Спосіб діагностики ступеня розвитку синдрому портальної гіпертензії у паціентів з дифузними змінами печінки

Спосіб діагностики ступеня розвитку синдрому портальної' гіпертензії у пацієнтів з дифузними змінами печінки, що включає проведення проби Вальсальви з оцінкою резистентності судин гепатобіліарноГзони, який Корисна модель відноситься до області медицини, а саме до променевої' діагностики, і може бути використана для виявлення ступеню розвитку синдрома портальної гіпертензії. Портальна гіпертензія - підвищення тиску в басейні воротної вени, викликане порушенням кровоточу в печінці різного походження і локалізації в портальних судинах, печінкових венах і нижньої порожньої вени [1]. У хворих хронічним гепатитом (ХГ) і цирозом печінки (ЦП) спостерігається розвиток синдрома портальної гіпертензії (СПГ), наявність котрого суттєво впливає на перебіг і вихід захворювання Відома в КЛІНІЧНІЙ практиці діагностика СПГ, основана на сполучному визначенні ступеню і характеру ураження печінки зі зміною розмірів селезінки, розвитком асцита і венозних анастомозів Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є ультразвукова діагностика СПГ, доповнена більш точними, кількісними показниками, що характеризують як розширення вен портальної' системи, портосистемних анастомозів, спленомегалію, асцит, оклюзію воротних вен, так і зміну доплерометричних показників швидкості кровотока в портальній системі [2]. Однак з'ясувалося, що у частини хворих цирозом печінки і наявністю клінічних ознак СПГ діаметр судин печінки не змінювався В наступному було виявлено, що про наявність СПГ при УЗД більш точно можно судити за зміню діаметра судин портальної системи за пробою Вальсальви [3]. Між тим, у ряда хворих з ЦП і цей показник оставався без змін, що зв'язують з розвитком порто-системних анастомозів і викидом частини крові в інші венозні басейни [4] В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу діагностики ступеню розвитку синд 2 вщрізняється тим, що додатково виконують контрольні доплерографічні дослідження кровотоку і при зміні співвідношення діаметрів судин на вдиху і видиху портальної системи печінки на 15-25% від норми судять про І ступінь або початкові зміни при синдромі портальної гіпертензії (СПГ), при зміні співвідношення діаметрів судин на вдиху і видиху портальної' системи печінки на 10-20% констатують II ступінь або помірні зміни при СПГ, а при зміні цього співвідношення не більше ніж на 10% визначають III ступінь або виражені зміни СПГ. рома портальної' ппертензії у пацієнтів з дифузними змінами печінки шляхом додаткового до УЗД проведення контрольних доплерометричних досліджень кровотока з врахуванням стаціонарних показань розмірів судин портальної системи з динамічною реакцією судин на підвищення внутрішньочеревного тиску і швидкості кровотока в них. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно корисної моделі, додатково виконують доплерографічні дослідження кровотока і при зміні співвідношення діаметрів судин на вдиху і видиху портальної системи печінки на 1525% вщ норми судять про І ступінь або початкові зміни при синдромі портальної гіпертензії, при зміні співвідношення діаметрів судин на вдиху і видиху портальної системи печінки на 10-20% констатують II ступінь або помірні зміни при синдромі портальної гіпертензії, а при зміні цього співвідношення не більше, ніж на 10% визначають III ступінь або виражені зміни синдрому портальної гіпертензії. Спосіб здійснюється наступним чином. Проводять ультразвукове дослідження діаметрів судин гепатобіліарної зони на вдиху і видиху. Додатково виконують контрольні доплерографічні дослідження кровотока Досліджено 32 пацієнти з хронічним захворюванням печінки на предмет діагностики синдрома портальної ппертензії Вік хворих складав від 22 до 60 років, в тому числі чоловіків - 27, жінок - 5. Всі хворі розділені були на три групи: А - 4 пацієнти з жировим гепатозом (жировою дистрофією печінки); В - 7 пацієнтів з ХГ; С - 17 пацієнтів з встановленим діагнозом ЦП, в тому числі у 4 пацієнтів дані зміни розвинулись на фунті хронічного алкоголізму. Патологію печінки веріфікували КЛІНІЧНО, а також за ю со О) 4935 даними функціональних проб печінки1 білірубін, загальний білок, альбумін, АпАТ, АсАТ, лужна фосфатаза, протромбін, тімолова І сулемові проби, сечовина, креатинін Всім пацієнтам проводилася полі позиційна ехографія за стандартною методикою з вимірянням основних ехографічних параметрів органів гепатобіліарної системи, а також оцінка ехоструктури печінки. Були вивчені геодинамічні показники в судинах воротної системи. Оцінювали судинний малюнок печінки, визначалася реакція судин воротної системи печінки при пробі Вальсалави з виміренням їх просвіту, а також