Спосіб хірургічного лікування хронічного геморою і-ііі стадії

Спосіб хірургічного лікування хронічного геморою І-III стадії, що включає введення склерозанту у внутрішні гемороїдальні вузли, який відрізняється тим, що ін'єкцію склерозуючої суміші проводять вибірково, у місця залягання анальностовпових артерій, локалізацію яких визначають за допомогою інтраопераційної трансректальної доплерометрії. (19) (21) u201002380 (22) 03.03.2010 (24) 25.06.2010 (46) 25.06.2010, Бюл.№ 12, 2010 р. (72) МІШАЛОВ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ, ЦЕМА ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ, ЛУРІН ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 3 51085 метрії визначають локалізацію анально-стовпових артерій, в місця залягання яких прицільно вводять склерозуючу суміш, що дозволяє провести максимально повну хімічну дезартеризацію верхньої прямокишкової артерії та досягти зменшення частоти післяопераційних ускладнень і рецидивів захворювання при проведенні лікування в один етап. Спосіб виконують наступним чином: Руки хірурга та анальний канал обробляють розчином хлоргексидину. Виконують термінальну анестезію за допомогою місцево-анестезуючого гелю (Нефлуан, Катеджель, Луан). За допомогою проктоскопу з доплерометричним датчиком A.M.I. HAL-Doppler II (Agency for Medical Innovations, Austria) визначають розташування анальностовпових артерій (дистальних гілок верхньої прямокишкової артерії) в нижньоампулярному відділі прямої кишки. В місцях візуалізованих приток верхньої прямокишкової артерії за допомогою спеціальної голки з обмежувачем проводять ін'єкцію 0,30,5мл 3% розчину етоксисклеролу (полідоканол). Введення склерозанту проводять в усі визначені доплерометрично місця залягання анальностовпових артерій в один етап. Виконання оперативного втручання, згідно корисної моделі, має наступні переваги: - лікування проводиться в один етап; - за рахунок візуалізації всіх анальностовпових артерій в нижньоампулярному відділі прямої кишки стає можливим виконання максимально повної хімічної дезартеризації верхньої прямокишкової артерії з урахуванням індивідуальних особливостей її ангіоархітектоніки. - повна одноетапна хімічна дезартеризація верхньої прямокишкової артерії дозволяє усунути основний патогенетичний чинник виникнення геморою - гемодинамічний фактор, а тому дозволяє запобігти появі рецидиву захворювання; - за рахунок прицільного введення склерозанту досягається зменшення загального об'єму введеної склерозуючої суміші, що забезпечує зменшення післяопераційного больового синдрому та середньої кількості доз спожитого анальгетику. Приклад: Хворий Г., госпіталізований до відділення 10.09.2008 року з діагнозом: хронічний геморой III стадії в фазі ремісії. При клінікоінструментальному та лабораторному обстеженні хворого протипоказань до оперативного втручання не виявлено. 11.09.2008 року хворому виконано хірургічне втручання згідно корисної моделі. Під час трансректальної доплерометрії у хворого візуалізовано 7 анально-стовпових артерій (на 1, 3, 5, 7, 8, 9, 11 годинах умовного циферблата), в проекції який, в один етап введено по 0,3мл 3% розчину етоксисклеролу. Післяопераційний період протікав гладко, ускладнень лікування не було. Після склеротерапії хворий відмічав помірний больовий Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 4 синдром, що купувався одноразовим введенням ненаркотичного анальгетика (2мл 50% розчину анальгіну). На наступний день після операції хворий в задовільному стані виписаний зі стаціонару. На контрольному огляді через 1 рік - рецидиву анальних кровотеч та випадіння вузлів хворий не відмічав. Запропонований спосіб застосовувався у лікуванні 14 пацієнтів. Всім хворим лікування проводили в один етап. В одного пацієнта відмічався локальний некроз слизової оболонки в місці ін'єкції, що не потребувало додаткових лікувальних заходів. Інших післяопераційних ускладнень не спостерігалося. В терміни спостереження до 1 року в усіх хворих вдалося отримати добрий результат – рецидиву анальних кровотеч та випадіння вузлів не спостерігалося. Середня доза спожитого анальгетика (2мл 50% розчину анальгіну) склала 2,3 доз. В той же час, із 15 хворих, які лікувалися згідно способу-аналогу, у 13 пацієнтів проведено два етапи лікування, а у 2 хворих - 3 етапи з інтервалом 12-14 діб. В післяопераційному періоді у 5 пацієнтів відмічався некроз ділянки слизової оболонки в місцях ін'єкції склерозуючої суміші, що стало причиною тривалого інтенсивного післяопераційного больового синдрому; у одного пацієнта на другий день після операції виникли явища гострого аноректального тромбозу, що купувався консервативно. В терміни спостереження до 1 року в 12 хворих вдалося отримати добрий результат (зникнення анальних кровотеч та випадіння вузлів); у 2 пацієнтів - задовільний (значне зниження інтенсивності основних проявів геморою); у 1 хворого - незадовільний результат (рецидив захворювання). Середня доза спожитого анальгетика (2мл 50% розчину анальгіну) склала 5, 6 доз. Спосіб, що заявляється апробований на базі кафедри хірургії №4 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України та проктологічного відділення Головного військово-медичного клінічного центру МО України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Література: 1. Воробьев Г.И. Основы колопроктологии. М.: «Медицинское информационное агенство»,2006.- 432 с. 2. Ривкин В.Л., Капуллер Л.Л. Геморрой. - М., Медицина.-1984, 176с. 3. Савченко Ю.Л., Половинкин В.В., Хмелин В.И. Современные технологии оперативного лечения геморроя.//Хирургия. Журнал имени Н.И.Пирогова. - 2002.- №8.- с.53-57. 4. Воробьев Г.И. Геморой / Воробьев Г.И., Ю.А.Шелыгин, Л.А.Благодарный.. - М.: из-во «Митра-Пресс», 2002. - 192с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601