Спосіб діагностики загострень хронічного безкам’яного холециститу у хворих на хронічний гепатит в

Спосіб діагностики загострень хронічного безкам'янога холециститу у хворих на хронічний гепатит В (ХГВ) шляхом лабораторного визначення інтенсивності перекисного окислення ліпідів і фагоцитуючої спроможності нейтрофілів, який відрізняється тим, що визначають діагностичні коефіцієнти розвитку загострення хронічного безкам'яного холециститу у хворих на ХГВ за формулами: Y2 = 0,86 • К-, + 0,053 • К 2 + 0,028 • К 3 - 7,00, де: Y1 - розвиток загострення хронічного некалькульозного холециститу у хворих на ХГВ; Y 2 - відсутність ускладнень у хворих на ХГВ у вигляді загострення хронічного некалькульозного холециститу; К^ - інтенсивність перекисіндукованої хемілюмінесценцГі (ХЛ) сироватки крові; К 2 - інтенсивність спонтанної люмінол-залежної ХЛ цільної крові; К 3 - інтенсивність індукованої люмінол-залежної ХЛ цільної крові, у випадках, коли Y1 > Y2 , констатують розвиток загострення хронічного безкам'яного холециститу у хворих на хронічний гепатит В. Y! = 1,34 • К-, + 0,023 • К 2 + 0,034 • К 3 -11,44 Корисна модель відноситься до галузі медицини, конкретно до інфекційних хвороб і гепатолопї і може бути застосована для ранньої діагностики загострень хронічного некалькульозного холециститу у хворих на хронічний гепатит В. Актуальність проблеми корисної моделі пов'язана з високим рівнем захворюваності на хронічний гепатит В і значною частотою патолопї гепатобіліарноі системи, зокрема хронічного некалькульозного холециститу (ХНХ), в цій групі пацієнтів. Рання діагностика загострень ХНХ дозволяє диференційовано і обгрунтовано призначати етіотропне і патогенетичне лікування, ще до появи розгорнутої клінічної картини холециститу. Відомі різноманітні методи діагностики некалькульозного холециститу. Пропонувалось використання рентгенконтрастного дослідження жовчних шляхів, яке дозволяло отримати уяву про форму жовчного міхура, його розміри, потовщення його стінок, концентраційну І скорочувальну спроможність і таким чином веріфікувати діагноз хронічний некалькульозний холецистит (Галкин В.А Современные методы своевременной диагностики, предупреждения развития и лечения хронического некалькулезного холецистита // Тер. архив -1992 - № 1 . - С. 131-135). Недоліками цього методу є радіаційне навантаження організму хворого при проведенні дослідження, неможливість його частого динамічного використання, низька специфічність, неспроможність метода визначати загострення ХНХ, ще до появи ознак загострення хронічного холециститу. Відомі способи для діагностиці хронічного безкам'яного холециститу з використанням гепатобілісцинтіографії і ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура і жовчно-вивщних шляхів (Зубовский Г.А. Лучевая и ультразвуковая диагностика заболеваний печени и желчных путей. - М.: Медицина, 1988, - 240 с ) . Перевагою гепатобілісцинтіграфїі' є можливість візуалізовати жовчний міхур і печінку як цілісні органи, чого неможливо досягти при УЗД, коли спостерігається одночасно тільки один УЗД - зріз тканини міхура і печінки, що може утруднити визначення змін у жовчному міхурі при його серйозних деформаціях або анатомічних аномаліях. Проте гепатобілісцинтіграфія це висококоштовний, трудоміський, тривалий метод дослідження, пов'язаний із парентеральним введенням радіоактивних мгток, результати якого носять суб'єктивний характер за рахунок індивідуальних здібностей дослідника. Ультразвуковий метод дослідження жовчного міхура має суттєві переваги завдяки своєї оперативності і малокоштовності, високій інформативності і високій морфометричній точності, проте УЗД - дослідження дає (О со m 5360 можливість веріфікувати загострення хронічного некалькульозного холециститу тільки в розгорнутій клінічній фазі, коли у хворих вже відбулась суттєва активація запалення в стінці жовчного міхура і мають місце значні імуно-метаболічні зсуви в крові. Для веріфікації загострення хронічного холециститу було запропоновано використання інфрачервоних радіометрів з мікропроцесорною обробкою реєстрованих значень густини теплового потоку (ГТП) радіаційної тепловіддачі. При відхиленні ГТП в правому підребер'ї від середньої по черевній порожнині на 2,3 %, а від ҐТП в лівому підребер'ї 0,7% визначають хронічний холецистит в стадм ремісії, при 5,8 %; 1,7% - хронічний холецистит в стадії загострення [Міщенко В.