Спосіб катетеризації власної печінкової артерії для проведення регіонарної хіміотерапії при злоякісних новоутвореннях печінки

1. Спосіб катетеризації власної печінкової артерії при злоякісних новоутвореннях печінки, котрий включає катетеризацію власної печінкової артерії через праву шлунково-сальникову артерію і наступне проведення регіонарної хіміотерапії, який 3 50450 визначення наявності кровотечі з катетеризованої судини, а основні стовбури цих артерій належать до судин 3 і 4 рівня і можуть бути розташовані в конгломераті метастатично уражених лімфатичних вузлів, отже, розвинута кровотеча може бути смертельно небезпечною. Фіксація не мобілізованої правої шлунково-сальникової артерії до передньої черевної стінки, внаслідок пухлинного набряку і пухлинної інфільтрації цієї зони, призводить до транспозиції антрального відділу шлунка та порушення евакуації їжі. Також після виймання катетера при даному способі нерідко утворюються гематоми, а при вторинному їх інфікуванні виникає маса серйозних ускладнень. Корисна модель вирішує задачу забезпечення максимального зниження кількості ускладнень, пов'язаних з катетеризацією печінкової артерії та вийманням з неї катетера після закінчення лікування, за рахунок формування ангіостоми, практично у всіх анатомічних варіантах розташування і довжини шлунково-сальникової артерії. Поставлена задача вирішується тим, що катетер у власну печінкову артерію проводять через праву шлунково-сальникову артерію, яку попередньо мобілізують у проксимальному напрямку з підлеглою перивазальною клітковиною, шляхом лігування пристінкових гілок у капітальному напрямку до рівня відходження другої пристінкової гілки правої шлунково-сальникової артерії, формуючи ангіостому. Після катетеризації власної печінкової артерії куксу артерії з катетером (ангіостому) виводять через контрапертурний прокол у правому підребер'ї на шкіру передньої черевної стінки і залишають протягом усіх курсів хіміотерапії. Новим у заявленому технічному рішенні є формування мобілізованої кукси судини з підлеглою перивазальною клітковиною у вигляді ангіостоми та виведення її через контрапертурний прокол у правому підребер'ї на шкіру передньої черевної стінки. Таким чином, забезпечується можливість видалення катетера без повторної операції, практично виключається можливість виникнення кровотечі й утворення гематом при вийманні катетера, а також транспозиції антрального відділу шлунка. Спосіб здійснюється таким чином. Виконують верхньо-серединну лапаротомію з ревізією органів черевної порожнини. При наявності метастазів у печінці виконують катетеризацію власної печінкової артерії. Для цього виділяють праву шлунково Комп’ютерна верстка О. Рябко 4 сальникову артерію за Ecker і співавт. (1962), двічі перев'язують її й перетинають і здійснюють мобілізацію судини в проксимальному напрямку уздовж великої кривизни шлунка з підлеглою перивазальною клітковиною шляхом лігування пристінкових судин до рівня відходження другої пристінкової гілки, формують таким чином ангіостому. Просвіт мобілізованої артерії розкривають і вводять катетер, який проводять з правої шлунковосальникової артерії через шлунководванадцятипалу артерію у власну печінкову артерію. Довжина уведеного в артерію катетера становить 12-14см. Контроль правильності розташування катетера у власній печінковій артерії здійснюють пальпаторно і хромоангіографічно, повільним введенням у катетер 4-5мл 1% розчину метиленового синього. Катетер фіксують до правої шлунково-сальникової артерії двома лігатурами. Кінець мобілізованої правої шлунково-сальникової артерії з уведеним в неї катетером проводять через контрапертурний прокол на передню черевну стінку і фіксують до шкіри. Лапаротомну рану ушивають наглухо. Після відновлення перистальтики кишечника, приблизно на 2-4 добу, починають внутрішньоартеріальну хіміотерапію. Приклад конкретного використання способу: 1. Хвора К. Діагноз: рак верхньоампулярного відділу прямої кишки, T4N3M1, IV стадія. Метастази в печінку. II кл.гр. Хворій виконана операція - паліативна резекція прямої і сигмовидної кишок, і у зв'язку з метастазами в печінку та відсутністю відділених метастазів в інших органах, відповідно до заявленого способу виконана катетеризація власної печінкової артерії. У післяопераційному періоді на 3 добу розпочатий курс внутрішньоартеріальної хіміотерапії за схемою: 5-фторурацил, елоксатин, лейковорин. Хворій проведено 8 курсів реґіонарної хіміотерапії. Тривалість перебування катетера в артерії склала близько 8 місяців. Після закінчення лікування катетер був видалений. Ускладнень, пов'язаних з перебуванням катетера в судині під час проведення лікування і його видаленням, не було. За запропонованим способом проліковано 104 пацієнта, яким була застосована методика катетеризації власної печінкової артерії, в результаті чого ускладнень, пов'язаних із тривалим перебуванням катетера у власній печінковій артерії та після його виймання, відзначено не було. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601