Спосіб гарячої прокатки мікролегованої ніобієм та ванадієм низьковуглецевої марганцевої сталі

Спосіб гарячої прокатки листів мікролегованої ніобієм та ванадієм низьковуглецевої марганцевої сталі, який включає першу (чорнову) гарячу прокатку за дванадцять проходів при температурі 1100...900°С з товщини 250 до 50...40мм, та другу прокатку при температурі 730...720°С з товщини 50...40мм до 18...16мм, який відрізняється тим, що, починаючи з другого і закінчуючи четвертим проходом чорнової прокатки, деформацію здійснюють з максимальним обтисненням, а останні проходи виконують з обтисненням , яке визнача Корисна модель належить до металургії, і може бути використана при виготовленні листової сталі шляхом гарячої прокатки. Відомий спосіб гарячої прокатки мікролегованої ніобієм та ванадієм низьковуглецевої марганцевої сталі, який включає гомогенізацію при 1150°С на протязі 4...5 годин з наступною гарячою прокаткою, при температурі 1100...950°С [1]. Недоліком цього способу є утворення перлітної смугастості у готових листах сталі, яка зменшує міцність та пластичність сталі у напрямку, перпендикулярному площині прокатки. Найближчим до запропонованого є спосіб, який включає першу (чорнову) гарячу прокатку за дванадцять проходів із поступовим збільшенням ступеню обтиснення, починаючи з першого проходу при температурі 1100...900°С з товщини 250 до 50...40мм, та другу прокатку при температурі 730720°С з товщини 50...40мм до 18...16мм [2]. Недоліком цього способу також є утворення перлітної смугастості в готових листах сталі, що призводить до погіршення її механічних властивостей. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу прокатки листової сталі, в якому за рахунок особливостей режиму виконання чорнової прокатки досягається зниження ступеню перлітної смугастості готових листів і тим самим покращення їх механічних властивостей. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що у способі гарячої прокатки листів мікролегованої ніобієм та ванадієм низко вуглецевої марганцевої сталі, який включає першу (чорнову) гарячу прокатку за дванадцять проходів при температурі 1100...900°С з товщини 250 до 50...40мм, та другу прокатку при температурі 730-720°С з товщини 50...40мм до 18...16мм, який відрізняється тим, що починаючи з другого і закінчуючи четвертим проходом чорнової прокатки деформацію здійснюють з максимальним обтисненням, а останні проходи виконують з обтисненням , яке визначається 50  40 , де d - товщина d прокату після четвертого проходу. 1 8 50  40 d - товd щина листа після четвертого проходу. Завдяки цьому, при високих температурах розкат слябу буде мати більшу поверхню, тобто ківизначається формулою 1 8 (13) 55679 (11) 50  40 , де d - товщина прокаd ту після четвертого проходу. Пропонований спосіб виконують таким чином. Після гомогенізації слябів сталі, отриманих безперервною розливкою, їх піддають обробці спочатку чорновою прокаткою починаючи з другого і закінчуючи четвертим проходом чорнової прокатки деформацію здійснюють з максимальним обтисненням, а останні проходи з обтисненням, яке формулою U 8 UA 1 (19) ється формулою 3 55679 нець чорнової прокатки буде здійснюватись при нижчий температурі, ніж у способі прототипу. Таким чином, пропонуємий режим чорнової прокатки на відміну від прототипу дозволяє, знизити температуру кінця чорнової прокатки, що перешкоджає утворенню перлітної смугастості і підвищує механічні властивості низьковуглицевої марганцевої сталі. Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 Джерела інформації: 1. Эфрон Л.И. Термомеханическая прокатка как способ повышения комплекса прочностных и вязких свойств строительных сталей // МИТОМ. 2001. №3. с.8-20. 2. Производство листов в листопрокатном цехе. Технологическая инструкция 227-ПГЛ - 15 - 98.: Мариуполь, ОАО ММК им. Ильича, 1997, 67с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601