Спосіб хірургічного лікування хронічного комбінованого геморою ііі-іv стадії

Спосіб хірургічного лікування хронічного комбінованого геморою, що містить циркулярне видалення слизової оболонки анального каналу разом з гемороїдальними вузлами, який відрізняється тим, що циркулярно надсікають слизову оболонку анального каналу в ділянці перехідної зони та видаляють її єдиним блоком разом з гемороїдальними вузлами з наступним відсепаровуванням слизової оболонки дистальної частини прямої кишки та низведенням її в демукозований анальний канал і підшиванням до періанальної шкіри в ділянці перехідної зони. (19) (21) u200712354 (22) 07.11.2007 (24) 25.03.2008 (46) 25.03.2008, Бюл.№ 6, 2008 рік (72) ПОЛІНКЕВИЧ БРОНІСЛАВ СТАНІСЛАВОВИЧ, UA, РАХНІЙ ГРИГОРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, UA, ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ, UA, ПЕТРИЩЕ ІРИНА ЙОСИПІВНА, UA (73) ПОЛІНКЕВИЧ БРОНІСЛАВ СТАНІСЛАВОВИЧ, UA, РАХНІЙ ГРИГОРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, UA, ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ, UA, ПЕТРИЩЕ ІРИНА ЙОСИПІВНА, UA (56) 3 атравматичним шовним матеріалом. В задній прохід вводять мазеву турунду. Приклад: Хворий С, госпіталізований до відділення 22.01.2007 з діагнозом: хронічний комбінований геморой IV стадії, ускладнений кровотечами, циркулярним випадінням внутрішніх гемороїдальних вузлів III стадії. Хворий обстежений. Протипоказань до операції не було. 23.01.2007 року виконали операцію: циркулярно надсікли слизову оболонку анального каналу в ділянці перехідної зони, відсепарували її в проксимальному напрямку та видалили єдиним блоком разом з зовнішніми та внутрішніми гемороїдальними вузлами з прошиванням равликових артерій вузловими швами, після чого відсепарували слизову оболонку дистальної частини прямої кишки та низвели її в демукозований анальний канал і підшили до періанальної шкіри в ділянці перехідної зони атравматичним шовним матеріалом "Вікріл" (3-0, 26мм, 1/2с). В задній прохід ввели турунду з маззю "Вишневського". Перебіг післяопераційного періоду гладкий. 26.01.2007 хворий виписаний в задовільному стані. Контрольне обстеження 26.02.2007 - ознак рубцювання та розвитку структур заднього проходу немає. Запропонований спосіб застосовувався у лікуванні 12 хворих. В усіх хворих ознак рубцювання та розвитку структур заднього проходу не було. В той же час, із 12 хворих, прооперованих по способу аналогу, спостерігались ускладнення у вигляді рубцювання та розвитку структур заднього проходу, що в 5 випадках привело до повторних оперативних втручань для лікування структури. Отже, застосування запропонованого способу дозволяє знизити кількість ускладнень у вигляді рубцювання та розвитку структур заднього проходу. 31045 4