Спосіб виходжування недоношених новонароджених в кувезах

1. Спосіб виходжування недоношених новонароджених в кувезах, які забезпечують створення умов, наближених до внутрішньоутробних - адек ватну температуру в камері кувеза, зволоження оточуючого повітряного середовища та його збагачення киснем, який відрізняється тим, що бічні стінки і верхню поверхню камери кувеза екранують від світлових та звукових подразників зовнішнього середовища. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що спочатку впродовж 5-7 діб застосовують темний екран, а впродовж наступних 5-7 діб - світлий. Корисна модель відноситься до області медицини, зокрема до неонатології, та може бути застосована для абілітації новонароджених з дуже малою масою тіла (ДММТ) менше 1500г. Відомий спосіб виходжування недоношених новонароджених в кувезах, які забезпечують створення умов, наближених до внутрішньоутробних адекватну температуру в камері кувеза, зволоження оточуючого повітряного середовища та його збагачення киснем (Руководство по неонатологии/ Под ред. Г.В. Яцык. - Москва. -1998. - 397с) Після передчасного народження різко зростає кількість подразнень, не властивих для внутрішньоутробного життя, котрі впливають на зоровий та слуховий аналізатори (Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология - Москва. - 2001 -638с). Наведений вище спосіб не забезпечує захист новонародженого від світлових і звукових подразників, що обумовлено конструкцією камери кувеза. Прозора камера кувеза не захищає новонародженого від світлових подразників, а стінки мало захищають від шуму, рівень якого у відділенні інтенсивної терапії новонароджених є вищим від фізіологічного. Крім того, спосіб не забезпечує поступовість адаптації новонародженого до зовнішнього середовища. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу виходжування недоношених новонароджених шляхом екранування кувеза, що забезпечує обмеження дії світлових та звукових подразників, що посилює схожість умов до умов внутрішньоутробного середовища і забезпечує поступову адаптацію немовляти до зовнішнього середовища. В результаті використання спосо бу зменшується кількість дітей з негативними віддаленими наслідками (ураження зору, ЦНС). Поставлена задача досягається тим, що в способі виходжування недоношених новонароджених в кувезах, які забезпечують створення умов, наближених до внутрішньоутробних - адекватну температуру в камері кувеза, зволоження оточуючого повітряного середовища та його збагачення киснем, згідно корисній моделі бічні стінки і верхню поверхню камери кувеза екранують від світлових та звукових подразників зовнішнього середовища. Для поступової адаптації новонародженого спочатку впродовж 5-7 діб застосовують темний екран, а впродовж наступних 5-7 діб - світлий На фотографіях представлений загальний вигляд кувеза з екраном. На фото 1 представлений екран із темною внутрішньою поверхнею, на фото 2 - екран із світлою внутрішньою поверхнею. Екрани виготовляють з бавовняної' тканини з прокладкою з синтапону за розмірами камери кувеза. Екрануються всі стінки, за виключенням передньої, через яку здійснюється візуальне спостереження за дитиною. Дезинфекція екранів здійснюється аналогічно обробці м'якого інвентаря згідно Наказу МОЗ України №59 від 10.02.03. Спосіб здійснюють таким чином. Недоношеного новонародженого поміщають в кувез, в камері якого підтримується адекватна температура, вологість повітря та його збагачення киснем. Для поступової адаптації новонародженого спочатку впродовж 5-7 діб застосовують екран ю ю ю ю 5555 №1, внутрішня поверхня якого виконана з темної тканини, потім 5-7 діб кувез накривають екраном №2, що має світлу внутрішню поверхню Під спостереженням знаходилися 2 групи: 1 група: 20 новонароджених з ДММТ та гестаційним віком 26-32 тижні, у виходжуванні яких було застосовано екранування кувезів за наведеною методикою. 2 група: ЗО новонароджених з ДММТ та гестаційним віком 26-32 тижні, яких виходжували традиційно в кувезах з прозорими стінками. Діти обох груп отримували аналогічне лікування з приводу РДС, неонатальних пневмоній, гіпоксичного ушкодження центральної нервової системи та неонатальної жовтяниці. Для доказу ефективності запропонованого методу виходжування приводжу наступні приклади. Приклад 1. Новонароджена дівчинка П. від 1 вагітності, 1 передчасних пологів у 27 тижнів з масою тіла 1100г .Стан після народження важкий за рахунок РДС 1 типу, ДН 2ст В першу добу життя переведена у відділення інтенсивної терапії та анестезіології новонароджених, де поміщена в кувез зі світло- та звуковим екраном №1. Призначене лікування включало респіраторну підтримку за допомогою СРАР-терапії, парентеральне вигодовування, інфузійну терапію з метою корекції водно-електролітного обміну, метаболічних порушень. Через 3 доби стан дитини покращився, зменшилась залежність від кисню, розпочато ентеральне годування. У віці 5 діб дитину переведено у відділення для недоношених новонароджених, де продовжено кувезне виходжування з екраном №2 впродовж 7 діб. Стан дитини продовжував покращуватися, за перший місяць життя на природному вигодовуванні прибавка маси тіла 320г Контроль на ней росо но грама - шлуночкова система мозку не розширена, міжпівкульова щілина не розширена, пульсація судин нормальна. Огляд окуліста у віці 1міс. - ознак ретинопатії недоношених не виявлено. Приклад 2. Новонароджена дівчинка Б. Від 2 вагітності, 1 передчасних пологів в 28 тижнів масою тіла 1250г В першу добу життя переведена до відділення інтенсивної терапії та анестезіології новонароджених в зв'язку з РДС, ДН Зет. та необхідністю ШВЛ. Поміщена в кувез з світло- і звукозахисним екраном №1 на 5 діб, потім екран №2 на 5 діб. Лікування полягало в респіраторній підтримці ШВЛ впродовж 1 доби, потім СРАР 2 доби, парентеральне живлення, інфузійна терапія. Стан дитини покращився, з 10 доби відсутня залежність від оксигенотерапії, вигодовування через зонд грудним молоком 3 тижні За перший місяць у вазі набрала 260г. На контрольній нейросонограмі субепендимальна кіста правого бічного шлуночка 4х2мм, шлуночки не розширені, пульсація судин нормальна. При огляді окуліста у віці 1 міс. ознак ретинопатії недоношених не виявлено. Переваги запропонованого способу виходжування в порівнянні з прототипом полягають утому, що в контрольній групі зміни на нейросонограмі у вигляді перивентрикулярної гіперехогенності, субепендимальних кіст та лейкомаляції виявлені у 39,58% дітей, ознаки ретинопатії недоношених - у 18,75%, рання анемія недоношених у 41,67%. Померло 10% дітей У дітей основної групи аналогічні нейросонографічні зміни мали 32,12%, ретинопатію недоношених - 12,34%, ранню анемію недоношених 38,15%. Померло 10% дітей. Фото 2 Фото 1 Комп'ютерна верстка В. Мацело Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601