Спосіб радикальної мастектомії у хворих на рак молочної залози з надмірною масою тіла

Спосіб радикальної мастектомії у хворих на рак молочної залози з надмірною масою тіла, що 3 рухів в плечовому суглобі. При використанні екзопротеза вказаний дефект значно зменшує косметичний ефект останнього. Задачею корисної моделі, що заявляється є профілактика післяопераційних ускладнень та покращення функціональних і косметичних результатів операції. Технічний результат, що досягається від вирішення задачі полягає в скороченні терміну загоєння післяопераційної рани, профілактиці ускладнень (тривала лімфорея, серома, контрактура плечового суглоба, вторинне інфікування), зменшенні вираженості післяопераційного болю, можливості проведення відстроченої пластики молочної залози як аутологічними тканинами, так і ендопротезом, досягненні кращого косметичного результату. Відновлення нормальної анатомічної форми пахвової ямки в поєднанні з екзопротезом дозволяє уникнути психічних розладів, пов'язаних з втратою жіночої привабливості, прискорити психічну та соціальну реабілітацію жінок. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі радикальної мастектомії за Мадденом, який передбачає збереження грудних м'язів, згідно корисної моделі виконують два горизонтальні дугоподібні розрізи шкіри навколо молочної залози, які починаються з парастеральної ділянки і на перетині з передньою аксилярною лінією, дугоподібно згинають їх під кутом 60° в напрямку до верхівки пахвової ямки, молочну залозу разом з клітковиною аксилярної ділянки видаляють моноблочно, пошарово ушивають рану з формуванням аксилярної ділянки за рахунок пластики шкірних клаптів, ділянка. Особливістю даного способу є можливість відновлення анатомічної форми пахвової ямки. Спосіб здійснюється наступним чином: два горизонтальні дугоподібні розрізи шкіри навколо молочної залози за П.А. Герценом, які починаються з парастернальної ділянки і на перетині з передньою аксилярною лінією дугоподібно згинають під кутом 60° в напрямку до верхівки пахвової ямки, молочну залозу разом з клітковиною аксилярної ділянки видаляють моно блочно. Після завершення основного етапу операції здійснюють контроль гемостазу, дренування пахвової ділянки через контрапертуру ПВХ-трубкою з вакуумаспірацією, пошарово ушивають рану з формуванням аксилярної ділянки за рахунок пластики шкірних клаптів. Шкірний шов. Приклад конкретного виконання: Хвора Б-юк Г.Г., 70 років, надійшла до хірургічного відділення Київської міської онкологічної лікарні 02.02.2010р. зі скаргами на утворення в лівій молочній залозі. При об'єктивному обстеженні: на межі верхніх квадрантів (1,0см від ареоли) лівої молочної залози, визначається щільна, горбкувата, малорухома пухлина з частково нечіткими контурами, розміром 2 2см. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Виділень з сосків не 51084 4 має. При рентгенологічному, сонографічному дослідженнях встановлено діагноз: рак лівої молочної залози 1 ст. T1N0M0, який верифікований цитологічно. Оперована 03.02.10р. - за способом, що заявляється. Довжина шкірного розтину склала 28см. Перебіг післяопераційного періоду неускладнений, рана загоїлася первинним натягом. Протягом першого післяопераційного дня хвора потребувала знеболення внутрішньом'язовим введенням 2мл кетолонгу двічі на добу; протягом 2-3 діб після операції - пероральним застосуванням кетанову по 1 табл. двічі на добу; з 4 доби після операції потреби у анальгетиках не було. Кількість серозної рідини, яку евакуювали при перев'язках у середньому склала 25мл; лімфорея припинилася на 12 добу післяопераційного періоду. Косметичний ефект з екзопротезуванням оцінено як відмінний. Спосіб, що заявляється був апробований у клініці онкології Національного медичного університету на базі хірургічного відділення міської онкологічної лікарні в 2009 р. (за методом прооперовано 15 хворих) і показав себе високоефективним, безпечним в онкологічному плані, що дозволяє його рекомендувати для використання в практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. Спосіб, що заявляється, дозволяє уникнути зайвого косметичного дефекту (мішкоподібне вип'ячування в аксилярній ділянці), зменшити небезпеку виникнення ускладнень (тривала лімфорея, серома, контрактура плечового суглоба з боку операції, вторинне інфікування), скоротити тривалість післяопераційного періоду та зменшити потребу в анальгетиках, досягти кращого косметичного результату, а також забезпечує можливість проведення відстроченої пластики молочної залози як аутологічними тканинами, так і ендопротезом. Список літератури: 1. Семиглазов В.Ф., Канаев С.В., Пожарисский К.М. и др. Органосохраняющее лечение ранних стадий инвазивного рака молочной железы. Методические указания. - СПб, 2001. 2. Семиглазов В.Ф., Нургазиев К.Ш., Арзуманов А.С. Опухоли молочной железы (лечение и профилактика). - Алматы, 2001. - 345с. 3. Холдин С.А., Дымарский Л.Ю. Расширенные радикальные операции при раке молочной железы. - Л.: Медицина, 1975. - 232с. 4. Halsted W.S. A clinical and histological study of certain adenocarcinoma of the breast // Ann Surg. 1898. - Vol. 28. - P. 557. 5. Patey D.H., Dyson W.H. The prognosis of carcinoma of the breast in relation to the type of operation performed // Brit. J. Cancer. - 1948. - Vol. 2. - P. 7-13. 6. Urban J.A., Baker H.W. Radical mastectomy in continuity with en block resection of the internal mammary lymth chain // Cancer (Philad.). - 1952. Vol. 5. - P. 992-1008. 5 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 51084 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601