Спосіб відновлення фізіологічної рухової функції кишечника при апендикулярному перитоніті у дітей

Спосіб відновлення фізіологічної рухової функції кишечника при апендикулярному перитоніті у дітей, що включає фізіотерапевтичний вплив на область черева, який відрізняється тим, що після купірування запальних явищ з 10 - 11 доби після операції хворі отримують локальний негативний тиск на кругову зону черева і малого таза у переривчастому режимі 5 - 9кПа, експозицією Юхв, загальним курсом 10 процедур Винахід відноситься до медицини, а саме до абдомінальної хірурги, і призначається для відновлення фізіологічної рухової функції кишечника у дітей з апендикулярним перитонітом Порушення рухової функції кишечника при апендикулярному перитоніті обумовлено насамперед перебігом важкої запальної реакції у черевній порожнині, надмірним інтраабдомшальним спайкоутворенням, морфологічними особливостями органів черевної порожнини у дітей (1, 2, 3, 4) Серед способів профілактики порушень моторної функції кишечника запропоновані дії різноманітних чинників ультразвук, магнітотерапія (3), електростимуляція (4), лазеротерапія (5), внутрішньотканиний електрофорез (6) та ін Але вказані методи не завжди сприяють відновленню фізіологічної функції кишечника, або є швазивними і потребують наявності спеціальної апаратури Вибір найбільш ефективного та доступного методу лікування цього ускладнення до теперішнього часу є метою більшості фахівців (4) позитивний електрод накладається у проекції сонячного сплетіння, негативний електрод проведено у тубажному зонді Використовуються струми синусоїдальної форми силою 1 - ЮмА, частотою 50 - 100Гц, модуляцією 50 - 100% В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу відновлення фізіологічної рухової функції кишечника у дітей з апендикулярним перитонітом шляхом використання локального негативного тиску за допомогою камери зональної декомпресії КЗДМ-АК, що регулює місцевий гомеостаз, сприяє фізіологічній активації гладких м'язів кишечної стінки, запобігає надмірному злукоутворенню та поліпшує результати лікування таких хворих за рахунок поліпшення мікроциркуляцм, уникнення спайкової непрохідності кишечника, скорочення строків перебування хворих у стаціонарі Поставлена задача вирішується тим, що згідно винаходу, після купірування запального інтраабдомшального процесу, з 10 - 11 доби проводять терапію локальним негативним тиском за встановленою програмою, середнім курсом 10 процедур Спосіб виконується слідуючим чином хвору дитину розміщують у камеру зональної декомпресії (КЗДМ-АК) у горизонтальному положенні Впливу ЛНТ піддається кругова зона, обмежена зверху реберними дугами, знизу - верхньою частиною стегон Герметичність досягається застосуванням "поясу-сарафану" та "штанцями" У камері створюється негативний тиск у переривчастому режиму дітям 4 - 7 років - до 6 - 7кПа, дітям 7 - 1 4 років - 8 9кПа Експозиція - 10 хвилин, загальним курсом 10 Разом з тим, відомо, що локальний негативний тиск у переривчастому режимі забезпечує поліпшення мікроциркуляцм, глибокий масаж тканин, гомеостатичне регулювання, відновлення фізіологічної рухової функції кишечника (7) Що ж до використання локального негативного тиску (ЛНТ) при апендикулярних перитонітах у дітей як засобу відновлення фізіологічної рухової функції кишечнику, то його застосування невідомо Найбільш близьким до запропонованого є спосіб електростимуляції шлунково-кишкового тракту за допомогою апарата "Ампліпульс-5" за схемою СО Ю 53101 процедур Розроблена методика впливу локального негативного тиску застосована у 27 пацієнтів з апендикулярним перитонітом (референтна група) Контрольну групу склали ЗО дітей, аналогічних за віком, терміном захворювання, наявністю патологи, у яких ЛНТ не використовувався Ефективність проведених лікувальних засобів оцінювали за динамікою перебігу післяопераційного періоду, враховуючи самопочуття пацієнтів, дані ультразвукового сканування, лабораторних досліджень, строки перебування хворих у стаціонарі, наявність самостійного регулярного випорожнення, а також витіки захворювання Порівняльний аналіз