі стружкою дорівнювала при переточках ріжучої пластини глибині різання t (f=t), де b - товщина пластини; f - довжина фаски на передній поверхні; t - глибина різання. Суть корисної моделі пояснюється кресленням (Фіг.), де дана конструкція робочої частини різця. Різець має державку 1, у гнізді якої розміщена ріжуча пластина, що має дві частини: верхню - 2 і нижню - 3, з'єднаних дифузійною зваркою. Дослідження умов роботи робочої частини різця показує, що в його нижній частині 3, яка примикає до задньої поверхні, і у місці розташування фаски на передній поверхні під дією сил різання та теплових навантажень небезпечним є напруження стиску [А.И Бетанени "Хрупкая прочность режущей части инструмента", ГПИ, Тбилиси, 1969г., стр.307]. У верхній робочій частині різця за межами контакту стружки з передньою поверхнею під дією сил різання, а в межах контакту - під дією теплових навантажень, виникають напруження розтягування. [Н.Н. Зорев "Вестник машиностроения", N2, 1963г.]. В зв'язку з цими особливостями розподілу напружень верхня робоча частина різця повинна мати збільшену міцність на розтягування, а нижня - збільшену міцність на стиск. Тому кожна робоча частина різця виготовляється з різних інструментальних матеріалів пресуванням і з'єднується дифузійною зваркою. Перевагою такого способу виготовлення складової твердосплавної пластини перед пластиною, яка б могла бути отримана пресуванням із порошків з різним змістом кобальту є те, що практично виключається перерозподіл кобальту проміж інструментальними сплавами у процесі пресування. Виходячи із умов різання, силового та температурного навантажень передньої і задньої поверхонь робочої пластини різця установлюється кут з'єднання Y верхньої та нижньої частин Y=arctgb/(b+f), де b - товщина пластини; f довжина фаски. Розмір фаски f визначається величиною зрізаємого шару стружки та маркою матеріалу, що оброблюється, і має розмір порядка товщині шару матеріалу, що зрізається, f=t. Застосування в якості інструментального матеріалу для верхньої частини пластини сплавів WC-Co або WC-TiC-Co з високим змістом кобальту підвищує не тільки її міцність на розтягування, але і, маючи більш високу теплопровідність, зменшує 27696 4 температуру зони різання, теплові напруження та її знос. Для нижньої пластини доцільно застосовування твердих сплавів WC-Со або WCTiC-Co з низьким змістом кобальту, що підвищує міцність на стиск та зносостійкість задньої поверхні нижньої пластини. Більш низька теплопровідність цих сплавів не має великого значення, так як у цієї частини інструменту температура вдвічі менша ніж у верхній. Таким чином, застосування складної ріжучої пластини при процесах різання, що перериваються, підвищує міцність, зносостійкість та період стійкості інструменту, що в свою чергу приводить до підвищення працездатності процесу механічної обробки деталей у 1,5...2,0 рази.