Спосіб великолоскутної краніотомії у ссавців із інтракорпоральним збереженням кісткового клаптя у контралатеральній (по відношенню до місця проведення операції) субгалеальній кишені m.occipitofrontalis після ви

Спосіб великолоскутної краніотомії у ссавців із інтракорпоральним збереженням кісткового клаптя у контралатеральній (по відношенню до місця проведення операції) субгалеальній кишені m.occipitofrontalis після видалення великого фрагменту склепіння черепу, що є методом кістковоп 3 50723 наційний отвір до структур головного мозку, але він не забезпечує тривалу декомпресію інтракраніального простору, бо передбачає повернення кісткового клаптя на його місце одразу після завершення основного етапу операції, та має певні обмеження у розмірах випилюваного кісткового клаптя. Задачею запропонованої корисної моделі є розробка способу великолоскутної краніотомії із можливістю з одного боку забезпечити адекватну та тривалу декомпресію інтракраніального простору, з іншого боку забезпечити відстрочене відновлення нормальної анатомії черепу з використанням аутологічного матеріалу. Поставлена задача вирішується тим, що після видалення великого фрагменту склепіння черепу (до 70 % склепіння черепу) у ссавців у вигляді одного чи кількох кісткових клаптей та максимально ефективного для декомпресії розтину твердої мозкової оболонки у проекції кісткового дефекту, отриманий кістковий клапоть розміщують у контралатеральному (по відношенню до місця проведення операції) субгалеальному просторі у штучно сформованій субгалеальній кишені m.occipitofrontalis до моменту проведення операції краніопластики, у ході котрої даний кістковий клапоть виймають із субгалеальної кишені повертають на його попереднє місце та фіксують у ході операції краніопластики. Спосіб виконується наступним чином. Обробка операційної рани розчином антисептиків. Розтин м'яких тканин до кістки черепу у проекції передбачаємого місця проведення трепанації черепу таким чином, щоби відстань між краями сформованої м'якотканинної рани та краями передбачаємого кісткового дефекту була не менше ніж 10 % від діаметру передбачаємого кісткового дефекту. За допомогою пилки джиглі, або високооборотної фрези виконують декомпресивну краніотомію - випилюють кістковий клапоть (до 70 % склепіння черепу), та проводять розтин твердої мозкової оболонки у проекції кісткового дефекту максимально ефективний для проведення основного етапу операції та для декомпресії інтракраніального простору. Далі виконують основний етап Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 4 операції в залежності від патології (нейротравма, нейроонкологія, судинна патологія, та інші). Якщо після виконання основного етапу операції зберігається підвищення інтракраніального тиску та знижена пульсація речовини головного мозку - тверда мозкова оболонка не ушивається, та кістковий клапоть не повертається на місце, а розміщується у контралатеральному (по відношенню до місця проведення операції) субгалеальному просторі у штучно сформованій субгалеальній кишені m.occipitofrontalis. Пошарове ушивання м'яких тканин, та обробка операційної рани розчинами антисептиків. По мірі лікування після нормалізації інтракраніального тиску, у ході другої операції проводять розтин м'яких тканин старої післяопераційної рани, відсепаровують м'які тканини від твердої мозкової оболонки та від рубців, проводять пластику твердої мозкової оболонки, збережений кістковий клапоть виймають із субгалеальної кишені, повертають на його попереднє місце та фіксують або швами, або спеціальними металевими конструкціями. В порівнянні із найближчим аналогом, запропонований спосіб має ряд переваг: - можливість забезпечення адекватної і тривалої хірургічної декомпресії інтракраніального простору при багатьох видах нейрохірургічної патології; - можливість забезпечення тривалих отворів у черепі для встановлення імплантів для електростимуляції кори головного мозку, систем для регіонарного введення фармакологічних речовин; - можливість відносно простого та небагатовартісного збереження випиленого кісткового клаптя, його подальшого повернення та повного відновлення первинної нормальної анатомії черепу аутологічним матеріалом. Джерела інформації: 1. А.П. Ромоданов, Н.М. Мосийчук. Нейрохирургия. Київ, «Вища школа», 1990; 2. В.В. Лебедев, В.В. Крылов. Неотложная нейрохирургия. Москва, «Медицина», 2000; 3. Е.Н. Кондаков, В.В. Кривецкий. Черепномозговая травма. Санкт-Петербург «СпецЛит», 2002. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601