Спосіб завершення операції після екстраперитонеального закриття петельної колостоми

Спосіб завершення операції після екстраперитонеального закриття петельної колостоми, що 3 51086 рахунок накладання кисетного інтрадермального шва. Шов накладають наступним чином. Атравматичним шовним матеріалом вікрил 3/0 роблять горизонтальні стібки через дермальний шар шкіри 0,8-1,0см, з кроком у 0,3-0,4см. Залежно від розмірів рани накладають 4-10 таких стібків. Після затягування кисетного шва повинен залишитися рановий канал до 0,4-0,7см в діаметрі. У випадку, коли після затягування кисетного шва утворюється більший за розмірами рановий канал, його звужують за допомогою додаткового стібка через протилежні краї шкірної рани (після затягування основного кисетного шва). В післяопераційному періоді виконують перев'язки з обов'язковою ревізією ранової порожнини через рановий канал в перші 2-4 доби за допомогою затискача типу "москіт". Рану протягом 3-4 діб до виповнення ранового каналу грануляціями обробляють адсорбуючою присипкою. Після виповнення ранового каналу молодою грануляційною тканиною рану ведуть відкритим способом. Кисетний шов з рани знімають в амбулаторних умовах на 14-18-ту добу післяопераційного періоду. Завершення оперативного втручання, згідно корисної моделі, має наступні переваги: - зменшується частота нагноєнь післяопераційної рани за рахунок постійного відтоку ранового ексудату через рановий канал; - відсутня необхідність у проведенні антибіотикопрофілактики за рахунок адекватного дренування глибоких шарів рани та можливості моніторингу ранового процесу; - є можливість контролю за перебігом ранового процесу в глибині операційної рани шляхом інструментальної її ревізії через рановий канал; - за рахунок можливості ведення рани відкритим шляхом починаючи з 4-5-ї доби післяопераціного періоду, хворий може бути виписаний зі стаціонару, що зменшує тривалість стаціонарного лікування; - після загоєння рани утворюється невеличкий зірчастий післяопераційний рубець. Приклад: хвора Д., госпіталізована до відділення 07.09.2009 року з діагнозом: Рак середньоампулярного відділу прямої кишки, IIст., II клінічна група, ускладнений субкомпенсованою товстокишковою непрохідністю. Стан після низької апаратної Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 передньої резекції прямої кишки з накладанням превентивної петельної трансверзостоми від 08.07.2009 року. Хворій 08.09.2009 року виконано екстраперитонеальне закриття петельної трансверзостоми на 3/4 за Мельниковим. Післяопераційну рану ушили згідно корисної моделі. Перебіг післяопераційного періоду гладкий, без ускладнень, починаючи з четвертої доби післяопераційного періоду рана велася відкритим шляхом. Хворий виписаний зі стаціонару на п'яту добу після операції. Кисетний шов знятий на 14-ту добу післяопераційного періоду. На контрольному огляді через 3 місяці після сформувався ніжний зірчастий рубець 1,2см в діаметрі. Запропонований спосіб застосовувався у лікуванні 13 пацієнтів. В усіх хворих вдалося отримати добрий результат - нагноєння післяопераційної рани, розходження її країв не виявлено. Післяопераційна рана загоїлася без ускладнень з формуванням невеличкого зірчастого рубця. Середня тривалість стаціонарного лікування становила 5,7 ліжко-дні. В той же час, з 25 хворих, прооперованих згідно способу-аналогу, у 11 виникли наступні ускладнення: у 5 хворих - нагноєння післяопераційної рани, у 2 пацієнтів - розходження країв рани після зняття швів, у 3 хворих - сероми післяопераційної рани, які ліквідовані після зняття частини швів з операційної рани, а у одного пацієнта виникла товстокишкова нориця, що самостійно закрилася через півтора місяця після операції. Середня тривалість стаціонарного лікування хворих склала 10,4 ліжко-дні. У хворих з нагноєннями післяопераційної рани проводилося відкрите ведення рани з її загоєнням вторинним натягом з утворенням грубого післяопераційного рубця. Спосіб, що заявляється апробований на базі кафедри хірургії №4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України та проктологічного відділення Головного військово-медичного клінічного центру МО України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Джерела інформації: 1. Воробьев Г.И., Царьков П.В. Основы хирургии кишечных стом. - М.: ЗАО "Издательство "Стольный град", 2002, - 160с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601