швидкість кровотока на вишині підвищення внутрішньочеревного тиску. При пограничній гепатоспленомегалГі в групі А спостерігалось збільшення правої долі печінки до 140150мм з переважним збільшенням розмірів селезінки: 130-140х70мм і підвищенням площини до 40-50СМ2 Ехографічна картина при цьому мала такий вигляд: ехоструктура печінки була рівномірно ущільнена у двох досліджуваних випадках у двох інших мала ознаки гіпоехогенності. Кровоток у судинах печінки проспіджений на всьому протязі з визначенням відгалужень портальної і печінкової вен. Судинний "малюнок^1 збережений і доплерографічні показники в межах норми. При цьому дані проби Вальсави склали: зміну діаметра судин менше 25%, але більше 15%, портальної вени у дистальному відділі - 12-14 мм, селезінкової вени 7-8 мм У групі В у пацієнтів з КЛІНІЧНИМИ ознаками портальної' гіпертензії практично у всіх 15 випадках відмічалася виражена гепатомегалія і помірна спленомегалія, в тому числі: в одному випадку виражена спленомегалія і ще в одному - тільки гепатомегалія. Діаметр портальної вени варїрував від 19 до 15 мм, швидкість кровотока 9,5+2,0 см/с, а діаметр селезінкової вени 8-12 мм; у 2-х пацієнтів відмічалася виражена звивистість вени, при цьому швидкість кровоточу складала 15,3+4,2 см/с При проведенні проби Вальсапьви зміна діаметра судин відмічалася менш ніж на 20%, але більше ніж на 10% Чіткої і віропдної кореляції між клінічною картиною і біохімічними аналізами виявлено не було. В групі С - у пацЕнтів з цирозом печінки і вираженими проявами СПГ відмічалися: помірна гепатоспленомегалія - в 14 випадках, гепатомегалія з переважним збільшенням лівої долі печінки і помірною спленомегалією - у 5 пацієнтів, а також виражена спленомегалія - у З пацієнтів. Ехоструктура печінки при цьому була неоднорідна і різного ступеню гіперехогенності; контур печінки - бугристий і нерівний При цьому асцит різного ступеню відмічався у 15 випадках. Діаметр портальної* вени варіював у межах 10-13 мм, швидкість кровотока - 7,3+3 см/с; діаметр селезінкової вени 7-8мм - 17,5±2 см/с; індекс резистентності Комп'ютерна верстка А Крулевский печінкової артерії: у 17 випадках - 0,73±0,04, в 4 випадках (при алкоголізмі) - 0,60+0,60+0,05. В деяких випадках візуалиувалися порто-системні анастомози: спленоренальні - у 4-х пацієнтів, розширення вен стравохода - у 3-х, розширення круглої зв'язки печінки і розширення пароумбілікальної вени - у 5 випадках. При проведенні проби Вальсальви діаметр судин на вдиху і видиху практично не зменшувався і складав не більше 10% Таким чином, отримані дані свідчать про те, що у більшості хворих з СПГ основними ознаками є збільшення діаметра воротної і селезінкової вен, зменшення швидкості кровотока по воротній вені і збільшення швидкості кровотока по селезінковій вені. Разом з тим, варіювання розмірів судин і швидкості кровотока визначалося при більш пізніх змінах ХГ і ЦП. Найбільш чутлива на ранніх стадіях СПГ була проба Вальсальви, що свідчить про актуальність проведення навантажливих функціональних проб, незважаючи на більш широке використання в даний час нових технологій в УЗД: кольорове квартирування, використання високочастотних датчиків і т.п За даними ехографії печінки встановлено, що чим більше в печінці кріпних анастомозів між плками воротної вени І печінковими венами, тим бідніший і більш деформований малюнок внутрішньопечінкового портального русла. Тобто, для більш точної і ранньої оцінки, а також прогноза розвитку СПГ необхідний комплексний підхід в ультразвуковій діагностиці, що включає. оцінку ехографічних змін (розміри печінки, селезінки, ехоструктура); проведення проби Вальсальви з оцінкою резистентності судин гепатобіліарної зони; оцінку доплерометричних показників судин гепатобіліарної зони; визначення наявності порто-системних анастомозів. В порівнянні з прототипом, заявлений спосіб діагностики ступеню розвитку синдрома портальної' гіпертензії у пацієнтів з дифузними змінами печінки є неінвазивним, крім того, він дозволить з високим ступенем точності діагностувати СПГ ще до розвитку виражених клінічних ознак Лггература: 1. Подымова С.Д. Болезни печени. Руководство для врачей - М : Медицина, 1993. - 107с. 2. Дергачев А Н Ультразвуковая диагностика заболеваний внутренних органов. Справочное пособие М:РУДН, 1995.-185с. 3. Rails P.W Color Doppler sonography of the artery and portal venous system //Am.J.Radiol. - 1990. - V.155. P.517-525. 4. Биссет Р.А.Л., Хан А.Г Дифференциальный диагноз при абдоминальном ультразвуковом исследовании. - Витебск, 1997. - 38-44с. Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти І науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, D3680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 42, 01601