Спосіб великолоскутної краніотомії у ссавців із екстракорпоральним збереженням кісткового клаптя після видалення великого фрагменту склепіння черепу

Спосіб великолоскутної краніотомії у ссавців із екстракорпоральним збереженням кісткового клаптя після видалення великого фрагменту склепіння черепу, що є методом кістковопластичної краніотомії, який відрізняється тим, що після видалення великого фрагменту склепіння черепу 3 50724 ршення основного етапу операції, та має певні обмеження у розмірах випилюваного кісткового клаптя. Задачею запропонованої корисної моделі є розробка способу великолоскутної краніотомії із можливістю з одного боку забезпечити адекватну та тривалу декомпресію інтракраніального простору, з іншого боку забезпечити відстрочене відновлення нормальної анатомії черепу з використанням аутологічного матеріалу. Поставлена задача вирішується тим, що після видалення великого фрагменту склепіння черепу (до 70% склепіння черепу) у ссавців у вигляді одного чи кількох кісткових клаптей та максимально ефективного для декомпресії розтину твердої мозкової оболонки у проекції кісткового дефекту, отриманий кістковий клапоть на протязі 1 години знаходиться у 5% розчині фурациліну, далі його виймають, кладуть у стерильний поліетиленовий пакет та зберігають у морозильній камері при температурі нижче 0°С до моменту проведення операції краніопластики, у ході котрої проводять пластику твердої мозкової оболонки, а заморожений кістковий клапоть виймають, розморожують витримують 1 годину у 5% розчині фурациліну та повертають на його попереднє місце у ході операції краніопластики. Спосіб виконується наступним чином. Обробка операційної рани розчином антисептиків. Розтин м'яких тканин до кістки черепу у проекції передбачаємого місця проведення трепанації черепу таким чином, щоби відстань між краями сформованої м'якотканинної рани та краями передбачаємого кісткового дефекту була не менше ніж 10% від діаметру передбачаємого кісткового дефекту. За допомогою пилки джиглі, або високооборотної фрези виконують декомпресивну краніотомію - випилюють кістковий клапоть (до 70% склепіння черепу), та проводять розтин твердої мозкової оболонки у проекції кісткового дефекту максимально ефективний для декомпресії інтракраніального простору. Далі виконують основний етап операції в залежності від патології (нейротравма, нейроонкологія, судинна патологія, та інші). Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 Якщо після виконання основного етапу операції зберігається підвищення інтракраніального тиску та знижена пульсація речовини головного мозку тверда мозкова оболонка не ушивається, та кістковий клапоть не повертається на місце, а після його експозиції у 5% розчині фурациліну на протязі 1 години запаковується у стерильний поліетиленовий пакет та зберігається у морозильній камері при температурі нижче 0°С. Пошарове ушивання м'яких тканин, та обробка операційної рани розчинами антисептиків. По мірі лікування після нормалізації інтракраніального тиску, у ході другої операції проводять розтин м'яких тканин старої післяопераційної рани, відсепаровують м’які тканини від твердої мозкової оболонки та від рубців, проводять пластику твердої мозкової оболонки, збережений кістковий клапоть розморожують, витримують на протязі 1 години у 5% розчині фурациліну, повертають на його попереднє місце та фіксують або швами, або спеціальними металевими конструкціями. В порівнянні із прототипом, запропонований спосіб має ряд переваг: - можливість забезпечення адекватної і тривалої хірургічної декомпресії інтракраніального простору при багатьох видах нейрохірургічної патології; - можливість забезпечення тривалих отворів у черепі для встановлення імплантів для електростимуляції кори головного мозку, систем для регіонарного введення фармакологічних речовин; - можливість відносно простого та небагатовартісного збереження випиленого кісткового клаптя, його подальшого повернення та повного відновлення первинної нормальної анатомії черепу атологічним матеріалом. Література: 1. А.П. Ромоданов, Н.М. Мосийчук. Нейрохирургия. Київ, «Вища школа», 1990; 2. В.В. Лебедев, В.В. Крылов. Неотложная нейрохирургия. Москва, «Медицина», 2000; 3. Е.Н. Кондаков, В.В. Кривецкий. Черепномозговая травма. Санкт-Петербург «СпецЛит», 2002. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601