Спосіб одержання основного карбонату міді

Спосіб одержання основного карбонату міді, який включає змішування водних розчинів солі міді (II) і кальцинованої соди в умовах постійного перемішування при рН=7-10, розділення суспензії фільтруванням на осад основного карбонату міді і маточний розчин та промивання утвореного осаду водою, який відрізняється тим, що як сіль міді використовують нітрат міді (II), розчин кальцинованої соди додають до розчину нітрату міді при температурі 35-45°С, МагСОз беруть у надлишку не менше 10% від стехіометричної норми, відділений осад основного карбонату міді додатково сушать при температурі не вище 80°С, а маточний розчин додатково нейтралізують, випаровують, охолоджують з кристалізацією нітрату натрію. Корисна модель належить до хімічної технології неорганічних речовин, зокрема, способів одержання сполук міді - малахіту, яка застосовується для виробництва каталізаторів Найближчим за технічною сутністю є спосіб одержання основного карбонату міді [Заявка Японії №2289423, C01G3/00, 29.11.90] одночасним змішуванням водних розчинів солі міді (II) і кальцинованої соди за температури 80°С і рН7-10 в умовах постійного перемішування з наступним розділенням суспензії фільтруванням і промиван+ ням водою утвореного осаду. Як сіль Си використовують хлорид міді (II) Після відділення одержаного осаду основного карбонату міді маточний розчин, що містить хлорид натрію з домішками непрореагованого хлориду міді, не використовують і виводять з процесу. Проте використання хлориду міді (II) як початкового реагенту зумовлює обов'язкову наявність в одержаному основному карбонаті міді (II) іонів хлору, залишкові кількості якого внаслідок фізичної адсорбції практично не відмиваються Тому одержаний продукт не відповідає вимогам ТУ 11300-00203815-76-93 "Медь (II) углекислая основная для катализаторов (МАЛАХИТ)", згідно з якими масова частка хлоридів в ньому не повинна перевищувати 0,002% Крім того, утворений маточний розчин економічно невигідно переробляти в товарний продукт, тому він виводиться з процесу. карбонату міді, в якому використання нової мідьвмісної сировини та нові умови здійснення відомих стадій процесу забезпечило б одержання продукту без домішок іонів хлору, придатного для виробництва каталізаторів, та ліквідацію стоків з одержанням товарного нітрату натрію. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі одержання основного карбонату міді (II), який включає змішування водних розчинів солі міді (II) і кальцинованої соди в умовах постійного перемішування при рН=7-10, розділення суспензії фільтруванням на осад основного карбонату міді і маточний розчин та промивання утвореного осаду водою, згідно з корисною моделлю як сіль міді використовують нітрат міді (II), розчин кальцинованої соди додають до розчину нітрату міді при температурі 35-45°С, №гСОз беруть у надлишку не менше як 10% від стехіометричної норми, відділений осад основного карбонату міді додатково сушать при температурі не вище як 80°С, а маточний розчин додатково нейтралізують, випарюють, охолоджують з кристалізацією нітрату натрію. В основу корисної моделі поставлено завдання створити такий спосіб одержання основного Це дає можливість одержати більш грубодисперсний осад, який добре фільтрується і промивається. Надлишок карбонату натрію необхідний для нейтралізації вільної кислотності розчину нітрату міді та забезпечення повноти осадження основного карбонату міді. Оскільки вологість осаду після фільтрування становить 42,8 .46%, він потребує сушіння при температурі не вище як 80°С, що унеможливлює його термічний розклад, який част 00 ю ю 5584 ково відбувається за вищих температур Унаслідок використання промивної води для приготування розчину соди, а маточного розчину - для одержання азотного добрива (нітрату натрію), тобто за рахунок ліквідації стоків, досягається екологічний ефект. Для одержання основного карбонату міді і нітрату натрію використовували соду кальциновану технічну (карбонат натрію) 1-го сорту (ГОСТ 510073), з якого готували 17%-ий водний розчин, а також водний розчин нітрату міді, одержаний розчиненням мідної стружки у 40%-ій нітратній кислоті, який містив (г/л): Cu(NO3)2 756,10; HNO3 6,49; Н2О 794,41. Основний карбонат міді аналізували на вміст іонів Си 2+ йодометричним методом та Іонів Na + методом полум'яної фотометрії згідно з ТУ 113-0000203815-76-93 "Медь (II) углекислая основная для катализаторов (МАЛАХИТ)". Аналіз одержаного нітрату натрію виконували згідно з ГОСТ 828-77 "Селитра натриевая техническая". Приклад Водний розчин нітрату міді наведеного вище складу змішували з 17%-им водним розчином кальцинованої соди додаванням останнього при Комп'ютерна верстка Л Литвиненко температурі 40°С і співвідношення між Си(МОз)2 1,1 (відносно стехіометричної норми) в умовах постійного перемішування. Ступінь вилучення іонів Си2"1 з розчину становив 100%. Одержану суспензію розділяли фільтруванням на вакуум-фільтрі. Відфільтрований осад основного карбонату міді (II) відмивали водою і сушили за температури