показав, що використання локального негативного тиску сприятливо впливало на перебіг захворювання моторноевакуаторна функція кишечника повністю відновлювалась та відповідала фізіологічній (самостійне випорожнення було 1 - 2 рази на день), явищ кишечної непрохідності, дискомфорту у череві не було, тоді як у контрольній групі 30% дітей скаржились на періодичний біль у череві, у 27% - випорожнення не було постійним (1 раз на 2 доби), у 2-х хворих виникла рання відстрочена спайкова непрохідність кишечника на 10 - 12 добу після першої операції Ультразвукове дослідження у динаміці свідчило про анатомічне розташування органів малої миски, відсутність патологічної фіксації у правій здухвинній ДІЛЯНЦІ та малій мисці у дівчат референтної групи, тоді як в контрольній групі довго спостерігалась інфільтрація тканин та стінки кишечника, патологічна фіксація органів черевної порожнини злуковим процесом (при змінах положення тіла), що призводило до порушення рухової функції кишечника Строк перебування у лікарні при застосуванні розробленої методики скоротився на 4 - 6 ЛІЖКО-ДНІВ Віддалені результати (до 4 років спостереження) підтвердили ефективність використання розробленої методики (використання локального негативного тиску при апендикулярних перитонітах у дітей) - пізня спайкова непрохідність кишечника, почуття дискомфорту, порушення випорожнення не спостерігалось, тоді як у дітей контрольної групи відмічено порушення самостійного випорожнення (35%), явища дискомфорту, пізня спайкова непрохідність кишечника у 1 хворого Надаємо приклад конкретного використання способу Дівчинка 0 , 1 1 років (і/х №887), госпіталізована у клініку на 6 добу від початку захворювання з типовою КЛІНІКОЮ апендикулярного перитоніту Інтраопераційно знайдено відмежований перитоніт Гангренозно змінений перфорований відросток у грубих площаних спайках, нашарування фібрину на петлях кишечника Правий яєчник і труба інфільтровані, набрякли Проведена апендектомія, санація осередку запалення і малого таза, дренування черевної порожнини через контрапертуру В післяопераційному періоді дівчинка одержала комплексне лікування 3 12 доби проведено вплив локальним негативним тиском у переривчастому режимі до 7 - 8кПа курсом 10 процедур При ультразвуковому скринінгу в динаміці інфільтрація тканин та органів малої миски праворуч зменшилась, через місяць після операції розміри яєчника в межах вікової норми, розташування звичайне, пперфіксацм не відмічено Ректально - патологія не виявлена Дівчинка виписана додому у задовільному стані на реабілітацію При співставленні з прототипом заявлений спосіб дозволяє поліпшити результати лікування дітей з апендикулярним перитонітом, запобігти надмірному спайкоутворенню у малій мисці і череві, виникненню спайкової непрохідності кишечника та зменшити строки перебування хворих у стаціонарі ЛІТЕРАТУРА 1 Исаков Ю Ф , Степанов Э А , Дронов А Ф и др Диагностика и лечение спаечной кишечной непроходимости у детей // Хирургия, 1990 - №8 - С 3 7 2 Мельниченко М Г Профілактика спайкової непрохідності кишечника у дітей з апендикулярним перитонітом // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина", 2001 - Вип 14 - С 187-188 3 Брежнєв В П , Капитанов А С Этиология, патогенез и профилактика послеоперационной спаечной болезни органов брюшной полости // Клиническая хирургия, 1986 - №2 - С 39 - 42 4 Давиденко В Б , Заика В А , Пащенко Ю В Перспективные направления в лечении разлитых гнойных перитонитов у детей - Харьков, 1992 18с 5 Ніколаєва Н Г , Мельниченко М Г , Годлевська О В та ш Лазерне випромінювання низької інтенсивності в дитячій хірурги та травматології // Применение лазеров в биологии и медицине Сб науч Трудов, Киев, 1995 -С 113 6 Дмитриев А Е , Джумбаев С У , Мусалатов X А , Мамарасулов 3 С Роль физических факторов в лечении спаечной болезни // Вестник хирургии им Грекова, 1980 - №3 - С 32 - 35 7 Коробков А В Проблема локального отрицательного давления // Физиологические и клинические эффекты локального отрицательного давления -М , 1976 -С 5-12 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24