Спосіб діагностики когнітивних (пізнавальних) дисфункцій в післяопераційному періоді

Спосіб діагностики когнітивних (пізнавальних) дисфункцій в післяопераційному періоді, що здійснюють шляхом проведення нейрофізіологічного тестування, який відрізняється тим, що додатково проводять клініко-лабораторні дослідження та 3 54225 тями, що є не зовсім когнітивними функціями, також цей спосіб достатньо складний для виконання. Різні тести для визначення короткочасної пам'яті визначає кількість об'єктів, що запам'ятовуються, в той час як тест об'єму оперативної пам'яті визначає об'єкти, що не тільки запам'ятовуються, але й використовуються людиною Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб визначення післяопераційних когнітивних дисфункцій з використанням тестів MMSE (minimal memory state examination) (1). Це простий тест, за допомогою якого можна визначити базовий стан пам'яті, але він не є дуже чутливим і використовується для оцінки когнітивних функцій в неврології, коли у людини є органічне пошкодження. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в підвищенні точності діагностики когнітивних дисфункцій шляхом визначення нейрофізіологічних тестів для дослідження стану когнітивних дисфункцій в післяопераційному періоді. Технічний результат, що досягається при вирішенні задачі, буде полягати у створенні способу, який дозволить найбільш точно визначати базовий стан пам'яті в післяопераційному періоді. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі шляхом проведення нейрофізіологічного тестування, згідно корисної моделі, для вивчення переключення уваги застосовують тест Пьєрона-Рузера, коректурну пробу в модифікації В.Н. Аматуні для вивчення концентрації уваги та індексу втомлюваності, тест вивчення оперативної пам’яті шляхом складань рядів сум та емоційне забарвлення за допомогою визначення особистісної та ситуативної тривожності і при відхиленні результатів опитування від середньостатистичних на 10% та більше діагностують когнітивні дисфункції в післяопераційному періоді. Тестування проводилось плановим та ургентним хірургічним хворим із операційним ризиком за ASA не більше 2, на 3 добу після оперативного втручання. За вихідний рівень вважались описані в літературі середньостатистичні результати, для їх підтвердження було протестовано 40 здорових волонтерів. ПОКД діагностувалось при відхиленні результатів опитування від середньостатистичних на 10% та більше. Клінічний приклад Хворий Карапота Євгеній Володимирович, історія хвороби №31234 проходив лікування на базі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛШМД) у відділенні травматології Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 №2 з приводу закритого перелому кісток лівого передпліччя. Операційний ризик ASA 1. Пацієнту була виконана операція металоостеосинтезу (МОС) кісток лівого передпліччя 07.12.2009, яка продовжувалася 75хв. Схема загального знеболення індукція сібазон 10мг., пропофол 2-2,5мг/кг, фентаніл 5-7мкг/кг, підтримання анестезії пропофол 4-6мг/кг/год, фентаніл 3-5мкг/кг. Протягом оперативного втручання не виникло ніяких ускладнень, повідомлень про збережену свідомість під час операції не було. Через 3 доби пацієнт пройшов нейрофізіологічне тестування тестом Пьєрона-Рузера, коректурна проба в модифікації В.Н. Аматуні, опитувальник Спілберга-Ханіна та тест числових рядів. Було отримані такі результати: за тестом Пьерона-Рузера (концентрація уваги) ранг 5 - дуже низький рівень концентрації уваги; за тестом коректурної проби визначено індекс втомлюваності, що склав 0,4 - дуже високий індекс втомлюваності, за результатами опитувальника Спілберга-Ханіна оцінка як ситуаційної, так і особистішої тривожності склала 33 та 39 балів відповідно, що є помірною тривожністю. Після дослідження оперативної пам'яті результат склав 32 бали, що перевищує допустиму похибку в 10%. Таким чином у хворого було діагностовано післяопераційні когнітивні дисфункції, що проявлялась зниженням концентрації уваги, зниженням здатності до переключення уваги та зниженням об'єму оперативної пам'яті, що дало підставу для призначення лікування. Спосіб, що заявляється, був застосований у 50 хворих на базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМАПО імені П.Л. Шупика та відділенні реанімації та інтенсивної терапії загального профілю КМКЛШМД. Література: 1. Шнайдер Н.А. «Послеоперационная когнитивная дисфункция» // Неврол. журн. 2005. - №4. С.37-43. 2. Светлова Н.Ю. «Патофизиология повреждения мозга при операциях с искусственным кровообращением» // Анест. и Реан. 2006. - №3. С.24-27. 3. Harming С.D. Postoperative cognitive dysfunction.// British Journal of Anaesthesia 2005. Vol.82. - p.1-6. 4. Neubauer R.C, Golden C. Can postoperative cognitive dysfunction be prevented?// Journal of American Physicians and Surgeons 2005. - Vol. - 10. - p.22. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601