Спосіб лікування бронхіальної астми

Винахід відноситься до області медицини, може бути використаний для лікування алергічних захворювань легенів. Відомий спосіб лікування бронхіальної астми шляхом дії струменем повітря з частинками кухонної солі, де дія здійснюється кожний день по 10-12 годин при швидкості руху повітря 0,1-0,2 м/сек, температурі 21-24°С, що містить частинки солі розміром 0,2-3 мк в межах 71-88% [1]. Однак при відому способі лікування рецидив з'являється через 6-12 місяців. Завдання винаходу - вдосконалення способу лікування для підвищення його ефективності за рахунок можливості корекції лікування і продовження часу ремісії. Поставлене завдання досягається таким чином, що у способі лікування бронхіальної астми, що включає дію струменем повітря з частинками кухонної солі при швидкості повітря 0,1-0,2 м/сек, температурі 21-24°С, з частинками солі розміром 0,2-3 мк в межах 71-80%, згідно з винаходом додатково в пробі крові визначають рівень гістаміну і гістамінопексії, по отриманим результатам розраховують комплексний показник і при значенні цього показника 1,0-2,0 призначають курс лікування 280-300 годин, при значенні 2,1-4,0 призначають курс лікування 240-260 годин, а при значенні 4,1 і вище 200-220 годин. Комплексний показник К являється похідною зміною показників гістаміну і гістамінопексії крові у хворих по відношенню до норми за формулою: ; де А - рівень гістаміну крові у хворих: В - рівень гістаміну крові у здорових; С - рівень гістамінопексії у хворих: Д - рівень гістамінопексії у здорових. В диференціальній діагностиці комплексний показник К в межах від 1,0 до 2,0 визначає помірні; 2,1-4,0 виражені; 4,1 і ви ще - різкі алергічні порушення. При помірних порушеннях інтенсивність навантаження при лікуванні 280-300 годин, при виражених - 240-260 годин і при різких - 200-220 годин. Винахід ілюструється слідуючими прикладами. Приклад 1. Хворий Г.Б.С., 57 років, поступив на лікування з клінічним діагнозом - легке протікання інфекційноалергічної форми БА, хронічний бронхіт у фазі ремісії, легенева недостатність 0 ступеню, хворіє 9 років. Вентиляційна здатність легенів не порушена. В результаті біохімічних досліджень встановлено: рівень гістаміну підвищений 1,29 мк моль/л, активність гістамінопексії 48%. В контрольній групі здорових осіб рівень гістаміну дорівнює 0,92±0,01 мкмоль/л, гістамінопексії 34,4±3,08%. Таким чином, К = 1,0, що відповідає легкому ступеню, тобто в даного хворого помірні алергічні порушення і це підтверджує клінічний діагноз. Курс лікування - 280-300 годин. Приклад 2. Хворий Г.Б.В., 15 років, поступив з діагнозом бронхіальна астма середньої тяжкості, фаза ремісії, хронічний бронхіт, легенева недостатність 0 ступеню, показники функції зовнішнього дихання в нижніх межах норми, хворіє 10 років. Вміст гістаміну в крові високий - 1,8 мкмоль/л, активність гістамінопексії в нормі – 33,3%. По запропонованому нами методу К = 2,0, що відповідає критерію виявлення - помірні порушення. Курс лікування 280-300 годин. Приклад 3. Хворий М.В.А., 30 років, середньої тяжкості інфекційно-алергічної форми бронхіальної астми у фазі ремісії, легенева недостатність І ступеню, хронічний обструктивний бронхіт у фазі ремісії, помірні обструктивні порушення вентиляції, хворіє 5 років. Результати досліджень при надходженні на лікування: вміст гістаміну в крові підвищений - 1,29 мкмоль/л, рівень гістамінопексії 23%, тобто дещо нижче норми. По нашим розрахункам К = 2,1, що відповідає критерію виражених порушень, підтверджує клінічний діагноз захворювання. Курс лікування - 240-260 годин. Приклад 4. Хворий Т.Е.Г., 40 років, середньої тяжкості інфекційно-алергічної форми бронхіальної астми у фазі ремісії, легенева недостатність І ступеню, помірні порушення вентиляції легенів по змішаному типу з перевагою обструктивних порушень, хворіє 5 років. Дослідженнями встановлено: рівень гістаміну в крові - 1,55 мкмоль/л, активність гістамінопексії низька і відповідає 14,2%, таким чином К = 4,04, що вказує на виражені алергічні порушення і підтверджує клінічний діагноз. Курс лікування - 240-260 годин. Приклад 5. Хвора М.З.Н., 37 років, поступила з діагнозом: інфекційно-алергічна форма бронхіальної астми середньої тяжкості у фазі ремісії, хронічний бронхіт, легенева недостатність І-ІІ ступеню, значні порушення вентиляційної здатності легенів по змішаному типу, хворіє 11 років. Результати аналізів: вміст гістаміну високий 2,31 мкмоль/л, рівень гістамінопексії - 21%, К = 4,1, що вказує на різкі алергічні порушення і підтверджує клінічний діагноз. Курс лікування становить 200-220 годин. Приклад 6. Хвора Л.Н.Я., 38 років, середньої тяжкості інфекційно-алергічної форми бронхіальної астми, фаза неповної ремісії, хронічний бронхіт у фазі неповної ремісії, алергічний риніт, легенева недостатність І-ІІ ступеню, значні порушення вентиляції легенів по змішаному типу, хворіє 13 років. Результати-досліджень: рівень гістаміну в крові - 3,08 мкмоль/л, гістамінопексії - 4,4%, відповідно К = 26,2, що відповідає різким алергічним порушенням і підтверджує клінічний діагноз. Курс лікування 200-220 годин. Із наведених прикладів видно, що в залежності від значень К описаним хворим призначалося лікування з різною інтенсивністю навантаження. Хворим, описаним в прикладах 1 і 2, призначалося лікування з високою інтенсивністю навантаження, описаним в прикладах 3 і 4 - середньої інтенсивності та 5, 6 - лікування із слабою інтенсивністю навантаження. Запропонований спосіб лікування бронхіальної астми, застосований на 430 хворих інфекційно-алергічної та поєднаної форм бронхіальної астми у віці від 16 до 65 років з давністю захворювання від 1 до 20 років. Контрольну груп у склали 120 пацієнтів, що лікувалися по відомому способу лікування бронхіальної астми. В результаті лікування запропонованим способом в порівнянні з контрольною групою спостерігалося зменшення рецидивів захворювання у хворих з помірними та вираженими алергічними порушеннями у 2 рази і різкими порушеннями в 1-1,5 раза, тобто рецидив не виникає до 1-2 років. У 38% хворих з вираженими порушеннями в катамнезі констатовано повну відсутність приступів бронхіальної астми протягом 2-3 років. Найбільш високі віддалені результати лікування встановлені у хворих з помірними порушеннями. Рецидив захворювання спостерігався протягом 3-5 років у 42 обслідуваних. Отже, запропонований спосіб лікування дозволяє швидко і достовірно провести диференційовану діагностику ступеню алергізації організму і допомагає правильно, диференційовано призначити лікування основного захворювання, що дозволяє скоротити строки перебування хворого на ліжку до уточнення діагнозу, загальну тривалість перебування хворого на ліжку, покращити діагноз захворювання і продовжити час ремісії. Спосіб може бути використаний для лікування алергічних захворювань легенів, зокрема бронхіальної астми, в умовах спелеостаціонарів.