Спосіб діагностики ступеня недостатності кондиціонуючої функції дихального апарата у потенційних реципієнтів ниркового алотрансплантата

Спосіб діагностики ступеня недостатності кондиціонуючої функції дихального апарата (КФДА) у потенційних реципієнтів ниркового алотрансплантата, що включає вимірювання респіраторного 3 51645 рою 30°С впродовж 15 хвилин на початку операції та на початку кожного часу операції з подальшим обрахуванням середнього показника за весь термін дослідження. Обчислюють різницю температури видихуваного повітря і аксилярної температури тіла T , й при T від 0° до 0,4° - діагностують відсутність (0 ступінь) недостатності КФДА, при T від 0,5° до 0,9° діагностують 1 ступінь недостатності КФДА, при T від 1° до 2° - діагностують 2 ступінь недостатності КФДА, при T > 2° - діагностують 3 ступінь недостатності КФДА. Приклад 1 Пацієнтка 31 рік. Термінальна стадія хронічної ниркової недостатності з серпня 2007 року. Початок гемодіалізного лікування з вересня 2007 року. Обстежена як потенційний реципієнт ниркового алотрансплантата, протипоказань до оперативного втручання не виявлено. Рентгенографія органів грудної клітки без патології. 22 01.2009 року виконана трансплантація нирки від родинного донора. Під час операції проведена оцінка КФДА. Отримана T дорівнювала 0,4°, тобто діагностована відсутність недостатності КФДА. З метою профілактики інфекційних ускладнень пацієнтці періоопераційно введено тієнам 1г, в подальшому антибактеріальна терапія не застосовувалася. Післяопераційний період мав гладкий плин. Пацієнтка виписана на 13 добу після трансплантацій з задовільно функціонуючим трансплантатом. Приклад 2 Пацієнтка 28 років. Термінальна стадія хронічної ниркової недостатності з березня 2008 року. Початок гемодіалізного лікування з квітня 2008 року. Обстежена як потенційний реципієнт ниркового алотрансплантата, абсолютних протипоказань до оперативного втручання не виявлено. Рентгенографія органів грудної клітки: корні легень розширені, в хвостових відділах мають місце перібронхіальні зміни. 25.09.2009 виконана трансплантація нирки від трупного донора. Під час операції проведена оцінка КФДА. Отримана T дорівнювала 0,7°, тобто діагностована 1 ступінь недостатності КФДА. З метою профілактики інфекційних ускладнень пацієнтці періоопераційно введено тієнам 1г, та по 1г тієнаму впродовж наступних 2 діб. Післяопераційний період мав гладкий плин. Пацієнтка виписана на 27 добу після трансплантацій з задовільно функціонуючим трансплантатом. Приклад 3 Пацієнтка 25 років. Термінальна стадія хронічної ниркової недостатності з листопада 2008 року. Початок гемодіалізного лікування з листопада 2008 року. Обстежена як потенційний реципієнт ниркового алотрансплантата, протипоказань до оперативного втручання не виявлено. Рентгенографія органів грудної клітки без патології. 03.03.2009 виконана Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 трансплантація нирки від родинного донора. Під час операції проведена оцінка КФДА. Отримана T дорівнювала 1,4°, тобто діагностована 2 ступінь недостатності КФДА. З метою профілактики інфекційних ускладнень пацієнтці періоопераційно введено тієнам 1г, та по 1г тієнаму впродовж наступних 2 діб. Післяопераційний був ускладнений розвитком гострого бронхіту, у зв'язку з чим антибактеріальну терапію було продовжено до 7 діб. Пацієнтка виписана на 43 добу після трансплантації з задовільно функціонуючим трансплантатом. Приклад 4 Пацієнтка 35 рік. Термінальна стадія хронічної ниркової недостатності з вересня 2009 року. Гемодіалізне лікування не проводилось. Обстежена як потенційний реципієнт ниркового алотрансплантата, протипоказань до оперативного втручання не виявлено. Рентгенографія органів грудної клітки без патології. 21.10.2009 року виконана трансплантація нирки від родинного донора. Під час операції проведена оцінка КФДА. Отримана T дорівнювала 2,2°, тобто діагностована 3 ступінь недостатності КФДА. Післяопераційний період ускладнився лівосторонньою нижньодолевою пневмонією, яка прийняла затяжний перебіг. Пацієнтка отримувала тривалу антибактеріальну терапію. Виписана на 64 добу після трансплантації з задовільно функціонуючим трансплантатом. Запропонований нами спосіб має наступні переваги: кондиціонуючі можливості дихального апарата визначаються, принаймні, трьома основними його морфофункціональними параметрами: 1) розміром (площею) кондиціонуючих поверхней дихального апарата, контактуючих з дихальним повітрям; 2) температурою цих поверхней, яка залежить від гемодинамічної доставки до них тепла від «серцевини» тіла; 3) кількістю повітря, що кондиціонується, і яке визначається об'ємно-ємкісними та вентиляційними параметрами. Оскільки в умовах ШВЛ об'ємні параметри являли собою константу (дихальний об'єм був постійним і розраховувався на підставі зросту, маси тіла та віку пацієнта), а використання міорелаксантів виключало порушення вентиляційних параметрів, то залишається вплив перших двох чинників; температура видихуваного повітря залежить від температури навколишнього середовища, сталість якої забезпечується за допомогою ШВЛ, що виключає вплив вказаного чинника на результати дослідження. Джерела інформації; 1. А.с. СССР № 1204183, А61В5/08. Опубл. 15.01.86. Бюл. № 2. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601