В Спосіб діагностики холециститу / Деклараційний патент на винахід №31373. А61В 6/00, G01T 1/161. - 15.12.2000, Бюл. №7. -2000р.] Проте цей метод досить висококоштовний, трудоміський, тривалий, його важко використовувати у хворих на хронічний гепатит В, тому що близька розташованість в правому підребер'ї жовчного міхура і печінки не дає можливості вірогідно веріфікувати джерело підвищення густини теплового потоку - печінка або жовчний міхур. При лабораторній веріфікації хронічного некапькульозного холецистита було запропоновано визначення ферментів крові' аланінамінотран сферази, аспартатамінотрансферази, сорбгтдегідрогенази, лейцинамінопегггидази, підвищення активності яких свідчило про загострення запального процесу в жовчному міхурі [Цоценко А.П., Чинченко А Л . , Квелашвили Д.В. Бескаменный холецистит.-К., Здоровья, 1990.-112с). Проте, такі ж самі біохімічні зміни спостерігаються у крові пацієнтів із хронічною патологією печінки, зокрема при підвищенні активності хронічного гепатиту В, яке супроводжується зростанням цитолгтичного і мезенхімально - запального синдромів в сироватці крові. Цей факт суттєво зменшує специфічність запропонованого методу в групі хворих на хронічний гепатит В. Значущим фактором патогенезу загострень хронічного некалькульозного холециститу є зміни у внутрішньокпггинних компонентах мікробіцидної системи нейтрофілів в цій групі пацієнтів [Нагаев Б.С., Канцалиев Л.Б., Межгихов Т.Н. Состояние внутриклеточных компонентов микробицидной системы нейтрофилов больных холециститом // Кпин лаб. диагностика. - 1997. №4. - С. 6.]. Було встановлено, що у хворих з загостренням хронічного холециститу відбувається вірогідне зниження, як показника вмісту катіонного білку (94 ±1,9 од.) нейтрофілів, так і активності мієлопероксидази (166 ± 2, 0 од) В періоді згаснення клінічних симптомів в и бувається поступове підвищення активності катіонного білку (104 ± 2, 1д.) і мієлопероксидази (188 ± 2,3 од.) в кпггині з поверненням до норми в періоді ремісГі. В протилежність цим даним псжазники кислої фосфатази (86 ± 2,0 од.) та НСТ-теста (33 ± 1.8 од.) були вірогідно підвищені і в періоді ранньої реконвалесценції залишались суттєво високими. Отримані дані свідчать, що рівень цитохімічних зсувів активності внутрішньоклітинних компонентів мікробіцидної системи нейтрофілів відоКомп'ютерна верстка А. Крупевський бражає глибину І тяжкість патологічного процесу, стан неспецифічної реактивності організму і може бути використаним в ранній діагностиці загострень хронічного некалькульозного холециститу. Цей спосіб найбільш ефективний із існуючих, сприяє ранньої діагностиці загострень хронічного холециститу і тому обраний в якості прототипу. До недоліків способу - прототипу відноситься трудомісткість і тривалість, висококоштовність, відсутність конкретного діагностичного алгоритму лабораторного визначення загострення ХНХ, тому спосіб потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі була розробка методу ранньої діагностики загострень хронічного некалькульозного холециститу у хворих на хронічний гепатит В за допомогою визначення люмінолзалежної хемілюмінесценції (ХЛ) цільної крові і перекисіндукованої ХЛ сироватки крові. Ця пропозиція базується на вперше встановленій авторами вина ходу закономірності, що ранніми лабораторними ознаками загострення ХНХ є підвищення інтенсивності спонтанного надслабкого світіння цільної крові, яке визначено при проведенні люмінолзалежної ХЛ (ЛЗХП), збільшення індукованої живою культурою Staureus ЛЗХЛ цільної крові і зростання інтенсивності перекисіндукованоі ХЛ сироватки крові хворих на хронічний гепатит В із загостренням ХНХ. При розробці заявленого способу, для його клінічного і патогенетичного обгрунтування, було обстежено дві групі хворих - перша (37 осіб), хворі на ХГВ із помірною активністю і наявністю клініко-інструментальних і лабораторних ознак загострення хронічного некалькульозного холециститу, і друга - (45 осіб), хворі на ХГВ із помірною активністю і відсутністю ознак загострення ХНХ під час спостереження Обидві групи не мали вірогідних відмінностей за статтю, віком, активністю хронічного гепатиту В. В результаті проведених досліджень була отримана система дискриминантних рівнянь, яка дозволяє прогнозувати розвиток загострення хронічного некалькульозного холецистита у хворих на хронічний гепатит В: Yi = 1,34*Кі+ 0,023*f