Ротор типу савоніуса, з вертикальною віссю обертання

Ротор типу Савоніуса, з вертикальною віссю обертання, в якому: 1) вертикальна поверхня лопаті створюється твірною, яка є паралельною осі обертання ротора та бере свій початок поряд з віссю обертання ротора, до якої вона може бути дотичною по усій своїй довжині, потім розгортається таким чином, що при проекції на горизонтальну перерізаючу під прямим кутом вісь ротора поверхню утворюється евольвента, еволютою для якої є окружність; 2) кількість робочих лопатей на валу ротора сягає від двох і більше; 3 52242 потоку повітря у вертикальному напрямку; Основна частина горизонтального набігаючого робочого потоку повітря обертає вал ротора. Потім цей відпрацьований потік повітря починає рухатися у вертикальному напрямку у гору і потрапляє до дефлектору, який у свою чергу збільшує тягу цього потоку. Сутність корисної моделі Технічний результат полягає у збільшені наповнення споживання енергії потоку вітру. Застосування вертикальної поверхні лопастів у вигляді розгорнутої евольвенти збільшує її вітрильну площу у порівнянні з вітрильною площею напівциліндра. Технічний результат також досягається шляхом підвищення дії відпрацьованого потоку повітря з робочої зони ротора, який переміщається у вертикальному напрямку за рахунок встановлення дефлектора. Під дією вітру робочий потік повітря, набігає на зогнуту по евольвенті робочу поверхню лопасті ротору, приводить ротор у рухомий стан і рухається до вісі ротора, при цьому знизу він підпирається скерованими від конусної поверхні у вертикальному напрямку частиною набігаючого робочого потоку повітря. Обмежений з двох боків лопастями, знизу підпертий частиною набігаючого робочого потоку повітря, а з заду новим набігаючим потоком повітря, Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 цей робочий потік повітря лине до вісі ротора, а потім цей вже відпрацьований потік скеровується у вертикальному напрямку, вздовж вертикальної вісі ротора, де найменший опір його пересуванню. Направлений вгору, він у подальшому попадає у дефлектор, над яким під дією вітру утворюється розрідження, що збільшує тягу у робочій зоні ротора і також збільшує обмін повітря. Дефлектор виконано у вигляді насадки до труби вісь якої співпадає з віссю ротора і яка розташована над робочою поверхнею ротора. Конусну поверхню виконано таким чином, що її вісь співпадає з віссю ротора, а її утворююча пересікає вертикальну вісь ротора під кутом, що забезпечує самоскидання пилових нашарувань та атмосферних опадів у зимовий час та забезпечує безперебійну роботу роторного вітроагрегату. Перелік фігур на кресленні. Приклад. За наведеною схемою (Фіг. 1) здійснено апробацію корисної моделі. Було виконано чотирьохлопастний ротор поз. 1 з вертикальною віссю обертання. Також зроблено дефлектор поз. 2 і конусну поверхню поз. 3, вісь якої співпадає з віссю ротора. Встановлено, що при однаковій потужності повітряного потоку, потужність на валу повністю скомпонованого вітрильного агрегату була вище, ніж у вітрильного агрегату без дефлектора поз. 2. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601